Випуск 13. За волю хто помирає в боротьбі – в серцях живе повік…

   Сама природа на Зелені свята зеленню сплітає вінки шани й пам’яті мільйонам людей, які відстоювали Незалежність України. Вони свідомо покидали рідні домівки, матерів і батьків в ім’я кращої долі своєї Вітчизни, хоч знали, що їх чекають тортури, смерть. Ми до цього часу відчуваємо їхні сльози, їх біль. Безсмертний подвиг відомих і незнаних українських Героїв покладає на нас обов’язок пронести їх патріотичний дух через всі лихоліття до наступних поколінь.

   19 червня у старовинному галицькому селі Молодинче на Ходорівщині відбулася вагома подія, що золотою сторінкою увійшла в історію краю – відкриття та освячення Пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні.

   Ініціатива відкриття монументу пам'яті у сквері Героїв Небесної Сотні належить Тарасу Тарохману. Молодь, інтелігенція, активісти та підприємці підтримала починання односельця. Обгороджений дерев’яним парканом, розмальованим у кольори національного прапора, сквер влаштували на місці зруйнованого часом народного дому. Поруч із Пам’ятним знаком - невеличкий ставок та імпровізований літній майданчик із вистеленою дошками сценою та лавками для глядачів. Зліва від входу, що у вигляді жовто-блакитного тризуба - панно з портретами Героїв Небесної Сотні - символічна стіна плачу, зупинившись біля якої, кожен перехожий мимоволі пригадає криваві події лютого 2014 року.

   У перший день Зелених свят після богослужіння у місцевому храмі святої Параскевії багаточисельна процесія на чолі з отцем Юрієм Мончаком з національними прапорами і хоругвами, співаючи патріотичних пісень, вирушила у центр села. Молодь з Державними прапорами України завмерла у почесній варті біля Пам’ятного знаку. Чин освячення здійснив місцевий парох отець Юрій у співслужінні із священиками із сусідніх парафій. Люди об’єднались у спільній молитві за мир в Україні та душі українських Героїв усіх часів. Учасник Революції Гідності поранений на Майдані Роман Тітик, вдова та дочка Героя України Романа Точина навколішки віддали шану Героям Небесної Сотні.

Звертаючись до присутніх, отець Лев Ференц з Молотова підкреслив, що «немає більшої нагороди, як положити душу свою за друзів своїх. Герої Небесної Сотні є святими, бо за зовом серця сповнили свій обов’язок – стали на захист Вітчизни».

    Присутні вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання.

   Ініціатор спорудження Пам’ятного знаку Тарас Тарохман підкреслив, що це видимий знак невидимої присутності Героїв Небесної Сотні, полеглих, поранених воїнів АТО - данина пам’яті і шани всім людям, які постали проти злочинної влади й агресії споконвічного ворога України. Біля підніжжя знаку закопана капсула з посланням поколінням майбутнього століття, у якій міститься правда про Небесну Сотню, роздуми сучасників про майбутнє Молодинча. Він висловив подяку всім односельцям й небайдужим людям, які долучилися до спорудження знаку, виділивши серед інших - молодь села, отця Ю.Мончака, вихідця із села І.Ворону, який виготовив і встановив пам’ятник, керівника ФГ «Любомир» С.Мокрицького, підприємця Я.Качмара, І.Подвадцятника.

    Заступник голови Ходорівської об’єднаної громади О.Мельник доземно вклонилась жителям села Молодинче, які показали приклад того, як треба цінувати і пам’ятати своїх Героїв, висловила віру, що люди, які вміють шанувати свою історію, варті гідного майбутнього.

Сільський староста М.Сохан говорив про героїчне минуле Молодинча, майже кожна сім»я якого брала участь у боротьбі за незалежність України. Багато жителів села у 40-х роках минулого століття загинули на полі бою, криївках, були вивезені у Сибір, у 90-х – створили РУХ і відстоювали творення суверенної держави, у 2014 – стали на захист європейського майбутнього України. Михайло Михайлович висловив впевненість, що Пам’ятний знак у центрі села Молодинче стане для майбутніх поколінь свідченням того, що Герої не вмирають.

Схвилював присутніх емоційний виступ майданівця Романа Тітика, який з болем пригадав події дворічної давності, коли так звана, «політична еліта» – самопроголошені сотники Майдану, вивели людей під кулі і зникли.., а потім хизувались тим, що керували Майданом, демонструючи свої «поранення». Сто вбитих, сотні поранених – ось результат їх керівництва». Р.Тітик висловив захоплення сучасною молоддю, яка першою стала на захист європейського права вибору українців і до останнього не відступала: «Вони гинули, будучи свідомими того, що віддають душу і тіло за незалежність України. Можновладці повинні пригадати, якою ціною здобули владу, і зробити все для того, щоб наш народ став господарем у своїй країні».

Отець Юрій Мончак у своєму виступі висловив думку, що найстрашніше бути невдячними: «Ми – українці. Ми вшановуємо своїх Героїв». Він подякував матері, яка виховала сина-Героя, дружині, яка оплакує чоловіка-Героя, дитині, яка досі виглядає батька-Героя, патріоту села Молодинче Тарасу Тарохману – за ідею вшанування Героя.

   Вихідці та жителі села Молодинче підготували святкову концертну програму, яка розпочалась із літературно-музичної композиції у виконанні жіночого вокального колективу: поетичні рядки, у яких відобразилась історія села в контексті з героїчним минулим українського народу, переплітались із пісенними творами, присвяченими учасникам визвольних змагань.

   Молодь села у театралізованій формі повернула присутніх у час трагічних подій зимового Майдану, підготувавши інсценізовану виставу, присвячену пам'яті Героїв Небесної Сотні. До відзначення долучилися учасники художньої самодіяльності села Черемхів.

   День Святої Трійці був ознаменований ще однією вагомою подією у житті села – освячення гаю випускників 1976 року Молодинченської школи.

  

    Сьогодні кожен з нас повинен відчувати себе воїном новітньої армії, яка веде боротьбу на своїй землі за свої права. Згадуючи про героїчні вчинки славних предків, ми повинні також пам'ятати наших сучасників, які в умовах ХХІ століття загинули та продовжують гинути від рук російського агресора. Ми повинні шанувати синів України, які віддали життя за її майбутнє. Без гідної пам'яті

про наших полеглих Героїв, ми не побудуємо сильну, соборну, незалежну українську державу.

М.Краївська