Народний
часопис «Ходорівщина»,
вип.05
(370) від 10.03.2017р.
Обмін досвідом
Ще нема й року, як утворилась
найбільша в Україні Ходорівська ОТГ, а до нас вже їдуть переймати досвід. 3
березня у Ходорів завітали представники Смілянської сільської ради
Дрогобицького району з метою перейняти досвід Ходорівської об’єднаної громади у
сфері децентралізації місцевого самоврядування, розвіяти сумніви та побоювання щодо
змін. На зустрічі були присутні міський голова О.Коцовський, секретар ради
М.Гавінська, заступник міського голови Я.Костур, сільські старости, керівники
комунальних підприємств Г.Кравчук (КП «Ходорівське УКГ»), В.Пришляк (ДП
«Водоканал»).
Міський голова розповів, що
Ходорівська об’єднана громада була створена 27 березня минулого року. До її
складу увійшли 11 сільських і Ходорівська міська ради (42 населені пункти, 27
тисяч населення). До 1 січня 2017 року громада працювала за 12 окремими
бюджетами. О.Коцовський охарактеризував структуру міської ради, розповів про
формування бюджету, основні напрямки діяльності, труднощі, з якими зіткнулися у
процесі роботи.
Сільські голови Р.Зошій, Ю.Добош
розвіяли побоювання гостей щодо проведення реформ, побажали їм обрати такого
голову об’єднаної громади, який би прислухався до думки людей, дбав про
розвиток всіх територій.
Гості ознайомилися із визначними
місцями Ходорова, вклонились пам’яті Героїв Небесної Сотні Львівщини.
Шевченківський вечір
Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,
Бо ти для мене совість і закон
Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк, людина незвичайної
долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних
на подвиги, вселяв у слабких надію і віру. Увібравши
в себе душу народу, звеличив Україну й український народ.
Шевченківський дух,
Шевченкова сила були на Майдані нашої Гідності і Свободи. З його словами
«Борітеся – поборете!» упав на холодний асфальт скошений снайперською кулею
Сергій Нігоян. За ним на відкуплення нашої свободи зринула у вічність Небесна
Сотня, серед якої – сотник Львівської брами ходорівчанин Роман Точин, Лицарі
нав’язаної Росією війни з Іловайського котла, Донецького аеропорту,
Дебальцевого, Широкиного, Світлодарської дуги, у числі яких – наш земляк
Володимир Андрешків… З Шевченкового могутнього духу, з його сили і величі
зродилось мільйонноголосе «Слава Україні – Героям Слава!».
5 березня ходорівчани
зібралися у Палаці культури, щоб всією громадою серцем доторкнутися
до Шевченкових творів, пройнятися їх духом, відчути їх невмирущість. Концерт
«Наша дума, наша пісня не вмре, не загине» підготували учні та викладачі
Ходорівської дитячої школи мистецтв. У великому літературно-мистецькому дійстві, ведучою якого була С.Добровольська, прозвучали пісні та полум’яні
поезії Тараса Шевченка.
Розпочався вечір гімном
визвольної боротьби українського народу - безсмертним Шевченковим «Заповітом»,
який разом з викладацьким хором під керівництвом О.Шпирко співав, стоячи, весь
зал. Перлини поетичної творчості Кобзаря,
покладені на музику - «Думи мої», «Молитва до Богородиці», «Ой, три шляхи
широкії», «Учітеся, брати мої», «Наша дума, наша пісня», що прозвучали у виконанні
хору, полонили серця присутніх.
Безсмертні, надзвичайно
актуальні поетичні твори Кобзаря натхненно декламували І.Афтаназів,
С.Добровольська, Г.Вавричин, Д.Гринишин, І.Горецький, Н.Краївська, О.Вавричин,
У.Федан, І.Миндюк, Х.Клак, Н.Колобич, Я.Леськів, А.Лук’янчук. Читці зуміли
передати тугу поета від розлуки з рідною
ненькою-Україною, біль за знедолений народ, любов і жаль, ніжність і розуміння жіночої
сутності, що виливалися у поетичних рядках творів «Лічу в неволі», «По горі
садочок», «І мертвим, і живим», «І на оновленій землі», «Розрита могила»,
поемах «Марія», «Русалка», «Лілея».
Свою любов до творчості поета і високу мистецьку
майстерність засвідчили: Н.Кухарська («Зоре моя, вечірняя»), учнівський
вокальний ансамбль «Веселкові барви» (кер.О.Гатала, «У перетинку ходила», «Розвивайся,
лозо, борзо»), викладацьке тріо бандуристок у складі Н.Кухарської, І.Шемечко,
О.Гатали («Україні», «Не щебече соловейко») та учнівське тріо бандуристок у
складі А.Гопак, М.Павлишин, М.Юрчак (керівник І.Шемечко, «Встала весна»),
Х.Вівчар («Чи ми ще зійдемося знову»).
З великим піднесенням зустрічали присутні виступ капели бандуристок
«Ходорівчанка» під керівництвом О.Вавричин, у виконанні якої прозвучали твори
«Пісня про Україну», «Зацвіла в долині», «Садок вишневий коло хати».
Справила
враження літературно-музична інсценізація за мотивами повісті О.Іваненко
«Тарасовими шляхами» у виконанні учнів театрального відділення Ходорівської
школи мистецтв – щира розповідь про малого Тараса, який від матері (В.Гураль) пізнав
ласку і доброту, від діда (Л.Дороша) – мудрість, від
козака (Г.Вавричин) – героїчні сторінки історії рідної України.
Фінал Шевченківського вечора був
вражаючий. Хор викладачів Школи мистецтв і капела бандуристок «Ходорівчанка»
потужно і злагоджено – виконали духовний гімн українців «Реве та стогне Дніпр
широкий». Пiсля перших слiв славетного твору зал у єдиному пориві підвiвся.
Глядачам здавалося, що далеч історії промовляє із сьогоденням. У ту хвилину засяяли крихітні свічечки символічної Шевченкової
свічки, немов промовляли: «Не даймо погаснути полум’ю помислів і заповітів
Кобзаря, бо поки вони горітимуть - темряви довкола не буде».
Міський голова О.Коцовський висловив вдячність і захоплення
творчим задумом, виконавською майстерністю викладачів та учнів Ходорівської
дитячої школи мистецтв і запевнив, що в об’єднаній громаді діти із
найвіддаленіших територій матимуть змогу розвивати свої творчі здібності.
Актуальний
та вічний Тарас Шевченко присутній у кожному з нас, у нашій духовності. Він є
символом любові до України. Його сила в любові «живих, мертвих і ненароджених»
українців. Нехай у кожній хаті
на чільному місці лежить «Кобзар», хай заквітне портрет Шевченка, щоб слово
Тарасове світило старому і малому, вічно ходило незабуте по Україні. Нехай
освятиться душа наша великою мудрістю безсмертного генія великого народу.
М.Краївська
Рішення виконавчого комітету
24 лютого відбулося засідання
виконавчого комітету Ходорівської об’єднаної громади, на якому розглядались
звернення громадян, установ, організацій і були прийняті рішення:
·
Присвоїти
адресу:
-трансформаторним підстанціям у селах
Букавина, Демидів, Бортники, Садки, Сугрів, Грусятичі, Дев’ятники,
Заліски, Дуліби, Чорний Острів, Лучани;
-
будівлям храмів українських
греко-католицьких церков: «Воздвиження Чесного Хреста» –
будівля № 54, вулиця Ходорівська, село Кам’яне; «Усікновення Голови Івана
Хрестителя» – будівля № 16, вулиця Просвіти, село
Рудківці;
-
житловим
будинкам: будинок № 101, вулиця Миру, село Дуліби (Баглай І.М.); будинок № 28,
вулиця Зелена, село Бортники (Боднар Т.П.); будинок № 44, вулиця Миру, село
Вовчатичі (Марцинишин А.В.); будинок № 6, вулиця Чорновола, село Загірочко (Ставнича
М.Я.); будинок
№ 79, вулиця Миру, село Дуліби (Вовк Є.О.);
-
кафе-магазину
«Оксамит» – будинок № 3а, вулиця Центральна, село Загірочко (Вайда О.О.);
-
квартирі-–
квартира № 2, вулиця Вітовського,13а, місто Ходорів (Ракус Х.З.).
· Внести зміни в рішення
виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 26.01.2017р. №12 «Про
визначення територій обслуговування населених пунктів, закріплення їх за
спеціалістами-землевпорядниками відділу земельних ресурсів виконавчого комітету
Ходорівської міської ради» - викласти пункт 3 частину 3 додатку № 2 до
рішення виконкому від 26 січня 2017р. № 12 «Графік
прийому громадян спеціалістами-землевпорядниками
відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Ходорівської міської ради на
закріплених за ними територіями» в новій редакції: Шмаюн О.Я. встановити
приймальні дні на території с.Бортники, с.Букавина, с.Молотів, с.Демидів (в
приміщенні сільської ради с. Бортники) кожної другої і четвертої середи місяця
з 9.00 до 17.00год.
·
Надати
дозвіл на проведення зрізки дерев згідно з актами обстеження зелених насаджень,
що підлягають видаленню:
- 15 дерев (липа, ясень,
тополя, каштан) в парку біля церкви св.Косми та Дем’яна, у сквері ім. Б.Хмельницького,
на вул. Грушевського, 21, Привокзальній, 6 (КП "Ходорівське УКГ");
- 2 дерев (тополі) у с.
Грусятичі (Ревуцька М. С);
- 40 дерев (липа, акація, ясен,
каштан, граб, береза) на території кладовища села Ліщин;
- 33 дерев (липа, ялина, ясень,
каштан, тополя) на території кладовищ сіл Бородчиці, Заліски, Жирова.
·
Передати у власність квартиронаймачам
квартиру № 4 в будинку № 1 «Г» на вулиці 16 Липня в місті Ходорові (Небилиця
С.М.).
·
Узаконити самовільно проведену реконструкцію
власного житлового будинку на вулиці Шкільній,11 в селі Бринці-Церковні
(Продиус О.М.).
·
Створити постійно
діючу комісію з вирішення межових спорів та узгодження меж
земельних ділянок на території Ходорівської міської ради: населених пунктів: с. Вибранівка, с.Березина,
с.Борусів, с.Бринці-Загірні, с.Бринці-Церковні, с.Чижичі, с.Дев'ятники,
с.Калинівка, с.Ятвяги, с.Юшківці, с.Чорний Острів, с.Бориничі, с.Голдовичі,
с.Дроховичі, с.Лучани, с.Отиневичі, с.Городищенське, с.Дуліби, с.Грусятичі,
с.Ліщин, с.Загірочко, с.Добрівляни, с.Жирова, с.Бородчиці, с.Городище,
с.Заліски, с.Піддністряни, с.Кам'яне, с.Рудківці, с.Бортники, с.Букавина,
с.Молотів, с.Демидів. с.Вербиця, с.Вовчатичі, с.Садки, с.Сугрів, с.Молодинче,
с.Новосільці, с.Підліски, с.Черемхів: спеціаліст-землевпорядник,
закріплений за даною територією (голова комісії), староста сіл, спеціаліст АПК Ходорівської міської ради Сорока О.П.
(члени комісії); м.
Ходорова: начальник відділу земельних ресурсів виконавчого комітету
Ходорівської міської ради Лаб'як О.І. (голова комісії), помічник секретаря ради
Процак А.М., спеціаліст АПК Ходорівської міської ради
Сорока О.П. (члени
комісії).
3
березня відбулося позачергове засідання виконавчого комітету Ходорівської ОТГ,
на якому були прийняті рішення:
·
Про
присвоєння поштових адрес будівлям, організаціям, установам.
·
У зв’язку
з виробничою необхідністю та з метою оперативного вирішення питань
адміністративно-господарської діяльності лікарні, належного забезпечення населення медичною допомогою і медичними
послугами, виконавчий комітет Ходорівської міської ради вирішив: на час відсутності з поважних причин (тимчасова
непрацездатність, відпустка, перебування на курсах, відрядження тощо) Пушкара Ю.М., головного лікаря комунальної установи
„Ходорівська міська лікарня” Ходорівської міської ради виконання обов’язків покласти на Жигало В.С., заступника
головного лікаря з медичної частини комунальної установи „Ходорівська міська
лікарня” Ходорівської міської ради Львівської області.
А.Батирняк, заступник
міського голови
3 березня Ходорівська об’єднана територіальна
громада отримала новий шкільний автобус, який буде закріплений за
Бортниківською загальноосвітньою школою №4.
Засідання конкурсної комісії
1
березня відбулась нарада з відбору кандидатів від громадських організацій до
складу комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади керівника
Палацу культури міста Ходорова за участю заступника міського голови з
гуманітарних питань Ходорівської ОТГ О.Мельник, керівника, методиста,
інспектора з кадрів відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини
Х.Кісіль, Н.Павловської, Г.Сірачинської, голови ГО «Інтелігенція Ходорівщини»
Р.Чорного.
Учасники
наради наголосили на важливості призначення на посаду директора Палацу культури
міста Ходорова людини, яка сприятиме творчому і духовному розвитку
всіх закладів культури Ходорівської громади.
О.Мельник
ознайомила присутніх із вимогами чинного законодавства щодо проведення конкурсу
на заміщення вакантної посади керівника закладу культури та запевнила, що
процедура проведення конкурсу дотримана. Х.Кісіль підкреслила, що відповідно до
Положення про конкурс кожна громадська організація мала право подати лист у
довільній формі, підписаний керівником, із зазначенням трьох кандидатур,
рекомендованих до конкурсної комісії. Н.Павловська
повідомила, що тільки одна громадська організація - Союз українок виявила
бажання взяти участь у роботі конкурсної комісії, тому жеребкування проводитись
не буде. Члени комісії одноголосно проголосували за запропоновані Союзом
українок кандидатури – Л.Хлопоніну-Зубрицьку, Г.Набитович, З.Лобойко.
Р.Чорний
наголосив, що освіта і культура – два крила, які піднесуть нашу державу,
допоможуть розбудувати її: «Ходорів завжди був відомим своїми культурними
надбаннями. Надіюсь, в об’єднаній громаді культура отримає потужне дихання й піднесення.
Надзвичайно важливо, хто буде очолювати Палац культури, адже від керівника
залежить, як буде проводитися культурно-просвітницька робота у громаді».
Я.Мочарська
«Ходорівчанка» здобула визнання на Міжнародному
семінарі
Під час семінару були проведені майстер-класи за участю
зразкового дитячого хору «Щедрик» Стрийської хорової школи «Щедрик» та старшого
вчителя музичного мистецтва Дрогобицької ЗОШ № 1 Марії Костецької.
На Міжнародному форумі з
великим успіхом виступила капела бандуристів «Ходорівчанка» (кер. О.Варичин), у
виконанні якої прозвучали твори «Зацвіла в долині червона калина», «Пісня про
Україну», «Капелюх», «Ти до мене не ходи». Бурхливі оплески залу викликав
виступ викладацького тріо бандуристів у складі О.Гатали, І.Шемечко,
Н.Кухарської (кер.І.Шемечко), які виконали пісні «Україна» та «Не щебече соловейко».
Висока виконавча майстерність і професіоналізм капели
бандуристів «Ходорівчанка» під керівництвом О.Вавричин була відзначена подячною
грамотою ІІ Міжнародного науково-практичного семінару.
Х.Вівчар,
керівник відділу
культури, туризму та охорони культурної спадщини
Наші
серця і душі плачуть
«Українська земля щедро полита
кров’ю її синів, сповнених споконвічного прагнення до волі та незалежності. Ми
досі виборюємо право стати європейською державою. Три роки тому Україна
отримала новітніх Героїв – Небесну Сотню Лицарів, котрі полягли за наше з вами
майбутнє. Такого в історії України ще не було: люди з вулиці стали Героями та
віддали найдорожче – своє життя, аби ми жили: долюбили за них, дітей їхніх
ненароджених доколихали, пісень за них доспівали. У Сотні Небесній стоять вони
на варті по праву руку від Бога.
Майдан став символом боротьби за
утвердження європейських цінностей. У цій боротьбі за нашу свободу й оновлення
країни своє життя віддали найкращі…Попри переживання за кожного, хто був на
Майдані, нікому й на думку не спадало, що сумна звістка прийде й на
Ходорівщину. На барикадах революційного Києва загинув наш краянин, житель міста
Ходорова – Роман Точин, який разом із побратимами з Небесної Сотні посмертно
удостоєний найвищої нагороди – звання «Герой України», - цими словами
розпочався виховний захід у Ходорівській міській бібліотеці-філії для дітей.
Тут, у молодшому відділі обслуговування, 22 лютого відбулась година-реквієм
«Наші серця і душі плачуть…», присвячена Героям Небесної Сотні. У заході взяли
участь учні другого класу Ходорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 разом із своїм
наставником Н.М.Чайківською, заступником директора Л.Р.Гульцьо та шкільним
бібліотекарем Л.Т.Заціровською. Діти, одягнені у вишиванки, з хвилюванням та великою
любов’ю декламували вірші, виконували пісні, присвячені Героям Небесної Сотні, наповнили
годину-реквієм духом патріотизму. Згодом настала неймовірна тиша: весь зал
притих у хвилині мовчання, тільки «Пливе кача» плакала за Небесною Сотнею,
палахкотіли свічки у лампадках, які тримали тремтячі дитячі рученята, котилися
сльози у кожного, хто до серця впустив ніким не забуті, болючі спогади.
Кожне слово змістовної розповіді
Н.М.Чайківської про події, що відбувались на Майдані у лютому 2014 року,
закарбувались у пам’яті присутніх. Надія Михайлівна, звертаючись до дітей,
наголосила: «Людське життя – найсокровенніший дар Божий. Подвиг Героїв Небесної
Сотні має зберегтися у пам’яті поколінь».
Присутні мали можливість
ознайомитися із стендом «Герої Небесної Сотні» та літературою, представленою на
тематичній поличці «Майдан – це символ боротьби».
Щиро вдячна усім, хто долучився
до організації години-реквієму.
Лілія Магац,
бібліотекар Ходорівської
бібліотеки–філії для дітей
Білоруси вшанували пам'ять воїнів АТО навколішки
У
Гродно з великим успіхом відбувся концерт білоруської рок-групи Сергія
Михалкома «Brutto», яка ще рік тому перебувала в «заборонених списка». Особливу
реакцію у білоруських глядачів викликала композиція «Гаррі», яку музиканти «Brutto»
присвятили пам'яті українських героїв, загиблих у ході антитерористичної
операції на території Донецької і Луганської областей. При перших акордах весь
танцпол встав на коліна, люди хором
підспівували виконавцям. Так білоруси вшанували українських солдатів, які
віддали свої життя у протистоянні російській агресії.
Світ
в мені, і в світі я
(Пам’яті О.Олеся присвячуємо)
Любіть! Лише любов до щастя
І нас, і людство приведе.
Любіть: любов – нектар солодкий,
Гірка отрута – ворожнеча.
О.Олесь
«З журбою радість обнялась» - ці
два стани вияву людських почуттів переплелися і супроводжували О.Олеся усе
життя. Його творчість засяяла на поетичному небосхилі тоді, коли найвищого
злету сягало слово Івана Франка, Лесі Українки, Бориса Грінченка… На поетичне
роздолля він увійшов й утвердився як співець краси і величі кохання.
І. Франко високо оцінив
оригінальність таланту Олеся, щиро привітав його першу збірку «З журбою радість
обнялась» (1907): «Весною дише від сих віршів. Виступає молода сила, у якій уже
тепер можна повітати майстра віршової форми і легких граціозних пісень. Майже
кожний віршик так і проситься під ноти, має в собі мелодію». Пророчими
виявилися Франкові слова - більше 80 композиторів з різних країн світу написали
ноти до поезій О.Олеся. За кількістю пісень, написаних на поетичні тексти,
попереду О.Олеся лише Т.Шевченко. Небайдужими до поетового слова були
М.Лисенко, Я.Степовий, К.Стеценко, С.Людкевич.
Із великого і щирого кохання
народився і літературний псевдонім поета. Олесь – цим ніжним іменем називала
Олександра Івановича Кандибу його дружина Віра Свадковська. 1907 рік для поета був
щедрим на приємні події: одруження, народження сина Олега (Олег Ольжич –
майбутній поет і політик, наймолодший доктор наук археології). Подальше життя
поета вдало окреслив М.Зеров: «Що далі, то все більше поезія О.Олеся стає на
шлях розпачу і туги…»
З 1919 р. почалося еміграційне
життя поета. Виїжджав з України як дипломат (культурний аташе) УНР до Будапешта
і більше в Україну не повертався, за винятком візитів у Галичину, яка входила
до складу Польщі. Жив в Австрії, Німеччині, з 1923р. - у Празі, куди до поета переїхала дружина з сином.
У тяжкі 1919-1921рр. працював у
комітеті допомоги голодуючим в Україні. Разом з М.Грушевським та іншими
патріотами-емігрантами зібрали продуктів й одягу на суму понад 10 тис. доларів.
У ці роки митець створив поетичний цикл «Голод» - правдивий реквієм вимореній
Україні. Поет критично ставився як до представників еміграції, котрі оточували
його, так і до самого себе. У 1921р. вийшла друком його збірка «Перезва», яка
викликала незадоволення в колах політичної еміграції. Актуальним і вартим для прочитання і розуміння кожним
свідомим українцем є вірш О.Олеся «Європа мовчала» (1931р.).
Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила
І вмирала,
Європа мовчала.
Ще болючішою раною в поетовій
душі став голодомор 1933р, далі – арешти, розстріли, переслідування, цькування
видатних діячів української культури. Криком зболеної душі народилася драма
«Земля обітована» - перший драматичний твір, в якому викривалося пекло
комуністичної диктатури.
Останні місяці життя поета були
трагічними. Прагу окупували нацисти, загострилася хвороба печінки. Влітку
1944р. поет дізнався про смерть сина, закатованого у концтаборі Заксенгаузен.
Місяць по тому - 22 липня 1944р, О.Олесь відійшов у вічність. Поховали поета на
Ольшанському кладовищі у Празі. Цьогоріч його прах перевезли в Україну і
поховали на Лук’янівському кладовищі.
Учителі та учні
Піддністрянського НВК вшанували пам’ять великого українця Олександра Олеся,
котрий своїм життєвим прикладом ствердив, що любов до рідного краю не має меж і
кордонів. Не можемо не погодитись із словами О. Забужко про те, що «Читач Олеся
не перевівся і сьогодні», а поетичне кредо - «З журбою радість обнялась», є
дотичним до філософії життя кожного з нас.
Приємно констатувати, що
більшість поезій, які читали учні, були знайомі присутнім у літературній
вітальні. У час, коли інформаційний простір насичений тривожними вістками про
загострення ситуації на Сході України та й у світі взагалі, вирішили звернутися
до Олесевої поетичної криниці, щоб набратися оптимізму, підкріпити віру у те,
що все у нас буде добре.
Учні 5 класу закликали весну рядками Олесевих
віршів «Пісня», «Весна», «Ой не сійтесь сніги» - й оживав персоніфікований
образ Весни, котра пробуджує, чарує, надихає, спонукає розуміти і творити
красиве, мудре, вічне… Пізнання земних принад, стан душевних хвилювань і
переживань можна передати лише рідною мовою, яку так трепетно оберігав поет,
живучи в Україні та за її межами.
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,
Осяй мій край і
розлетися
Дощами судними над
ним.
Віримо,
що повернення Олександра Олеся в Україну – символічне. Місце його спочинку на
Лук’янівському кладовищі для кожного українця – сакральне місце пам’яті, що
символізує прагнення нації до свободи і незалежності.
Говорячи
про О.Олеся, відчуваємо гордість за свою причетність до історії великого
народу. Читання поезій, перегляд презентації «Життєвими стежками до Олеся»,
слухання пісень на слова поета спонукають до подальшого знайомства із ще
незнаними сторінками поетового «архіву».
І. Мельник, вчитель
української словесності
Піддністрянського НВК
ім. братів Олійника
Калейдоскоп
виховних заходів
у
Грусятицькій загальноосвітній школі
Незважаючи на те, що лютий – найкоротший
місяць року, у Грусятицькій загальноосвітній школі 1-111 ступенів №5 він був
наповнений цікавими пізнавальними заходами, що сприяли патріотично-національному
вихованню, поглибленому вивченню українських народних традицій і звичаїв,
розширенню кругозору школярів.
· «Прощання
з колядою». Колоритне дійство з відтворення фрагментів свята Коляди, Вертепу,
Василя і Маланки. Активну участь взяли всі школярі. Особливо відзначилися учні
8 (керівник Б.М.Литвин) й 11 класів (керівник Т.Б.Франків).
· Відкрита
виховна година у 4 класі (класовод Н.П.Грицай) «Дружба – це диво». Заняття було
проведено цікаво і змістовно: конкурси, рольові ігри.
· Випускники
школи підготували і провели захід до Дня святого Валентина «На крилах кохання»
(кл. керівник Т.Б.Франків).
· Лінійка-реквієм
до річниці Майдану. Героїв Небесної Сотні вшанували піснями та віршами.
Підготувала та провела захід педагог-організатор О.С.Ошуст.
· Тиждень
здоров’я.
Шкільний
психолог М.С.Герич провела психологічне тестування «Здоров’я – це модно» (8-9
класи), а також інтелектуальну гру «Що? Де? Коли?» (10-11 класи).
Вчитель
хореографії О.С.Турчин підготувала і провела колективно-порядкові вправи (1-4
класи), козацькі вихиляси (5-8 класи), заняття з аеробіки (9-10 класи) під
девізом «Спорт – це здоров’я, здоров’я – це рух, а рух – це життя».
Кульмінаційний момент Тижня здоров’я – приготування вітамінних салатів і напоїв,
які смачно скуштували вчителі та учні.
Г.М.Хомусяк, заступник
директора з виховної роботи
Бібліотечні «посиденьки» з Олесем
Дудином
Саме
під таким девізом 28 лютого у молодшому відділі обслуговування Ходорівської
бібліотеки-філії для дітей відбулося обговорення книги поета-земляка Олеся
Дудина «Кароокий зайчик». До заходу приєдналися учні 4-А класу Ходорівської ЗОШ
І-ІІІ ступенів №3 разом із своїм класним керівником Л.Кузик.
Сьогодні
час диктує необхідність особливо якісного і творчого підходу до роботи з
читачами-дітьми, ретельного вивчення і задоволення їх художньо-естетичних
потреб. Мета заходу - познайомити учнів із творчістю Олеся Дудина і перетворити
бібліотеку - осередок спілкування читачів-дітей, у справжній храм книги, де
кожен відчуватиме себе бажаним гостем. Діти збагатили свої знання про творчий
шлях поета та полинули у вир його поезії.
Поетичними
стежками «Кароокого зайчика» мандрували: Д.Закорчемна, Є.Климкович, М.Курчак, В.Берник,
М.Неїжмак, Ю.Магійович, Я.Жук. Діти з великою любов’ю та хвилюванням
декламували вірші пана Олеся, краплинка за краплинкою розкривали зміст поезій
талановитого митця.
Не
менш цікавою була розповідь бібліотекаря молодшого відділу обслуговування
Л.Магац, яка познайомила присутніх з біографією поета та розповіла про його
творчість. Кульмінацією обговорення книги «Кароокий зайчик» був виступ самого
поета-перекладача Олеся Дудина.
Надзвичайно
захоплюючою та колоритною частиною заходу була гра «Відкритий мікрофон». Діти
мали змогу поспілкуватися з поетом, який з великою радістю розповідав про себе,
свою творчість та книгу «Кароокий зайчик», а також відповідав на поставлені запитання.
Наприкінці зустрічі знаменитий поет подарував кільком присутнім дітям свої
книги «Кароокий зайчик» з автографами.
На
завершення Л.Магац ознайомила учнів з добіркою усіх видань поета, а класовод
Л.Кузик висловила сердечні слова подяки Олесю Дудину.
Л.Магац,
бібліотекар Ходорівської
бібліотеки-філії для дітей.
Нашим
захисникам
Не такою ціною ми хочемо миру,
Не тяжкою утратою наших людей.
Ми Вам щиро вклоняємось й
просимо щиро:
Бережіться, рідненькі, для
батьків і дітей!
Вас удома чекають, за Вас
моляться щиро,
Просять в Бога здоров’я, ласки
просять з небес.
Всі ми хочемо зараз, щоб сталося
диво –
І ненависний ворог безслідно вже
щез.
Ви тримайтесь, рідненькі, у
холодних окопах,
Хай Вас гріє, що з Вами багато
сердець,
Всі ми щиро бажаєм і молимо
Бога,
Щоб війні цій страшенній прийшов
вже кінець!
І. Г.Радевич
Тримаючи руку на серці, діти вслухаються у знайому
мелодію і слова. Їм ще небагато років – комусь 4, комусь 5 чи 6, та всі точно
знають, що звучить Гімн України. Їх маленькі оченята дивляться не на вихователя
чи його помічника, а на чоловіка, який викликає повагу і захоплення. Це – воїн
АТО, командир першого відділення Державної Прикордонної Служби України Степан
Миколайович Лютий, який 2 березня 2017 року завітав на зустріч з вихованцями
ДНЗ «Ставочок» села Грусятичі, яку організували завідувач І.Радевич і
бібліотекар О.Бондар.
Вихованці жваво розказували про державну
символіку, читали вірш М.Підгірянки «Українка я маленька», розгадували цікаві
загадки та доповнювали народні приказки.
Роблячи підсумок заняття з патріотичного виховання,
вихователь Р.Уцик наголосила, що дитина дошкільного віку спочатку повинна
усвідомити себе членом сім’ї, невідокремленою частиною своєї малої Батьківщини,
і тільки тоді - громадянином України.
На згадку про зустріч вихованці відбитками своїх долонь
намалювали синьо-жовтий стяг і подарували його бійцю АТО Степану Лютому. Мужній
захисник Вітчизни запевнив, що візьме цей подарунок на зустріч з побратимами,
щоб зігріти дитячою любов’ю їхні серця!
І. Радевич Завідувач ДНЗ
«Ставочок» с. Грусятичі
У пошуках родини
Мандрівка у
Бортники
Ще раз дивуюсь, які бувають
несподівані шляхи, дороги та стежини у житті. Живу у Львові з народження,
займаюсь різними справами, маю різні уподобання, одне з них – пошукова справа,
наприклад: переглядаю різні туристичні сайти, спілкуюсь з людьми. На одному з
них з’явилось оголошення молодої британки, яка шукає свої родинні витоки і
коріння. Вони - в Україні, на Львівщині - у Бортниках. Почали
листуватись. У кожному листі Антоніна писала мені про своїх дідуся-бабусю. Бабусі
- Стефанії Юськів (з роду Овчар), 25 лютого виповнилося 90 років. Юною дівчиною
її вивезли на примусові роботи до Німеччини - більше на рідну землю не
поверталась. Дідуся примусово забрали у німецьке військо, залишивши рідний край
у такий спосіб, жив у далекій Британії. По крупинках, з бабусиних спогадів (дідусь
помер) формували ми з Антоніною її родинне древо. Розповіла мені Антоніна про
братів-сестер дідуся та бабці. Спілкування ставало дедалі цікавішим, і почала я
шукати шляхи до Бортник.
Інтернет підказав усе, що треба:
де знаходяться Бортники, як туди добратись, контакти Бортниківської сільської
ради. Приємний жіночий голос у другому кінці каже: «Алло». Розповідаю, у якій
справі телефоную. Жінка представилась Ольгою Михайлівною Гурдею, головою
Бортниківської сільської ради. Уважно вислухала, сказала, що є у селі родини з
прізвищами, які я назвала, обіцяла розпитати. Домовились сконтактуватись, обмінялись
електронними адресами. За декілька днів на мою електронну адресу надійшов лист,
у ньому - родинне дерево нашої нової знайомої з далекої Британії. Історію роду
пані Стефанії розповів Степан Крегенбільд, перед очима котрого пройшла мабуть
уся історія минулого сторіччя. Стефанія була найстаршою з п’яти дітей у сім'ї
Овчар, і єдиною досі живою, хоча багато страждань випало на її долю. Зачиталась...треба
ж…
Телефоную, щойно отримавши
листа. Не знаю, як дякувати. Радості не має меж. Домовляємось про зустріч - у
неділю їду в гості. Хвилюючий та приємний день видався на славу. Таке тепле
вітання та незабутнє спілкування з родиною Антоніни. Ольга Михайлівна
турботливо подбала про зустріч. Знайомлюсь з тітками, дядьком, двоюрідним братом
та сестрою Антоніни – Зіновією Баторик, Мирославою Дворчин, Іваном Процем,
їхніми дітьми. Вони показали мені родинні світлини, розповіли стільки цікавого.
Світлини сфотографувала, розповіді ретельно записала.
Розповідь Степана Крегенбільда,
найстаршого з мешканців села - надзвичайно сильно запала у серце. Слухала його,
затамувавши подих - скільки людських доль, подій, зібраних в одне ціле! Усе це
- за ароматним чаєм та чудовим частуванням.
Часу на спілкування і прогулянку
Бортниками не достатньо, бо пора на маршрутку назад до Львова, але певна - це
тільки перша поїздка, це тільки початок... Ще так хочеться роздивитись музей
історії Бортник, послухати Степана Івановича, погуляти селом, подивитись на
визначні місця.
ДЯКУЮ усім за тепло, увагу та
гостинність, за чудовий день та спілкування!
Тетяна Кобилянська
Львів
Шахи
Наприкінці
січня відбувся третій турнір пам’яті знаного шахіста із села Дубравка - Богдана
Джуса. 22 спортсмени (в т.ч., два – з Рогатина) змагались за швейцарською
системою (7 турів, партія – 20 хвилин). Переможцем турніру став І.Пиріг із
смт.Гніздичева (6 очок із 7 можливих), на півочка від нього відстав срібний
призер І.Березовський із Чертіжа (5,5), на очко – бронзовий призер А.Кобрій з Гніздичева
(5,0). В активі Ю.Лешка з Ходорова також 5 очок, однак за додатковим
коефіцієнтом він четвертий: фатальними для Юрія стали 3-4 тури, у яких зазнав
поразок від О.Долінського (Жидачів) та І.Пирога. Ходорівчани В.Тягун і В.Ковтало
на 7-8 місцях (по 4 очки), Д.Ратич і З.Пшик на 10-11 місцях (по 3,5 очки).
І.Маркевич
Турнір
пам’яті Героя України Романа Точина
26
лютого у приміщенні Ходорівської ЗОШ І-ІІІст. №3 імені Героя України Романа
Точина втретє відбувся шаховий турнір пам’яті випускника школи Лицаря Небесної
Сотні Романа Точина.
Перед
початком змагань біля меморіальної дошки на фасаді школи ініціатор проведення
шахових змагань В.Ковтало розповів про свого учня – Героя України. Присутні
вшанували світлу пам’ять Романа Точина та його побратимів хвилиною мовчання. Біля
Кутка Слави Героя України, що розміщений поряд з шкільною капличкою, зі словами
вдячності до присутніх звернулась його дружина Л.Точин. Юні шахісти запалили
лампадки пам’яті. Всі
присутні помолилися за Героїв Небесної Сотні.
Загалом
у турнірі взяли участь 60 спортсменів: 24 дітей і 36 дорослих. Діти змагалися у
чотирьох вікових групах (головний суддя М.Кухтин, м.Жидачів). Переможцями стали:
Д.Олексин, В.Челядин (обидва з Рогатина), П.Швед (Гніздичів), О.Гриців
(Жидачів), призерами – Б.Терлак, В.Закорчемний, Д.Герман, Д.Чорненький (всі з
Ходорова), Р.Тиндюк (Гніздичів), А.Пеняк (Жидачів), М.Мендюх, А.Олексин (обидва
з Рогатина). Переможці і призери нагороджені (випадок унікальний!) красивими
кубками, грамотами, грошовими преміями, учасники – грошовими преміями.
36
дорослих шахістів зі Стрия, Дашави, Нового Роздолу, Рогатина, нашого району
(головний суддя – І.Березовський, с.Чертіж) змагалися за швейцарською системою:
8 турів, кожна зустріч – 2 партії (15+5хвилин). У підсумку передували кандидати
у майстри спорту України Я.Дунаєр (Стрий) і Є.Грушак (Рогатин), у яких по 12
очок з 16 можливих. За додатковим коефіцієнтом Я.Дунаєр – переможець, Є.Грушак
– на другому призовому місці, на третьому – кращий з шахістів нашого району
студент Львівського університету фізичної культури Т.Григорян (Нові Стрілища).
Він за додатковим коефіцієнтом випередив О.Долінського (Жидачів) – в обох по 11
очок. Кращий з ходорівських шахістів Ю.Лешко - п’ятий (10 очок). 10 очок також в
активі І.Березовського (Чертіж) й А.Кобрія (Гніздичів). Михайло Федоришин із
Кнісела фінішував десятим (9,5 очок). На одинадцятому місці ходорівчанин Д.Ратич (9,5
очок), його земляк О.Гулей - чотирнадцятий (9 очок). Призери нагороджені
кубками, грамотами і грошовими преміями, учасники – грошовими преміями.
Успішне
проведення представницького міжобласного шахового турніру пам’яті Героя України
Романа Точина стало можливим завдяки активній благочинній допомозі голови Ходорівської
ОТГ О.Коцовського, його заступника з гуманітарних питань О.Мельник, начальника
відділу освіти Ходорівської ОТГ Н.Калинець, директора Ходорівської ЗОШ
І-ІІІст.№3 Л.Мільовської, за що всі учасники турніру висловлюють їм щирі слова
подяки.
І.Маркевич
Наші баскетболістки – срібні призери чемпіонату
області
2
березня у Львові відбулася першість області з баскетболу серед ДЮСШ. У змаганнях
взяли участь 6 команд, розділених на дві групи. Згідно з регламентом вік
учасниць не повинен був перевищувати 16 років (народжені до 2001 року).
«Срібло»
Ходорівській ДЮСШ принесли баскетболістки: О.Шудлик, С.Бляхівська, М.Триндяк,
сестри Лідія і Мар’яна Паздерські, О.Дрогомирецька, М.Левицька, Х.Кужда,
А.Чучула, М.Мурахівська.
С.Пшик
Про присвоєння імені (псевдоніма) Золотаря комунальному
навчальному закладу Ходорівської міської ради Львівської області
загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №4 с.Бортники
Організатор громадського
обговорення: Ходорівська міська рада.
Найменування юридичної
особи, якій пропонується присвоїти псевдонім фізичної особи: комунальний
навчальний заклад Ходорівської міської ради Львівської області загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів №4 с.Бортники.
Псевдонім фізичної особи, що пропонується присвоїти юридичній особі:Золотар.
Обґрунтування пропозиції – Дмитро Йосифович Слюзар, псевдо Золотар – один з найвідоміших діячів
українського підпілля, крайовий
провідник ОУН Львівського краю.
Народився у с.Бортники Жидачівського району. Середню освіту здобував у
місцевій школі, Рогатинській і Ходорівській гімназіях. Будучи студентом
юридичного факультету Львівського університету, приїжджав у село, читав лекції
на міжнародні та історичні теми, організував, витренував і очолив футбольну
команду і команду «Пласт».
6 вересня 1940 року Дмитра Слюзара заарештовано за антирадянську
діяльність та участь в ОУН. Був учасником судилища, відомого як «Процес 59-ти».
Засуджений до смертної кари, яку згодом було замінено на десятирічний термін
ув’язнення. Зумів утекти із Бердичівської тюрми.
У 1942 році Дмитро Слюзар стає членом ОУН. У 1943 році очолює Головний
провід Львівського краю. 1944 року Дмитра обирають членом Української головної
визвольної ради. Працюючи в УГВР, був одночасно головним провідником
Львівського краю під псевдонімом «Золотар». Влада Львівського крайового проводу
поширювалась на терени тодішньої Львівської області, частину Дрогобицької та
чотири райони Станіславщини. У підпорядкуванні Золотаря тоді перебувало 5
окружних, 18 надрайонних, 55 районних проводів чисельністю понад 2600 чоловік,
не враховуючи 131 підрозділ УПА.
18 грудня 1945 року Золотар,
виконуючи особливо важливе завдання, загинув зі своїми побратимами у бою з
більшовицьким відділом НКВД недалеко польського кордону.
9 лютого 1946 року наказом Української Головної Визвольної Ради, за
видатні заслуги в національно-визвольній боротьбі проти окупантів українських
земель, було посмертно нагороджено крайового провідника ОУН-УПА Львівського
краю Золотаря (Дмитра
Слюзара) військовою нагородою УПА – Золотим хрестом заслуги трьох ступенів.
Присвоєння псевдоніма Золотаря
комунальному навчальному закладу Ходорівської міської ради Львівської
області загальноосвітній школі І-ІІІ
ступенів №4 с.Бортники сприятиме національно-патріотичному вихованню школярів
та учнівської молоді, піднесенню розвитку освіти і культури, відродженню
українських традицій та збереженню історичної пам'яті народу, дослідженню і
вивченню історії Львівщини як складової частини української історії.
Суб'єкти, що внесли
пропозицію про присвоєння загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №4 с.Бортники
псевдоніма Золотаря – трудовий
колектив комунального навчального закладу Ходорівської міської ради Львівської
області загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 с.Бортники, староста села
Бортники Ольга Гурдя, завідувач краєзнавчого музею в с.Бортники Степан
Крегенбільд, депутат Ходорівської міської ради Тітик І.Б.
Строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення –
громадське обговорення проводиться на сайті Ходорівської міської ради протягом
місяця з дня опублікування у народному часописі «Ходорівщина».
Поштова та електронна адреси для надання пропозицій і зауважень з питань
громадського обговорення – 81750, Львівська область, Жидачівський район,
м.Ходорів, вул.Грушевського,38, Ходорівська міська рада weв-caйт: khodoriv.com.ua http://hodorivska-gromada.gov.ua/ e-mail:chodoriw@ukr.net.
Пропозиції і зауваження надсилаються за вище вказаними адресами з поміткою
«громадське обговорення». Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються і не
розглядаються.
Номери телефонів, за якими можна отримати консультації з питання, що
винесене на громадське обговорення – 5-56-53.
Прізвище та ім'я особи, визначеної відповідальною за проведення
громадського обговорення, – Гурдя Ольга.
Строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення –
результати обговорення будуть оприлюднені на сайті Ходорівської міської ради
.
Немає коментарів:
Дописати коментар