Народний часопис "Ходорівщина"

четвер, 9 червня 2016 р.

НАШЕ ЩАСТЯ - НАШІ ДІТИ

Наші скарби - це наші діти!

Їх неможливо не любити.

Ми в Бога будемо просити,

Щоб змогли щастя зустріти

Їм зможемо серця віддати,

Щоб від біди врятувати.

Будемо всіх благословити,

На щастя й долю свої діти!

Їх ніжно хочемо обняти,

Пораду їм батьківську дати.

За них ми будемо радіти,

Коли щасливі будуть діти.

Наше щастя - наші діти!

Це діаманти, гарні квіти!

Ми дітям всім бажаємо,

Найкраще, що ми маємо!

Щоб лунав дитячий сміх!

Щасливі сім`ї були в них!

Ми в Бога будемо просити,

Щоб всі були щасливі діти.

ЛЮБОВ УСТАМИ ДІТЕЙ

Любов - це коли моя бабуся захворіла артритом, вона більше не могла нагинатися і фарбувати нігті на ногах. Мій дідусь постійно робив це для неї, навіть тоді, коли у нього самого руки захворіли.

Яринка, 6 років

Любов — це, коли ти йдеш кудись поїсти і віддаєш комусь більшу частину своєї піци, не змушуючи його давати тобі щось натомість.

Андрійко, 6 років

Любов — це те, що змушує тебе посміхатися, коли ти втомився.

Артем, 4 роки

Любов — це, коли ти говориш хлопчикові, що тобі подобається його сорочка, і він носить її потім кожен день.

Оленка, 7 років

Любов — це коли мама бачить тата спітнілим і брудним і все одно каже, що він гарніший, ніж Бред Піт.

Софійка, 7 років

Любов — це, коли твоє щеня лиже тобі обличчя, навіть якщо він залишався весь день на самоті.

Настя, 4 роки

Сонячний промінчику,