Вип.12 Немає на землі гімну урочистішого, ніж лепет дитячих вуст…

Діти – це цвіт Землі, майбутнє нашої нації і кожного з нас, наш найдорожчий скарб, безмежна радість та щастя. У час, коли сонце шле свої промені на землю, коли сади буяють, одягнувшись у біле намисто, коли літо крокує впевненою ходою, наближаючи нас до пори засмаги та відпочинку, весь світ відзначає Міжнародний день захисту дітей.

Коли дитина оточена любов’ю, відчуває сердечне тепло і турботу, тоді й дивиться на світ радісними очима, зауважуючи найтонші відтінки веселкових барв - у її душі проростають найкращі почуття. Атмосфера, що променилася світлом добра і радості, панувала у міському Палаці культури на концерті, присвяченому Дню захисту, за участю вихованців мистецького відділу Ходорівської дитячої школи мистецтв (кер.Л.Семчій ) та дитячих мистецьких колективів Палацу культури. Свято не залишило байдужими ходорівчан – зал був переповнений глядачами. Ведучі – вихованці міського Центру творчості Юлія Маркова та Володимир Кобзар, розповіли про історію Дня захисту дітей, наголосили, що попри всі життєві труднощі батьки повинні захищати дітей від незгод і страждань, хвороб і бід, створити умови для того, щоб вони виросли добрими, світлими, щирими та сердечними.

Найбільше щастя для татуся й мами –

Це в дивосвіт вести своє дитя.

І захищати серцем і руками

Малу й тендітну свічечку життя.

Гучними оплесками зал вітав улюбленців ходорівської публіки - підготовчу та середню групи народного ансамблю «Наддністрянка» (кер. Л.Семчій). Святкову атмосферу cтворили танці «Гуцулка», «Весела полька» у їх виконанні.

Темперамент та неповторність народних танців – «Жок», «Гопак», «Гуцулята», «Полька», зуміли передати учні 2-4 хореографічних класів Ходорівської дитячої школи мистецтв (кер. Л.Семчій, Г.Кадюк).

Особливого колориту заходу додала вистава «Пригоди мишки Доніси», яку підготували учні театрального відділення разом з викладачем В.Гураль - повчальна історія про неймовірні та веселі пригоди мишки та її друзів. Цікаві костюми та декорації, майстерно зіграні ролі заслужили гучні аплодисменти глядачів.

Наповнило зал радістю мелодійне виконання пісень чарівними учасницями молодшої та середньої груп народного вокального ансамблю «Ромашка» (кер. У.Абрамів). Неябияк розвеселили глядачів пісеньки «Літо», «Киця», «Жук» у виконанні наймолодших «ромашок».

Міжнародний День захисту дітей – це особливе свято, спрямоване показати, як діти всього світу потребують підтримки, розуміння і турботи дорослих. Кожна дитина має право на щасливе і повноцінне дитинство. Святковий концерт вкотре нагадав нам, що жодні скарби світу не зрівняються з дитячою посмішкою, щасливим поглядом та люблячим серденьком донечки чи синочка. Тож, нехай буде на всьому світі мир, нехай нашим діткам кожного дня всміхається сонечко, хай квітне на їх личках радісна усмішка та дзвенить веселий дитячий сміх.

Я.Мочарська

Вип.12 Переможці "Золотого мольберту" здобули визнання на пленерах у Карпатах

Ліля і Павліна Краївські, Марта Василишин, Вероніка Шумська, учасниці гуртка "Дивосвіт" Жирівської школи, та їх наставниця М.Походжай отримали найвищу відзнаку Міжнародного конкурсу дитячого малюнка "Золотий мольберт"- золоту медаль і були відзначені також поїздкою у Карпати. Робота семирічної Улянки Бойко з Вовчатич, яка навчається у студії живопису "Мальва" Центру творчості міста Ходорова, теж здобула визнання журі Міжнародного конкурсу.

У рамках проекту гуртківці «Дивосвіту» малювали на Святоюрській стіні молитву за Україну - просили Бога зіслати ангелів миру в Україну, допомогти пораненим солдатам, людям, які постраждали від війни на сході України. У.Бойко - зобразила митрополита Андрея.

Перехожі зупинялися, схвильовано оглядали роботи юних художників, хвалили за глибину задуму. Троє солдатів, які проходили повз, пригостили дітей морозивом на знак вдячності за те, що їх пам'ятають.

У Карпатах гуртківці «Дивосвіту» малювали на пленерах, побували у Тустані, на водоспаді на річці Кам'янка, взяли участь у цікавих майстер-класах з акварелі, валяння вовни. Два пленерних малюнки - роботи сестричок Краївських, відібрані для виставки.

С.Ленишин

Вип.12 Через села України ішла Божа Мати…

У пору прослави Божої Матері, ікона спільноти «Матері в молитві» Стрийської єпархії УГКЦ мандрувала Ходорівським деканатом. Наприкінці травня образ Богородиці гостював у парафії св. Володимира і Ольги міста Ходорова. Візит ікони припав на Неділю Мироносиць. Сестри із спільноти матерів у своїх блакитних шарфах чисельно вийшли назустріч Тій, до якої заносять щоденно свої молитви. Для них Її прихід став поверненням Мами додому – до своїх діточок, що шукають у Неї допомоги і розради.

Під церковним дахом знайшли прихисток сотні молитов і благань за зміни у нашій державі. Щодня у храмі відправляли Літургії за видужання залежних, молебні та акафісти за потребуючих, молились вервиці за християнські родини. Отець Тарас Гриців виголошував повчальні науки та наводив різноманітні приклади зцілень, навернень хворих на алкоголізм, морально опущених людей, котрі звернулись за допомогою до Небесної Лікарки.

Перебування ікони «Невипивана чаша» у нашій церкві припало на день Її вшанування - молодь та діти прийшли щиро та урочисто її вітати. Члени спільноти «Жива Вервиця» розповідали історію появи ікони, знайомили із заходами, що проводила УГКЦ протягом свого історичного розвитку для припинення п’янства серед її вірян, читали вірші, співали марійські пісні. Особливе зворушення викликала молитва до ікони «Невипивана чаша» найменших парафіян:

Матінко рідна, спини всі війни,

Вкраїну візьми у свої обійми,

Дітей-сиріт під опіку прийми,

Батьків залежних від пут звільни.

До Неба щиро молитви зносим

І в Бога нині уклінно просим:

Май милосердя до наших хатин,

Щоб в них поселився Ісус, Божий Син.

Матінко Божа, Ти – повна чаша,

Одна у світі заступниця наша!

Глянь на парафію, Ходорів рідний,

З пияцтва рятуй нарід наш бідний.

Важко передати всі ті почуття, які витали у людських душах. Парафіяни не хотіли виходити із церкви, хоч, зазвичай, усі кудись поспішають. Після вечірніх молитов люди виглядали бадьорими, сповненими життєвих сил.

Адміністратор храму, отець Тарас, наголошував на необхідності щирої молитви і закликав матерів надалі зносити свої молитви до Господа: «Не лінуйтеся, моліться до чудотворної, повної зцілення і ліку ікони Божої Матері «Неспита Чаша». Моліться і віруйте, що за вашими молитвами сили Світла небесного зійдуть вам на поміч. «Неспита Чаша» - дійсно не спита, бо Агнець її, наш Спаситель, споживаний нами, але ніколи не спожитий. Мати Божа з піднятими вгору руками воздає Богу цю жертву - свого Сина, що перейняв кров і плоть Її пречистої крові, у пренебесний жертовник за спасіння світу. Пречиста Діва Марія молиться за визволення від низьких згубних пристрастей, припадаючи до невичерпного живого джерела «Неспитої Чаші»».

Зоряна Кеньо,

координатор спільноти

«Матері в молитві»

Вип.12 До ювілею Каменяра

Надмірна любов

Ні! Ніхто не любить всіх братів,

Як сонце Боже, всіх зарівно.

Той щиро полюбить не вмів

Тебе, кохана Україно!

(І.Франко «Моя любов»)

Про Івана Яковича Франка написано чимало публікацій і наукових праць. Якщо вникнути у їхній зміст, то виявляються різноманітні навіть суперечливі погляди на світогляд письменника, що свідчить про обмеженість світогляду або про національні та релігійно-конфесійні особливості авторів. Франко – патріот українського народу. Він споглядав на буття і духовну культуру з такої висоти, з якої можливо охопити масштаби світу. Це обумовлювало грунтовність його висновків стосовно того, як прокласти «гостинець» (дорогу) у майбутнє і передбачити куди, і до чого він приведе народ. Тільки таким патріотам, як Франко, з Божою допомогою відкривається ширина погляду святої істини. Ряд лжепатріотів замість того, щоб підняти свою духовну культуру і свій світогляд до Франкового рівня, намагалися його світлий менталітет принизити до свого невисокого. Немало здоров’я і праці поклав Франко, переконуючи лжепатріотів у їхній благуватості. Ми маємо можливість дізнатись про ту полемічну боротьбу бодай з таких творів, як «На Суді», «О.Лунатикову», «Україна мовит», «Декадент», «Сідоглавому».

У 1895 році Іван Франко написав передмову до збірки оповідань «Дещо про себе самого», яка викликала не тільки полеміку в пресі, а й нападки окремих політиків і письменників, зокрема - на його світоглядну еволюцію. Ще до сьогодні деякі франкознавці заперечують твердження Франка з приводу його коренів: «Я русин і походжу, правдоподібно, від українізованих німецьких колоністів» (за лінією батьків Якова Франка). Автори тих заперечень явно звинувачують Франка в лукавстві та демонструють безглузду одержимість своїми недалекоглядними національними ідеями.

Через сто років по смерті Івана Франка окремі дослідники запевняють, ніби знають його родовід краще, ніж він сам. Лжепатріоти ще й сьогодні не вгавають щодо зізнання Франка у творі «Дещо про себе самого»: «Навіть нашої Русі не люблю так і в такій мірі, як це роблять патентовані патріоти… Чи може маю любити Русь як расу – цю расу обважнілу, незграбну, сентиментальну, позбавлену гарту і сили волі, так мало здатну до політичного життя на власному смітнику, а таку плідну на перевертнів найрізноманітнішого сорту?» Такі далекоглядні і до сьогодні актуальні слова могла написати людина, яка понад усе любила свій рідний край, своїх людей, обкрадених духовно і матеріально, «запертих в льох», свою Батьківщину і всю Русь-Україну.

Ти, брате, любиш Русь,

Як дім, воли, корови, -

Я ж не люблю її

З надмірної любови.

(І.Франко «Сідоглавому»)

Ось щира відповідь Франка «патентованим патріотам», що нападали на нього за статтю «Дещо про себе самого».

С.Крегенбільд

Вип.12 Рятівники людського життя

З часів осмислення життя, як найбільшої цінності, людство перейнялося особливою шаною і повагою до тих, хто це життя оберігає. Професія лікаря споконвіку вважається однією з найшляхетніших. Клятва Гіппократа стала прообразом відданості своєму обов'язку, символом істинного служіння інтересам людини, своєрідною заповіддю - дбати про ближнього, як про самого себе. Минали часи, незмінними залишалися слова Клятви і помисли тих, хто їх промовляв. З'явилося багато професій, представники яких одягнули білі халати, та звання «люди у білих халатах» назавжди закріпилося лише за медичними працівниками. Стало почесним ім'ям тих, чиї руки оберігають найбільшу святиню, чиї серця і помисли чисті, чия віра дарує світло життя і проганяє тінь хвороби.

Медичні працівники на своїх плечах несуть відповідальність за життя і здоров'я мільйонів громадян. Їхні знання і вміння щодня рятують тисячі людських доль. На них тримається медична галузь, яку постійно підточують економічні негаразди, політичні кризи, військові протистояння.

Із року в рік у третю неділю червня згідно з Указом Президента від 1994 року в Україні святкують День медичного працівника. Це свято людей, що присвятили себе благородній справі збереження життя та здоров’я співгромадян. Кожна людина, незалежно від статі і віку, прагне бути здоровою, прожити активне життя. Немає у світі більш відповідальної професії, ніж лікар. Лікарі рятують життя, тому заслуговують на повагу й пошану не тільки у день свого професійного свята. Ми, ходорівчани, пишаємося нашими лікарями, які врятували не одне життя, допомогли з’явитись на світ не одному немовляті, з честю виконували свій нелегкий обов’язок в умовах неоголошеної війни з російським агресором.

У день Вашого професійного свята, шановні медики, хочеться сказати багато теплих та лагідних слів. Ви - запорука нашого здоров'я, Ви - рятівники у найтяжчі хвилини нашого життя! Завдяки Вашій турботі та професійній майстерності у людини з'являється віра та надія на одужання. Ваша професія - це щоденна боротьба з людським болем, стражданням, смертю, а отже, ваші перемоги - це торжество Життя.

Шановні медичні працівники Ходорівщини! Прийміть сердечну подяку за самовіддану працю, врятовані життя та здоров’я, подаровану людям віру і надію. Нехай збудуться всі Ваші задуми, хай клятва Гіппократа ніколи не буде обтяжливим обов’язком, а лише приємною місією. Нехай кожен день життя наповнюється людськими радощами, щастям і любов’ю.

Ходорівська міська рада

Вип.12 Скільки знаєш мов - стільки разів ти людина

Нещодавно пролунав останній дзвінок, який відкрив для школярів ворота у тепле безтурботне літо. Хтось відразу помчав на довгоочікуваний відпочинок, інші лише збираються і вибудовують плани. Ходорівська ЗОШ I-III ст. №1 вже через тиждень знову наповнилась веселим дитячим сміхом. Зібрав усіх шкільний англомовний табір, який функціонував тут упродовж тижня.

Шкільна кафедра учителів іноземної мови радо підтримала ініціативу Міністерства освіти і науки України із втілення даного проекту, тим самим зробила свій власний внесок у відзначення Року англійської мови в Україні.

Безперечно, це була прекрасна нагода мотивувати молоде покоління до вивчення англійської мови і подарувати дітям можливість удосконалити уже набуті впродовж навчального року знання. Найдивовижнішим було те, як чисельно і швидко сформувались три вікові групи табору. Це ще раз підтверджує: сучасна молодь чітко усвідомлює, що оволодіння англійською мовою – не просто хобі, а радше необхідність, яку диктує нам усім сьогодення.

Із допомогою своїх наставників - В.Д.Турчин, М.І.Червоної, М.Б.Поліщук, С.Я.Бардигули, Я.В.Медвідь та Г.В.Жирій, учні поринули у цікаву мандрівку англомовним світом, черпаючи цікаву інформацію та поповнюючи свій багаж знань. Змістовні заняття поєднували у собі англійські пісні та поезію, мультиплікаційні та документальні фільми в оригіналі, захоплюючі рухливі ігри та цікаві інтерактивні вправи із новою лексикою, екскурсії та проектні роботи, невимушене спілкування іноземною мовою. Групові тематичні заняття “Зоопарк”(3-5кл.), “Здоровий спосіб життя. Вітаміни і мінерали”(6-7кл.), “Талановита молодь Великобританії та України”(8-9кл.) проводились здебільшого на свіжому повітрі. У символічному флешмобі в останній день табору школярі продемонстрували свої незабутні враження від проведеного разом часу та пережитих емоцій.

Хочеться зазначити, що знання англійської мови завжди вважалося ознакою високої культури й освіченості. Не випадково кажуть: “Скільки знаєш мов - стільки разів ти людина”.

Вивчайте англійську мову! Це – ключ до вашого успішного майбуття, тим паче на шляху євроінтеграції України, адже ми – європейці.

Бардигула С.Я.

заступник директора

Ходорівської ЗОШ I-IIIст.№1

Вип.12 Свято народження Христової Церкви

День Святої Трійці, або П’ятидесятниця, належить до найбільш великих християнських свят. У цей день згадується подія «народження» Християнської Церкви - коли після зішестя Святого Духа на апостолів, вони почали проповідувати Євангеліє. У цей день Церква також згадує й істину того, що Бог є Триєдиним – «Отцем. Сином і Святим Духом – Трійцею Одноістоною і Неподільною».

Подія зішестя святого Духа на апостолів – учнів Христа, відбулась у день іудейського свята П’ятидесятниці згідно із новозавітною книгою Діянь апостолів. Це був 50-й день після свята Пасхи.

Дух Святий зійшов на них, коли у день П’ятидесятниці вони всі разом перебували у сіонський горниці в Єрусалимі. «І раптом стався шум, ніби від вітру, і він наповнив дім, де вони знаходились. І з’явились вогненні язики, і почили на кожному з них. Наповнились вони Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, на яких Дух давав їм провіщати», – пишеться у книзі Діянь.

Згідно з віровченням Православної (Католицької) Церков після зішестя Святого Духа апостоли почали передавати благодать Священства своїм наступникам – першим християнським єпископам, а ті – пресвітерам (священикам) і дияконам, яких вони рукопокладали. Отож, Трійцю можна сміливо назвати «днем народження» Церкви як суспільного інституту. Про це говорить і тропар свята – «Благословенний ти, Христе Боже наш, що рибаків премудрими явив, пославши їм Духа Святого і тим весь світ уловив, Чоловіколюбче, слава Тобі».

У цей день також особливо згадується й істина того, що Бог є Єдиним у Святій Трійці. Згідно з християнським вченням Бог-Син предвічно народжується від Бога Отця, а Дух святий – предвічно сходить від Бога-Отця. Свята Трійця є Одноістоним і Неподільним Богом. Бог-Син, в свою чергу, є Христом-Спасителем, який заради спасіння світу став Богочоловіком.

В українській традиції Трійцю називають також «зеленими святами». У понеділок відзначається День Святого Духа. Згідно з церковною традицією під час святкових богослужінь у ці дні священно- і церковнослужителі носять облачення зеленого кольору. У ці дні церкви і домівки прикрашають зеленню (зазвичай це гілки липи, листя очерету).

В Українській Церкві святкування Трійці відзначається особливою урочистістю. Після святкової літургії у селах освячують поля, щоб Бог захистив їх від пожеж та граду.

У нашому місті у зеленосвяточні дні парафіяни на міському кладовищі процесійно вшановують пам'ять героїв, що поклали своє життя на олтар незалежності України.

Ми маємо пам»ятати, хто ми і якого роду, аби наступні покоління зберегли звичаї предків.

М.Рожко

Вип.12 Взірець людини мистецтва

Наприкінці травня у Ходорові відбувся концерт-посвята корифею хорового мистецтва Галичини - диригенту народної хорової капели «Мрія», регенту хору храму святих рівноапостольних Володимира та Ольги Івану Йосиповичу Вороні. На духовну зустріч із своїм дорогим вчителем і наставником приїхали його земляки - ансамбль «Надвечір»я», учасники свого часу навчались хорового співу в І.Й.Ворони.

Пропонуємо увазі читачів розповідь незмінної ведучої бортниківського колективу, найстараннішої учениці маестро - І.Баторик про свого геніального наставника - його прекрасну юність, зрілість, першу чисту і вірну любов, першу заспівану пісню.

Ми, бортниківчани, мали велике щастя зустрічатися, навіть більше – працювати з визначним диригентом Галичини Іваном Йосиповичем Вороною, який вписав золоту сторінку у культурно-мистецьку історію села Бортники. Він був нашим вчителем, наставником, мудрим керівником, доброю щирою і надзвичайно працьовитою людиною.

Майже впевнені, що він і зараз серед нас. Його душа витає поруч з нами - у запаху квітучого саду, який так любив і плекав, у хорових колективах, яким віддав понад 60 років свого творчого життя. Осмислене життя І.Ворони починалося на сцені і, зрештою, там і завершилося.

У далекому 1949р. молодий, стрункий, високочолий красень з села Молодинче прийшов працювати у нашу Бортниківську школу вчителем української мови і літератури. Його цікавило і манило все…, та найбільше його душу полонила музика. Першим наставником І.Ворони, практичним вчителем диригування був регент Є.Баковський. Він провадив і церковний, і сільський хори. Проте у ті часи потрібно було вибирати: або клуб, або церква. Є.Баковський вибрав регентство, а сільський хор залишив на Івана Йосиповича. На одному з концертів, коли Є.Баковському вже не дозволили диригувати сільським хором (він змушений був стояти за лаштунками), І.Ворона вперше стояв перед хором. Це було його перше бойове хрещення, яке успішно пройшов.

Паралельно І.Ворона організовував мішаний хор у місцевій школі. На всіх олімпіадах, конкурсах він посідали перші місця. За досягнуті успіхи колектив у 1959р. був нагороджений поїздкою у Київ. Це було дуже значно і велично: шестиголосний хор юнаків і дівчат виконував складні хорові твори таких відомих композиторів як Кос-Анатольський, Россіні, Брамс. Звичайно, високоідейні твори також мусіли бути у репертуарі, та Іван Йосипович вмів вибрати такі, що прославляли наш прикарпатський край, чим і привернув до своєї особи неабиякий інтерес. У 1964р. шкільний хор знову виборов поїздку в місто Київ. Це вже був чотириголосний дівочий хор у власноруч пошитих і вишитих національних вишиванках, киптариках та спідничках.

Надзвичайно великих успіхів досягнув і наш сільський хор під керівництвом І.Ворони. Не проходив жоден концерт у районі чи області без участі бортниківського хору. Пригадується участь колективу у щорічних обласних звітах. У 1982р. хор був запрошений на Львівське телебачення, 1985 році - відкривав фестиваль «Прощання з зимою», який проводився на ВДНГ у Києві.

Іван Йосипович співпрацював з керівництвом тодішнього колгоспу та сільської ради, які підтримували, одягали, допомагали хористам. Не було мабуть вихідних, крім посту, щоб хор І.Ворони не виступав з концертами у всіх навколишніх селах. Як вмілий керівник, зумів згуртувати людей навколо себе, знав про біди і труднощі кожного учасника. Його оптимізм заставляв забувати всі прикрощі і повністю занурюватись у прекрасні мелодії.

Добра, чуйна душа Івана Йосиповича була дуже ранима, особливо коли торкалася спогадів, пов’язаних з минулим родини, села чи країни у цілому. Майже кожна сім'я пережила свої страхіття. На кожному концерті звучали пісні про наших героїв. Іван Йосипович казав: «Не маємо жодного права забувати про тих, хто не вернувся з поля бою до родин, сім'ї, коханих».

Сьогодні колесо історії знову повертає нас до жахіття війни. Пісня «Земля важка», яку навчив нас І.Ворона, як ніколи, тривожить наші серця, бо страшно, коли вогнем палає рідна земля, коли плаче страждальна мати, коли додому привозять труни, коли сини каліками падають матері на коліна.

Душа Івана Йосиповича була завжди спрагла до краси природи. Він вмів бачити і відчувати найменший подих вітерця, переспіви жайворонків у полі, вмів слухати мелодію чистого джерельця. Він чув, як стогне дубовий ліс, як мелодійно тече вода. Все це передав нам - своїм учням. Ми стараємося нести його пісню, його добре слово в люди.

Вип.12 До уваги відвідувачів ЦНАП м.Ходорова! Нові правила здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» та постанови Кабінету міністрів України № 207 «Правила реєстрації місця проживання» з 04 квітня 2016 року змінюються правила реєстрації місця проживання/перебування.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

У випадку порушення вищезазначених термінів згідно статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення на громадян складається протокол про адміністративне правопорушення з накладанням стягнення у вигляді попередження. У випадку вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, тягнуть за собою накладання штрафу від одного до трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» за реєстрацію місця проживання та зняття з реєстрації місця проживання сплачується адміністративних збір, який складає:

• у разі звернення особи протягом встановленого цим Законом строку – у розмірі 0.0085 розміру мінімальної заробітної плати (квітень – 11, 71 грн. за кожну особу; травень – листопад – 12, 33 грн. за кожну особу; грудень – 13, 18 грн. за кожну особу);
• у разі звернення особи з порушенням встановленого цим Законом строку – у розмірі 0.0255 розміру мінімальної заробітної плати (квітень – 35, 14 грн. за кожну особу; травень – листопад – 36, 98 грн. за кожну особу; грудень – 39, 53 грн. за кожну особу).

Перелік документів для реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування є незмінним.

Телефон для довідок 53-331.

Вип.12 Мікропроекти з Ходорова стали переможцями обласного конкурсу

Згідно з рішенням ради обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку чотири проекти Ходорова визнані переможцями:

Капітальний ремонт приміщення дошкільного навчального закладу “Вишеньки” м.Ходорова із заміною віконних та дверних блоків на металопластикові. Загальна вартість робіт становить 299,733 тис.грн., з яких 100,0 тис.грн. – кошти обласного бюджету, 175 тис.грн. - міського бюджету, 24,733 тис.грн. – спонсорські кошти.

Реконструкція системи опалення в ДНЗ «Ромашка» м.Ходорова. Загальна вартість робіт становить 299,982 тис.грн., з яких 100,0 тис.грн. – кошти обласного бюджету, 184,982 тис.грн. – міського бюджету, 15,0 тис.грн. - спонсорські кошти.

Реконструкція системи опалення Центру дитячої та юнацької творчості м.Ходорова. Загальна вартість робіт становить 299,975 тис.грн., з яких 100,0 тис.грн. - кошти обласного бюджету, 184,975 тис.грн. - міського бюджету, 15,0 тис.грн. - спонсорські кошти.

Капітальний ремонт по заміні фізично зношених вікон Ходорівської загальноосвітньої школи I-III ст. №1. Загальна вартість робіт по проекту становить 296,051 тис. грн., з яких 84,177 тис.грн. – кошти обласного бюджету, 182,0 тис.грн. – місцевого бюджету, 15,0 тис.грн.– спонсорські кошти, 14,874 тис.грн. - кошти громади.

Завдяки перемозі в обласному конкурсі до міського бюджету на реалізацію даних програм додатково вдалося залучити 384,177 тисяч гривень. Щира подяка всім небайдужим мешканцям міста, які долучились до написання всіх проектів та підготовки технічної документації, зробили фінансовий внесок для вирішення проблем міста.

Виконавчий комітет Ходорівської міської ради надалі буде ініціювати подання на обласні конкурси програм за участю громадськості. Найближчі з них відбудуться у вересні-жовтні цього року. Прохання до громади: проявляйте ініціативу в написанні проектів, бо в єдності та активності громади – сила. Тільки разом ми зможемо побудувати справжнє європейське місто!

Я.Костур, заступник міського голови

Вип.12 Антикорупційний форум – Львів 2016

4 червня 2016 року у Львові відбувся Антикорупційний форум, у роботі якого взяли участь представники Ходорівської об’єднаної громади.

Мета Форуму – зосередити сили суспільства на боротьбі з корупцією у всіх сферах: правоохоронній системі, економіці, політиці – скрізь, де вона вбиває і краде наше майбутнє. У рамках проведення Форуму представники органів місцевої влади Львівщини підписали Декларацію Антикорупційного форуму.

Як зазначають організатори, форум є першим кроком до створення громадсько-політичної антикорупційної платформи на Львівщині. Метою такої платформи є напрацювання антикорупційної стратегії Львівщини та впровадження її в життя через співпрацю громадянського суспільства з політичними силами та місцевою владою.

Голова Львівської ОДА Олег Синютка, виступаючи на форумі, зауважив, що Львівщина однією з перших в Україні розпочала працювати у системі публічних електронних закупівель “Prozorro”, унеможлививши корупційну складову в цьому процесі. За словами Олега Михайловича, у регіоні запроваджено практику проведення публічних конкурсів на посади голів райадміністрацій та керівників комунальних підприємств, установ й організацій.

У форумі взяли участь також народні депутати: Світлана Заліщук, Віктор Чумак, Оксана Юринець, політичні та громадські діячі, представники органів місцевої і державної влади.

На корупційних оборудках з лісом особливо зосередився у своєму виступі наш земляк Тарас Матвіїв (ГО "Народний легіон"),голова ініціативи протидії контрабанді лісу. Зовсім недавно він зі своїми активістами на станції Ходорів виявив ешелон з 50-а вагонами лісу без належно оформлених документів. "Викликали поліцію, передали правоохоронцям необхідну інформацію, –розповів Тарас. – Ті подякували та запевнили нас, що винні будуть притягнуті до відповідальності. Через деякий час виявилося, що тільки по одному вагоні вжито заходи, хоч по суті, доведено незаконне транспортування вантажів з лісом по всіх вагонах. – Решта вагонів зникли без сліду…" - обурився оратор. - Така ж ситуація й у Львові: через станцію "Клепарів" проходить в день 200-300 ешелонів - ми просто фізично не спроможні все перевірити. Скільки випадків було, коли безпосередньо у лісі активісти затримували вантажівку з лісом взагалі без будь-яких документів. Водій комусь дзвонить, приїздить дядько з величезним животом, витягує накладну і прямо на капоті своєї "Ниви" її заповнює. І все – нема порушення! Тут діє напрацьована корупційна схема колової поруки: лісництво – поліція – прокуратура", – наголосив активіст.

Народний депутат Оксана Юринець відкрила одну з таємниць Верховної Ради, що стосується прийняття нових законів: "Я подаю проект закону в інтересах громадян, мені кажуть:"Добре!" Подаю ще проекти законів – те саме. У подальшому їх просто не ставлять на голосування. Таким чином приходжу до висновку, що в раді не можливо зрушити з місця питання про прийняття нового закону, у якому хтось не має зиску".

Наприкінці форуму декому з присутніх у залі надали можливість сказати кілька слів та поставити питання. Після цього запропонували громадянам записатися у групи, що створювалися за різними напрямами боротьби з корупцією.

Я.Костур,

заступник голови

Ходорівської міської

об’єднаної громади,

учасник форуму

Вип.12 Львівщина попрощалась із Героєм

Сумна звістка сколихнула наші серця минулого тижня. 8 червня у районі міста Авдіївка Донецької області під час виконання бойового завдання у зоні АТО загинув уродженець с. Дем’янка-Лісна, боєць 128 бригади, батько чотирьох дітей, прапорщик Ярослав Цап, 1965рн. - механік-водіій 3 зенітного ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини Збройних сил України.

Сотні людей з Жидачівського, Миколаївського району – сіл Розвадів, Крупсько, Верин, Березина, Дем»янка-Наддністряна, Заріччя і, звісно, рідної для Ярослава – Дем»янки-Лісної навколішки з квітами, свічками і гіркими слізьми болю впродовж двадцяти кілометрів проводжали кортеж із тілом мужнього захисника Вітчизни.

Неоголошена війна на сході України не вщухає попри гучні заяви про перемир’я. Вона продовжує забирати життя наших співгромадян. Ми не маємо права забути наших Героїв!

Я.Мочарська

Вип.12 Я буду боротися з корупці’єю…

25 травня сталася подія, на яку Україна чекала майже два роки – на українську землю ступила лейтенант авіації, народний депутат Надія Савченко. Повернення Савченко в Україну стало головною новиною українських та світових ЗМІ.

Незадовго після звільнення Надія Савченко побувала у зоні АТО. Під час своєї прес-конференції вона заявила, що вирішила почати з поїздки на Схід, бо ця територія зараз у найбільш важкій ситуації: «Моя поїздка почалася з Полтавської області: місто Лохвиця, місто Полтава, місто Харків, Лиманське, Слов'янськ, Краматорськ. По лінії фронту ми проїхали з Дмитром Ярошем, через Авдіївку, Широкине на Маріуполь, тому я поверталася через Дніпропетровськ. Для чого була ця поїздка? Як народний депутат я хотіла дізнатися думку людей, особисто побачити корупцію у військовій частині в зоні АТО. У мене є напрацювання, я буду подавати депутатські запити, буду боротися з корупцією там, де вона не повинна бути під час війни», - заявила Н.Савченко. Вона також розповіла про настрої українців у зоні антитерористичної операції: чим ближче до лінії зіткнення, тим більше хлопців готові йти у бій і не здавати Україну.

Нагадаємо, що українська льотчиця провела у зоні бойових дій декілька днів. Вона зустрілася з бійцями АТО, зокрема - з нашим ходорівчанином, головою організації підтримки ветеранів АТО Олегом Бончинським.

Я.Мочарська

Вип.12 Рішення міськвиконкому (10.06.2016)

10 червня відбулось позачергове засідання виконавчого комітету Ходорівської міської ради, на якому розглядались заяви, звернення громадян, установ, організацій і були прийняті рішення:

* Затвердити перелік комунальних послуг, що надає ДП «Водоканал» для населення, організацій та підприємств Ходорівської об’єднаної територіальної громади:

1. Погодження схеми встановлення приладів обліку (опломбування лічильників та водопровідної арматури).

2. Включення та відключення абонентів до водопровідної мережі.

3. Розробка та видача технічних умов на водопостачання та водовідведення.

4. Вивезення рідких нечистот (асенізаційною машиною).

5. Послуги екскаватора.

6. Монтаж та демонтаж водомірного приладу.

7. Врізка в діючі мережі водопостачання та водовідведення.

* Передати у власність Багану В.Р. квартиру № 34 державного житлового фонду на вул.16Липня,1Г у м.Ходорові.

* Присвоїти адресу:

- квартирі - квартира №34 вул.16 Липня,1Г, м.Ходорів (Баган В.Р.);

- гаражу – гараж № 90, вул.Волошина,30, м.Ходорів (Корда І.А.);

- житловому будинку – будинок №1а, вул.Богуна, м.Ходорів (Харишин З.І.).

* Рекомендувати керівництву ТзОВ «Темп» звернутися до підрядних організацій, що виконують роботи з благоустрою міста щодо пропозиції використання бетонних матеріалів власного виробництва для виконання будівельних робіт у місті Ходорові.

* Дати дозвіл на тимчасове зберігання ТПВ, що будуть завезені протягом 2 тижнів з м.Львова, на майданчику для тимчасового накопичення твердих побутових відходів в м. Ходорові з розрахунку 20 м.куб. в день. Перевізнику укласти угоду з КП “Ходорiвське УКГ” на зберігання ТПВ. Зобов’язати перевізника до 01.01.2017 року вивезти завезені ТВП на майданчик для тимчасового накопичення ТВП в м.Ходорові в повному об’ємі.

Доручити КП “Ходорiвське УКГ” забезпечити: облік і контроль прийому та розміщення ТПВ, що будуть завозитися з м.Львова; необхідні умови для належного тимчасового зберігання ТПВ (утримання під’їзних шляхів, технічної рекультивації попередніх захоронень); пожежної безпеки на майданчику для тимчасового накопичення ТВП в м. Ходорові, вжиття оперативних діq при загорянні побутового сміття.

З метою організації належного поводження з ТПВ на майданчику для тимчасового накопичення ТВП в м.Ходорові звернутися до Львівської ОДА та Львівської ОР із запитом на фінансування у 2016-2017рр. витрат на будівництво майданчика для тимчасового накопичення ТВП в м. Ходорові та придбання сміттєвоза.

А.Батирняк, заступник міського голови

Вип.12 Стартувала першість Ходорівщини

15 травня на Ходорівщині стартувало основне футбольне змагання – першість Ходорівщини у двох лігах. На сьогодні зіграно 5 турів.

У першій лізі (13 команд) відбулися незначні зміни серед учасників: ФК «Ходорів» виступає у першій лізі першості області, футболісти Жирова об’єднались в одну команду з футболістами Піддністрян.

Після 5 турів лідирує володар весняного кубка «Королівське» (Городище, 13 очок). На старті кубкові лауреати здобули 4 перемоги із загальним рахунком 14:4 і лише в останньому турі втратили перші очки: вдома із Бориничами (нічия 3:3). На 2-3 місцях розташувались «Ватра» (Вовчатичі) і «Козак» (Загірочко) (по 11 очок). «Ватра» відзначилась яскравими домашніми звитягами над Грусятичами (14:1), Новими Стрілищами (8:2), Бориничами (6:1). «Козак» після двох стартових нічиїх здобув три перемоги із загальним рахунком 8:1. На подальших місцях у турнірній таблиці – Бориничі, Бортники (по 8), Дуліби, Жирова/Піддністряни (по 5), Старі Стрілища, Городищенське, Грусятичі (по 4), Нові Стрілища, Чорний Острів (по 3), Кам’яне (2 очки).

У другій лізі (11 команд) змін дещо більше. У порівнянні з сезоном 2015 року немає серед учасників команд Добрівлян і Дрохович, натомість після п’ятирічної перерви повернувся Сугрів. Після 5 турів тут попереду тріо: Ліщин, Лучани, Юшківці (по 10 очок). Далі у турнірній таблиці розташувалися Садки, Сугрів (по 7), Рудківці, Квітневе (по 5), Репехів, Отиневичі (по 2), Вибранівка (1), Соколівка (жодного очка).

Чемпіонат набирає темп.

І.Маркевич

Вип.12 Перша трійка – наша!

По-своєму знаменним став четвертий тур районної шахової першості, що пройшов 12 червня у Жидачеві. Вперше за трирічну історію чемпіонату, що складається з 10 окремих, весь п’єдестал пошани зайняли шахісти з Ходорівщини.

15 спортсменів змагалися за швейцарською системою у 7 турів у швидкі шахи (партія - 20 хвилин). За тур до завершення переможцем став ходорівчанин Дмитро Ратич (6 очок із 7 можливих). На другому місці - Валерій Тягун (5 очок). Він за додатковим коефіцієнтом випередив юного Тиграна Григоряна (Нові Стрілища), у якого теж 5 очок і третє призове місце. На подальших місцях - Іван Березовський (Чертіж), Ігор Пиріг (Гніздичів), Володимир Карпінський (Жидачів) (по 4,5 очки), Іван Гілецький (Любша), Василь Салій (Старе Село) (по 4 очки).

І.Маркевич

Вип.12 ФК «Ходорів» у «золотій» середині

Чергові чотири матчі провів ФК «Ходорів» у групі «Б» першої ліги першості області. Спершу 22 травня ходорівчани побували у гостях в одного з лідерів «Фенікс-Стефано» (Підмонастир). Після першого тайму господарі вигравали (1:0), у другій половині зустрічі провели ще два голи – поразка ФК «Ходорів» (0:3). У зустрічі юнаків – нічия (0:0).

Сповна реабілітувались футболісти Ходорова у наступному турі, приймаючи «Сокіл» (Великі Глібовичі). Після першого тайму ходорівчани вирвались вперед (2:0), кінцевий результат – 4:0 на користь ФК «Ходорова». У складі переможців два голи забив Василь Коцовський, по одному – Богдан Гриньків й Андрій Сузанський. Ходорівські юнаки теж перемогли (3:0).

Після цього дорослий склад ФК «Ходорова» зазнав двох поразок з рахунком 0:2: вдома від Нового Роздолу, на виїзді – у Верхній Білці Пустомитівського району. Ходорівські юнаки вдома зіграли внічию (0:0), у Верхній Білці поступилися господарям (0:1).

Після семи турів і дорослий, і юнацький склад ФК «Ходорова» мають в активі по 8 очок і перебувають у середині турнірної таблиці: дорослі – шості, юнаки – сьомі.

У дорослих і юнаків лідирує «Юність» (Верхня Білка).

У червні ФК «Ходорів» проведе у першості області ще дві зустрічі: 19 червня - прийом Яворова, 26 – виїзд у Золочів.

І.Маркевич

Вип.12 У Ходорові зіткнулися два мікроавтобуси

Постраждало семеро людей у результаті ДТП в місті Ходорові. За даними департаменту із питань цивільного захисту Львівської ОДА аварія сталася близько 19.00 в неділю, 12 червня.

Водій мікроавтобуса Peugot Expert, 42-річний житель Ходорова, не впорався з керуванням - автомобіль виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся з мікроавтобусом Volksvagen Transporter, за кермом якого перебував житель Хмельницької області. У результаті зіткнення травми отримали п’ять жителів Хмельницької області, в тому числі, шестирічна дитина, і два жителі Ходорова. Всі вони госпіталізовані у травматологічне відділення Ходорівської районної лікарні. Медики оцінюють їх стан як середньо важкий.

Причини і обставини ДТП з'ясовуються.

НАШЕ ЩАСТЯ - НАШІ ДІТИ

Наші скарби - це наші діти!

Їх неможливо не любити.

Ми в Бога будемо просити,

Щоб змогли щастя зустріти

Їм зможемо серця віддати,

Щоб від біди врятувати.

Будемо всіх благословити,

На щастя й долю свої діти!

Їх ніжно хочемо обняти,

Пораду їм батьківську дати.

За них ми будемо радіти,

Коли щасливі будуть діти.

Наше щастя - наші діти!

Це діаманти, гарні квіти!

Ми дітям всім бажаємо,

Найкраще, що ми маємо!

Щоб лунав дитячий сміх!

Щасливі сім`ї були в них!

Ми в Бога будемо просити,

Щоб всі були щасливі діти.

ЛЮБОВ УСТАМИ ДІТЕЙ

Любов - це коли моя бабуся захворіла артритом, вона більше не могла нагинатися і фарбувати нігті на ногах. Мій дідусь постійно робив це для неї, навіть тоді, коли у нього самого руки захворіли.

Яринка, 6 років

Любов — це, коли ти йдеш кудись поїсти і віддаєш комусь більшу частину своєї піци, не змушуючи його давати тобі щось натомість.

Андрійко, 6 років

Любов — це те, що змушує тебе посміхатися, коли ти втомився.

Артем, 4 роки

Любов — це, коли ти говориш хлопчикові, що тобі подобається його сорочка, і він носить її потім кожен день.

Оленка, 7 років

Любов — це коли мама бачить тата спітнілим і брудним і все одно каже, що він гарніший, ніж Бред Піт.

Софійка, 7 років

Любов — це, коли твоє щеня лиже тобі обличчя, навіть якщо він залишався весь день на самоті.

Настя, 4 роки

Сонячний промінчику,

Ямочки у щічках,

Ласкою увінчаний

Гарний настрій – звичка.

Долі подарунок

Щастячко в колисці

Ластівки-цілуночки...

І любов – так близько…

Світлини дітей (за годинниковою стрілкою):

Вікуся Магеровська

Ростик Сметанський

Аня Мочарська

Марічка Курик

Елена Віккі

Олежик Коваль

Януся Герман

Ліля Абрамів