Серед молоді
побутує думка, що музей – це пережиток минулого, що привертає увагу лише представників старшого
покоління. Молодь вважає, що всю інформацію, необхідну для навчання, роботи чи
для загального розвитку, можна легко знайти в Інтернеті, не виходячи з дому. На
мою думку, музей – це не просто будівля з горою старих рукописів та речей давно
забутої історії; музей – це окрема гілка на дереві нашого життя, історії
країни, історії нашого люду.
Не один раз,
напевно, на сторінках газет зустрічалися ви з інформацією про невеличке село
Піддністряни, яке славиться своєю величезною книгою історії. Так от, ще один
фрагмент з історії життя маленького населеного пункту.
Не так давно у
нашому селі відкрили нову школу, яка одразу ж стала центром духовного та
морального розвитку не лише для своїх учнів, але й для кожного, хто завітає у
її стіни. Школа відома своїм неординарним підходом до виховання підростаючого
покоління. Тут використовують різні методи навчання, заохочуюють дітей до
творчих поривів та емоційних відкриттів. Учні Піддністрянського НВК беруть
участь у різноманітних краєзнавчих дослідженнях, шукають невідомі істини з
історії своєї маленької Батьківщини. Допомагає їм у цьому матеріал, зібраний у
невеличкому музеї братів Олійників, який містить у собі неповторні книги та
примірники рукописних джерел, унікальні світлини та творчі доробки уродженців
Піддністрян.
Музей братів
Олійників був організований і відкритий за сприяння Романа Рахманного-Олійника
та Степана Олійника, двох братів, уродженців Піддністрян, які, виїхавши за
кордон, залишилися відданими своїй рідній землі. Музей представлений багатьма
світлинами, які розповідають нам історію сім'ї Олійників, матеріалами з
особистих архівів братів Романа та Степана. Кожного року музейні полиці
поповнюються новою літературою завдяки меценату та благодійнику Степану
Дмитровичу Олійнику.
От і цього
місяця наш музейний куток отримав своє поповнення – «Енциклопедію української
діяспори». Цей фоліант став цінним подарунком з далекого заокеання від Степана
Олійника. Енциклопедія містить матеріал про непересічні особистості,
людей-емігрантів, які зробили свій вагомий внесок у розвиток нашої України.
Роман Олійник-Рахманний колись сказав: «Щоб гідно існувати, українець – і той
на рідній землі, і той на чужині – мусить мислити самостійно. Нелегко воно
робити це серед метушливих буднів епохи масової цивілізації й технології, що
накидує однакові погляди кожній людині, а на власну думку майже не залишається
місця. Сьогодні всім людям приходиться важко, але найважче тому, хто вийшов на
чужину, як емігрант».
Серед сотень
відомостей у книзі можна знайти і коротенький фрагмент, який розповість історію
життя і нашого мецената – пана Степана Олійника.
ОЛІЙНИК СТЕПАН
(Stepan Oliinyk), військовий і громадський діяч, полковник Армії США; народився
18 липня 1930 року в селі Піддністряни на Львівщині, Галичина. На еміграції з
1944, перебував у таборі ДП в Байройті, Німеччина, з 1946 замешкав у США.
Навчання почав у м.Ходорів, продовжував їх у таборовій гімназії в Байройті, та
закінчив середню школу в Нью-Йорку (1949). Закінчив факультет суспільних наук в
Нью-Йорк Ситі коледжі (бакалярат, 1955)., Джорджтавн університет (магістр
міжнародних відносин, 1959), докторат філософії (політології) (1965); Коледж
Команди і Генерального Штабу Армії США (1971), Національну Військову Академію
(1978). Після 32 років служби в Армії США (активній та резерві), підвищений до
ранги полковника (1985). Працював дослідником з питань СРСР в Бібліотеці
Конгресу США (1955-69), штабним офіцером при Штабі Армії США (1971-78,
1983-85), при Комітеті об’єднаних начальників штабів (Joint Chiefs of Staff, 1978-83) старшим
радником при Консультативно-Дорадчій Раді при Верховній Раді України з питань
національної безпеки (1993-96) та при Міністерстві оборони України (1994-95).
Консультант та лектор з питань національної безпеки при Академії Збройних сил України
(1994-2000), радник при Атлантичній Раді США (з 1995), член Надзірної Ради
Міжнародного інституту ґльобальної та реґіональної безпеки, Київ (1996-2000).
Член ОУН з 1945; активний в українському американському студентському русі.
Член громадських організацій: ОЧОСУ – член управи нью-йоркського відділу
(1946-48), Середовища УГВР, НТШ та член інших наукових професійних організацій.
Автор багатьох наукових праць з питань національної безпеки в українських та
англомовних журналах, член редколегії журналу «Військо України» в Києві
(1993-96). Нагороджений медалями Міністерства оборони США (Defense Superior Service Medal), Армії США (Legion of Merit) та інші. Олійник
нагороджений почесною грамотою Академії Збройних Сил України (1992),
Президентом України Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2003) та Міністерством
оборони України відзнакою «Знак пошани» (2006).
«Енциклопедія
української діяспори» – це книга, в якій кожен зможе знайти людину, тим чи
іншим відому в нашому краї. Це безцінне джерело, яке дає живлячу воду для
відродження нашої історії, відновлення призабутих фактів.
Велика подяка
меценату – пану Степанові Олійнику за те, що не забуває про рідне село та його
історію, підтримує нашу школу в усіх починаннях, прагне відродити у наших душах
нотки патріотизму і духовності. Нехай кріпить Господь на силах нашого
незабутнього земляка, козака-українця, який з далеких Штатів лине душею до
рідних Піддністрян.
Наталя
Михальчак,
випускниця
Піддністрянського НВК
ім.
братів Олійників,
студентка Інституту іноземних мов ДДПУ
Немає коментарів:
Дописати коментар