Випуск 9

 Народний часопис «Ходорівщина»,

вип.09 (374) від 08.05.2017р.

Пам'ятаючи минуле, творимо майбутнє

72 роки тому, 8 травня 1945 року, гітлерівська Німеччина підписала акт беззастережної капітуляції. Ціною мільйонів людських життів, сотень зруйнованих міст і містечок у всій Європі був викорінений нацизм. 8 травня європейці, як і весь світ, без будь-яких гучних гасел і зайвого пафосу згадують війну, у якій Європа втратила цілу країну із населенням майже як Франція - 70 мільйонів загиблих.

Друга світова - одна з найболючіших сторінок в історії України. Безжалісна боротьба проти нацизму і радянського режиму, які розв'язали криваве місиво у Європі, і водночас боротьба за незалежність, призвели до того, що українці опинилися по різні сторони барикад. Український народ у Другій світовій війні зазнав більше людських жертв, ніж Велика Британія, Канада, США та Франція разом узяті. Загальні втрати України у цій війні оцінюються у 8-10 мільйонів життів (населення сучасної Австрії).

Протягом Другої світової бойові дії двічі прокотилися Україною. Територія між Карпатами і Доном перетворилася на криваві землі. У березні 1939 року українці Закарпаття першими у міжвоєнній Європі стали на захист своєї свободи. З 1 вересня 1939 року літаки Люфтваффе бомбардували Галичину та Волинь. Харків, одне з найбільших міст України, переходило з рук у руки чотири рази. У Червоній Армії загинув кожен третій, порівняно з кожним двадцятим в армії Великої Британії. Українці перетворилися на гарматне м'ясо відразу для двох диктаторів – Гітлера та Сталіна. Такою була для нашого народу ціна відсутності власної незалежної держави.

Українці боролися проти Гітлера та його союзників у арміях Польщі та СРСР, Канади і Франції, США та Чехословаччини, на фронтах Європи, Північної Африки та Південно-Східної Азії, на Тихому та Атлантичному океанах. Українці - Олексій Берест був одним з тих, хто встановив радянський прапор над Рейхстагом у Берліні, Майкл Стренк – одним із шести морських піхотинців, хто підняв прапор США над Іводзимою (Японія). Тільки Українська Повстанська Армія у Другій світовій виступала під українським національним прапором.

Міжнародний символ пам'яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів - червоний мак. За легендою, маки зацвітають там, де пролилася кров героїв у боротьбі за рідну землю. Це символ пам'яті про безстрашних козаків, героїв, які загинули під час Другої світової та гинуть сьогодні на Сході України у боротьбі за незалежність нашої держави. Наша мета - зберегти історичну пам'ять про подвиг українського народу, всіх націй та народів Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, згадати загиблих на фронті, в окупації, у нацистських концтаборах, віддати шану ветеранам війни, учасникам бойових дій, які живуть поруч з нами.

Ми повинні пам'ятати, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона - запорука неминучості нашої перемоги над російським агресором сьогодні. Ми у вічному боргу перед захисниками за їхню обірвану війною юність, невичерпну силу духу, прояви незбагненної мужності, свідому самопожертву заради життя на землі. Будуючи день сьогоднішній - дбаймо про день завтрашній. Ми і тільки ми відповідальні за час і місце, в якому живемо. Сьогодні ми пам'ятаємо минуле і творимо майбутнє. Вічна пам’ять тим, хто загинув. Вічна слава тим героям, які живуть поруч.

Слава Україні! Слава нації!

М.Краївська

У Ходорівській ОТГ реалізують дев’ять мікропроектів

Цього року 542 проекти, в тому числі 9 Ходорівської ОТГ - переможці конкурсу мікропроектів місцевого розвитку у Львівській області. Загалом на ремонти у школах, дитсадках, народних домах, лікарнях, амбулаторіях, влаштування вуличного освітлення та інші проекти з обласного бюджету виділять 60 млн грн.

Важливою умовою конкурсу є співфінансування проектів місцевими громадами, які їх ініціювали, що органи місцевого самоврядування констатували у рішеннях сесій. Гранична вартість одного проекту складає 400 тис. грн, із них: 50% – субвенція з обласного бюджету, до 45% – кошти місцевого бюджету, а 5% – мінімальний обов’язковий небюджетний внесок конкурсанта.

Конкурсна рада оцінювала проекти за низкою критеріїв, кожен із яких давав від 0 до 3 балів. Максимальна кількість балів – 36, в т.ч.: актуальність проекту - до 6 балів, за опис проекту, пов’язаність мети і поставлених завдань – до 6 балів, очікувані результати – до 9 балів, додатково залучені небюджетні кошти конкурсанта – до 15 балів.

Переможці конкурсу мають розпочати реалізацію своїх проектів до 31 травня (готувати проектно-кошторисну документацію, отримувати експертні звіти, оголошувати конкурси з вибору виконавців відповідних робіт через платформу Prozzoro), в іншому випадку конкурсна рада може вилучити їх з числа переможців.

На реалізацію проектів першочергово кошти скеровують конкурсанти - громади та спонсори, тільки після цього поступить обласна субвенція. Найбільше проектів втілять у Старосамбірському районі (53), Сокальському (43), Самбірському (44, в т.ч. 3 - Самборі), Городоцькому – 41, Дрогобицькому (38, в т.ч. 28 у Дрогобичі).

У конкурсі мікропроектів перемогли всі дев’ять зареєстрованих мікропроектів місцевого розвитку Ходорівської ОТГ, в тому числі – шість в освітній галузі, два – в медичній (заклади охорони здоров’я), один – у спортивній.

Перелік мікропроектів, які будуть реалізовані у Ходорівській об’єднаній територіальній громаді у 2017 році:

1.                      «Капітальний ремонт фасаду комунального навчального закладу Ходорівської міської ради Львівської області ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 імені Героя України Романа Точина м.Ходорів» (пріоритет – освітня галузь). Заявник – ініціативна група Ходорівської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 імені Героя України Романа Точина.

2.                      «Капітальний ремонт із заміни фізично зношених вікон комунального навчального закладу Ходорівської міської ради Львівської області ЗОШ І-ІІІ ступенів №13 с. Вербиця» (пріоритет – освітня галузь). Заявник – ініціативна група Вербицької ЗОШ І-ІІст.

3.                      «Капітальний ремонт із заміни фізично зношених вікон у комунальному навчально-виховному комплексі  "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" Ходорівської міської ради Львівської області №10 ім. Братів Олійників с. Піддністряни» (пріоритет – освітня галузь). Заявник – ініціативна група Піддністрянського НВК імені братів Олійників.

4.                      «Капітальний ремонт фасаду і покрівлі у Вибранівській  середній ЗОШ І-ІІІст. Жидачівського р-н Львівської обл.» (пріоритет – освітня галузь). Заявник – ініціативна група Вибранівської середньої ЗОШ І-ІІІст.

5.                      «Придбання 20 комплектів учнівських меблів для комунального навчального закладу Ходорівської міської ради Львівської області ЗОШ І-ІІ ступенів №14 с. Вовчатичі» (пріоритет – освітня галузь). Заявник – громадська організація «Надія».

6.                      «Капітальний ремонт із заміни фізично зношених вікон комунального навчального закладу Ходорівської міської ради Львівської обл. ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 с. Дев'ятники» (пріоритет – освітня галузь). Заявник – ініціативна група Дев’ятниківської ЗОШ І-ІІІст.

7.                      «Капітальний ремонт із заміни фізично зношених вікон у КУ "Ходорівська міська лікарня" Ходорівської міської ради Львівської області» (пріоритет – заклади охорони здоров’я). Заявник – ініціативна група Ходорівської районної лікарні.

8.                      «Капітальний ремонт покрівлі Бортниківської амбулаторії загальної практики сімейної медицини» (с.Бортники Жидачівського р-н Львівської обл.), (пріоритет – заклади охорони здоров’я). Заявник – ініціативна група с.Бортник.

9.                      «Капітальний ремонт огорожі стадіону «Промінь» с.Чорний Острів Жидачівського р-н Львівської обл.» (пріоритет – інші пріоритети). Заявник – ініціативна група с.Чорний Острів.

Я.Костур, заступник міського голови

Підвищення виплат з 1 травня: кому і на скільки?

З 1 травня українцям проіндексували соціальні виплати на 5,2%. Згідно з законом, мінімальна пенсія, зарплата і прожитковий мінімум зросли на рівень інфляції. Про це пише сайт fakty.ictv.ua

З 1 травня 2017 року розмір прожиткового мінімуму становить: загальний показник - 1624 грн; дітям віком до 6 років — 1426 грн; дітям віком від 6 до 18 років — 1777 грн; працездатним особам — 1684 грн; особам, які втратили працездатність — 1312 грн.

Без змін залишаються: розмір мінімальної заробітної плати; розмір єдиного соціального внеску; розмір податкової соціальної пільги; граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги; граничний розмір добових; сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків; сума нецільової благодійної допомоги; ставки єдиного податку для I і II групи; ставки податку на нерухоме майно.

Оновлена програма житлових субсидій

З 1 травня 2017 року в Україні почала діяти оновлена програма житлових субсидій. Відповідне рішення було прийнято на засіданні Кабінету міністрів 26 квітня, пише “Обозреватель”.

У травні органи соціального захисту населення проведуть перепризначення субсидій і розрахують її розміри на літній період, з жовтня – на новий опалювальний сезон. У сукупний дохід при призначенні субсидії не будуть враховувати допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.

Для пенсіонерів, інвалідів та інших людей, які не працюють з об’єктивних причин, уряд збільшує соціальну норму, за якою надається житлова субсидія. Наприклад, якщо в будинку проживає одна-дві непрацездатні особи, соціальна норма, за якою їм буде рахуватися розмір допомоги, збільшується з 49 кв. метрів до 75 кв. метрів.

З травня 2017 року люди, які не зареєстровані, але проживають у садових будинках або дачних кооперативах й оплачують комунальні послуги, зможуть оформляти субсидію, яка фінансуватиметься за рахунок місцевих бюджетів.

У 2017-2018 роках для тих, у кого індивідуальне опалення, субсидія нараховується з 15 жовтня по 15 квітня.

Заяву та декларацію про доходи заново необхідно подавати тільки тим сім’ям, які: орендують житло; мають зміни в складі сім’ї; хочуть отримати субсидію на тверде паливо.

Для всіх інших субсидіантів перерахунок проведуть автоматично, без повторного звернення.

Протягом місяця одержувачі субсидії повинні повідомити органи соціального захисту населення про наступні зміни: склад зареєстрованих у житлі; соціальний статус членів сім’ї (хтось звільнився або влаштувався на роботу, став пенсіонером); про здійснення одноразової покупки, що перевищує 50 тис. гривень; набір комунальних послуг (відмовилися від централізованого опалення і перейшли на індивідуальне або навпаки).

І слово, і пісня, матусю, тобі…

Рідна і прекрасна, оспівана поетами, увічнена художниками жінка-матір в усі віки в усіх народів була уособленням святості, ніжності і любові. В Україні стає доброю традицією відзначати у другу неділю травня День берегині, духовної опори роду. Цього дня вся наша любов, ніжність, чуйність – все для Матері.

21 квітня 2017 року у Ходорівській об’єднаній громаді вперше відбувся започаткований Союзом українок фестиваль-конкурс «І слово, і пісня, матусю, тобі», у якому творчі діти Ходорівщини віком до 18 років мали можливість висловити свої почуття до мами у пісенних, поетичних або прозових рядках.

На запрошення відділу освіти Ходорівської ОТГ, який виступив організатором проведення фестивалю, відгукнулись школярі сімнадцяти навчальних закладів об’єднаної громади - переможці шкільного туру фестивалю. Таланти учнів оцінювало журі у складі директора ЦДЮТ С.Ленишин, голови Ходорівської ГО «Союз українок» І.Лозинської, провідного методиста відділу культури Н.Павловської, заступника директора з виховної роботи ЗОШ І-ІІІст.№2 м.Ходорова Л.Гульцьо, головного спеціаліста відділу освіти Р.Петришин.

Школярі продемонстрували широку палітру творчих рішень та мистецьких можливостей. Врахувавши високий рівень майстерності виконання, характерність та відповідність вибраних творів заданій тематиці, артистизм виконавців, перечитавши авторську поезію та прозу, журі визначило переможців у двох вікових групах (I група – з 9 до 14 років, II група – до 18) у номінаціях.

 «Соло»

1 вікова група: 1 місце - А.Гопак (Вербицька ЗОШ І-ІІ ст.№13), С.Готра (Дулібська ЗОШ І-ІІст.№16), І.Миндюк (ЦДЮТ); 11 місце - М.Павлишин, М.Ратич (Бортниківська ЗОШ І-ІІІст.№4), І.Штурмак (ЦДЮТ); 111 місце - В.Хома (Бортниківська ЗОШ І-ІІІст.№4), Т.Клапко (Дев»ятниківська ЗОШ І-ІІІ ст. №6), Ю.Стрільчук, І.Пасічник (Жирівська ЗОШ І-ІІІст.№7).

11 вікова група: 1 місце - І.Кутна (Ходорівська ЗОШ І-ІІІст.№1), Д.Гвоздевич (Загірочківський НВК №22), А.Пашко (Кам'янський НВК №11); ІІ місце - Р.Стасів (Чорноострівський НВК №11), М.Сиротюк (Ходорівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1); ІІІ місце - І.Струк (Бориницька ЗОШ І-ІІ ст.№12), М.Кравець (Залісківська ЗОШ І-ІІ ст. №21).

«Дуети»

1 вікова група: ІІ місце - дует у складі Г.Лучаківської, Л.Клапка (Дев»ятниківська ЗОШ І-ІІІ ст. №6).

11 вікова група: 1 місце - дует у складі А.Чех та Д.Гринишин (Ходорівська ЗОШ І-ІІІ ст. №2); ІІІ місце - дует у складі Х-І.Антропової та Т.Кусяк (Вибранівська ЗОШ І-ІІ ст. №8).

«Ансамблі»

1 вікова група:1 місце - «Росинка» (Ходорівська ЗОШ І-ІІІ ст.№3 імені Героя України Романа Точина).

11 вікова група: І місце - «Едельвейс» (Грусятицька ЗОШ І-ІІІ ст. №5); ІІ місце - «Ходорівчанка» (Ходорівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1).

 «Авторська поезія»

1 вікова група: 1 місце - Ю.Дронь (Піддністрянський НВК №10 імені братів Олійників), Т.Петрів (Ходорівська ЗОШ І-ІІІ ст.№2); 11 місце - З.Катола (Ходорівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1), Н.Петровська (Вербицька ЗОШ І-ІІст.№13), Т.Стрілець (Ходорівська ЗОШ І-ІІІ ст.№2); ІІІ місце - О.Пиж (Чорноострівський НВК №11), В.Кузьмак, Ю.Баран (Вовчатицька ЗОШ І-ІІ ст. №14).

11 вікова група: 1 місце - Р.Буняк (Ходорівська ЗОШ І-ІІІ ст.№2), Х.Шалагінова (Залісківська ЗОШ І-ІІ ст. №21); 11 місце - А.Лук»янчук (ЦДЮТ); 111 місце - Л.Штигар (Сугрівська ЗОШ І-ІІ ст.№20), А.Скиба (Дев»ятниківська ЗОШ І-ІІІ ст.№6).

 «Авторська проза»

1 вікова група: 1 місце - Н.Дуда (Вовчатицька ЗОШ І-ІІ ст.№14), О.Білецький (Сугрівська ЗОШ І-ІІ ст.№20); ІІ місце - С.Чорна (Ходорівська ЗОШ І-ІІІст.№1), Ю.Теодоровський (Піддністрянський НВК №10 імені братів Олійників).

11 вікова група: 1 місце - А.Лук'янчук (Ходорівський ЦДЮТ); 11 місце - А.Пашко (Чорнооострівський НВК №11); ІІІ місце - В.Войтович (Ходорівська ЗОШ І-ІІІст.№1).

Переможці та призери фестивалю-конкурсу «І слово, і пісня, матусю, тобі» нагороджені грамотами, а їх наставники - подяками відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Ходорівської міської ради.

За добросовісну та якісну підготовку учнів та досягнуті ними успіхи відзначені педагоги: О.Пшик, М.Пеліховська, О.Мілянович, О.Марків, Л.Гульцьо, З.Пундор, Н.Макогін, М.Федиш, Г.Грицків, О.Липова, С.Пилявська, О.Дацишин, М.Візна, Н.Лук'янчук, О.Кресан, С.Шемечко, Р.Неїжмак, В.Мотрук, М.Костур, М.Шаран, Ю.Турчинська, О.Клапко, Б.Мосій, О.Рудницька, Л.Меленчук, В.Витрикуш, С.Бардигула.

Конкурс проводився із метою пошуку і підтримки юних талантів та надання їм фахової допомоги у розкритті творчої індивідуальності, вдосконалення майстерності під час виступів на великій сцені.

Я.Мочарська

ІІ Всеукраїнський конкурс юних музикантів « Франкове підгір’я»

Найяскравішу сторінку у культурно-громадське життя Дрогобича вписав  письменник світової слави, учений, відомий громадський діяч Іван Франко, який виріс із глибини народу і віддав йому свій талант і творче натхнення. Каменяр серцем відчував силу і красу народної пісні. Вплив І.Франка простягається на весь подальший розвиток української музики. Його ідейно-творчі настанови залишили помітний слід у кристалізації естетичних засад української композиторської школи.

З 29 квітня до 2 травня у Дрогобичі проходив ІІ Всеукраїнський конкурс юних музикантів «Франкове підгір’я» з ініціативи засновника й директора конкурсу Р.Кабала та громадських організацій. Цьогоріч у «Франковому підгір'ї-2017» взяли участь близько 1500 учасників – юних музикантів із Рівненської, Хмельницької, Запорізької, Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської областей.

На ІІ Всеукраїнському конкурсі юних музикантів «Франкове підгір’я» Ходорівську ДШМ представили 30 учасників - виконавці на бандурі, баяні, скрипці, фортепіано, віолончелі, ансамбль баяністів-акордеоністів та вокальний ансамбль, які, продемонструвавши високий виконавський рівень, здобули визнання журі.

Лауреати І ступеня: дитячий вокальний ансамбль «Веселкові барви» (керівник О.Гатала, концертмейстер М.Шевчук), А.Гопак (бандура вокальна, викладач І.Шемечко).

Лауреати ІІ ступеня: В.Войцеховська (бандура вокальна, викл. О.Гатала), І.Миндюк (бандура вокальна, викл. Н.Краївська), І.Кутна (бандура вокальна, викл. О.Вавричин), Б.Бабій (баян, викл. І.Афтаназів), Р.Катола (віолончель, викл. І.Голютяк, конц. О.Афтаназів).

Лауреати ІІІ ступеня: Номінація «Бандура вокальна» - В.Гвоздевич (викл. Н.Краївська), М.Павлишин та З.Катола (викл. І.Шемечко). Номінація «Бандура інструментальна» - К.Котович (викл. Н.Краївська), М.Юрчак (викл. І.Шемечко), О.Коротовська (викл. О. Вавричин). С.Сабат (скрипка, викл. Н.Руда, конц. С.Добровольська), фортепіанний ансамбль у складі М.Пізь та М.Горачек (викл. У.Гульцьо та Г.Кобільник).

Диплом з відзнакою отримали: Д.Гвоздевич (бандура, викл. О.Вавричин), Ю.Ратич (бандура вокальна, викл. Н.Краївська), Н.Костур (саксофон, викл. О.Баковський, конц. М.Шевчук), Т.Петрів (фортепіано, викл. О.Афтаназів), інструментальне тріо у складі Т.Петрів, Р.Катола, А.Вароді (кер. О.Афтаназів), ансамбль баяністів-акордеоністів (кер. І.Афтаназів).

 У склад журі входили провідні викладачі Львівської НМА ім. М.Лисенка - професори В.Заранський, А.Карпяк, Я.Колесса, О.Рапіта, О.Пилатюк, доценти М.Драган, Г.Гавриш, Д.Кужелєв, А.Карпінець, заслужені діячі мистецтв України В.Курач, Ю.Курач, викладачі-методисти вищої категорії Львівського ДМК, Дрогобицького ДМК та Івано-Франківського музичного училища.

 Щира подяка викладачам за результативну працю, батькам конкурсантів - за матеріальну підтримку і розуміння.

Н. Кухарська, завуч Ходорівської ДШМ

Операція «Вісла». Етнічна чистка українців.

Цьогоріч виповнюються 70-ті роковини досі незасудженого злочину – військово-політичної операції «Вісла» польської комуністичної влади. Це був своєрідний інструмент етнічної чистки: українців примусово переселяли з їх земель, позбавляючи права власності на колишні господарства і майно. Лише за три місяці (квітень–липень) 1947 року було силоміць переселено понад 150 тисяч українців, яких «розпорошили» по малозаселених районах країни.

Акція супроводжувалась масовим насильством над українським населенням. Шантаж, залякування, ґвалтування, ув'язнення та вбивства силами спеціальної військової оперативної групи «Вісла» – так відбувалася депортація, котра поклала край існуванню української громади на українсько-польському прикордонні.

З нагоди 70-х роковин акції «Вісла» 28 квітня у Ходорівській міській публічній бібліотеці був проведений круглий стіл «Вісла» – українська Голгофа». Організатори заходу – працівники публічної бібліотеки та Палацу культури м.Ходорова спільно з міськими організаціями «Союз Українок» та товариство «Просвіта» мали на меті згадати події жорстокого 1947 року, вшанувати пам’ять тих, хто загинув, прагнучи залишитись у власній домівці на рідних землях, та донести до людей - така акція була черговим геноцидом українського народу, злочином проти людяності.

Історичні факти, схему та суть операції «Вісла» описала присутнім голова Ходорівської ГО «Союз Українок» І.Лозинська, яка також зазначила, що операцію проводили в три етапи, документальні дані про примусове переселення українців довго залишалися під грифом «секретно», а за сухими цифрами статистики ховається трагедія сотень тисяч наших співвітчизників.

У заході взяли участь вихідці із Закерзоння – ходорівчани М.Голод, Л.Хлопоніна, Б.Хитра та М.Качор, які поділились своїми спогадами про примусове переселення. Розповідаючи про депортацію, несправедливість тодішнього керівництва, яке переселяло українців з просторих домівок у бідні оселі, М.Голод зазначила, що її родина все життя мріяла повернутись на свої рідні Перемишльські землі. Л.Хлопоніна представила увазі присутніх документи своїх рідних та їх особисті речі, які досі береже як сімейну реліквію. Б.Хитра, голова міського товариства «Надсяння», перегорнув сторінки історичного минулого українців, розповів про свою сім’ю, наголосив, що примусова депортація була проведена для того, щоб викоренити все українське: «На «нових» місцях переселенцям діставалися залишені, часто понівечені колишніми власниками господарства. Українці були позбавлені церкви, школи й можливості розвивати власне суспільно-культурне життя». М.Качор, очевидець подій 1947-го року, якому на той час було 9 років, згадав схему переселення, розповів, як під дулами автоматів людям давали дві години на збір, на завантажувальних станціях, що охоронялися військовими, українців розміщували у товарняках. За нормами, в одному вагоні мали перевозити дві-три родини, однак реалії були іншими – в 30-вагонному товарняку, окрім близько тисячі людей, розміщували їх речі та велику рогату худобу. Ніхто не знав своєї подальшої долі та умов життя і не мав жодного права повернутись назад.

Прекрасним подарунком для запрошених став виступ учнів 8-9 класів Ходорівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 м.Ходорова, яких підготували Л.Гульцьо та Р.Неїжмак. Презентацію книг про тогочасні історичні події провела методист Л.Гавор. Поезію, присвячену роковинам злочинної акції, інтонаційно прочитала І.Уцик, керівник Ходорівської публічної міської бібліотеки.

29 липня 1947 року оперативна група «Вісла» завершила свою діяльність, передавши повноваження оперативній групі Краківської округи. Депортаційна акція тривала три місяці. За цей період польська комуністична влада позбулася українського населення у південно-східних воєводствах країни. Щоб повністю унеможливити повернення українців на рідні землі, їм заборонили змінювати місце проживання. 27 серпня 1949 року переселенців позбавили прав на колишні господарства та залишене майно.

У середині 1950-х років Польща на політичному рівні вперше висловили негативне ставлення до методів проведення акції, але не до самої операції. 1956 року переселенці отримали можливість за попереднім дозволом змінювати місце проживання.

З початком сьогоднішньої російсько-української війни слово «переселенець» знову увійшло до лексикону українців. В українському суспільстві з’явилась нова категорія людей – ті, хто був змушений покидати свої домівки двічі: у 1947 і у 2014 роках. Сьогодні для кожного важливо зрозуміти – історичне минуле дає нам багато уроків, в яких прихована істина. Цю істину та засвоєні уроки ми повинні передати наступному поколінню, аби і їм не довелося відчути значення слова «переселенець» на власному досвіді.

Я.Мочарська

Дифтерія – гостре інфекційне захворювання

Різка зміна температури повітря, пронизливий холодний вітер – всі ці весняні неприємності спричиняють переохолодження людського організму, а це, у свою чергу, веде до простуд, ангін.

Уже ні для кого не секрет, що кожна ангіна трактується як потенційна дифтерія. При встановленні хворому діагнозу ангіни йому проводиться забір мазків із слизової оболонки зіву та носа на виявлення збудника дифтерії – палички Леффлера.

Що ж таке дифтерія? Дифтерія – гостре інфекційне захворювання, що викликається названою вище паличкою Леффлера (прізвище вченого, який виявив та описав властивості даного мікроорганізму). Частіше на дифтерію хворіють діти. Захворювання настає внаслідок контакту із хворими на дифтерію або з бацилоносієм палички Леффлера. Можливе зараження через предмети, якими користувався хворий на дифтерію. Простудні захворювання верхніх дихальних шляхів, а також грип схиляють до зараження дифтерією і несприятливо впливають на її перебіг, так як супроводжуються зниженням імунітету – захисних сил організму.

Найчастіше дифтерією уражується зів, а саме – піднебінні мигдалики, на яких спостерігаються характерні зміни у вигляді припухлості, почервоніння та налетів жовто-білого або сірувато-білого кольору. Фактором агресії дифтерійної палички є токсин. Він ушкоджує стінки судин, що веде до змертвіння (некрозу) шарів тканини з утворенням налетів, міцно з»єднаних з підлеглою, ще здоровою, тканиною.

За тяжкістю перебігу дифтерію поділяють на легку, локалізовану форми і тяжку, токсичну. При легкій формі дифтерії спостерігається нездужання, млявість, головний біль, субфебрильна (незначна) температура тіла, біль у горлі. На почервонілих і набряклих мигдалинах видно окремі сірувато-жовті налети. У цьому схожість дифтерії з ангіною.

Важку, токсичну форму дифтерії гарно описав турецький письменник Решад Нурі Гюнтейн у книзі «Чаликушу»: «Сьогодні Мусіне прокинулася в»ялою, блідою, з почервонілими очима. Чоло її горіло, голос став хриплим, з»явився сильний кашель. Дівчинка жалілася, що їй важко дихати. Я (Феріде) взяла її за підборіддя, щоб оглянути горло і раптом відчула під пальцями щільну пухлину. Навколо маленького язичка був білий наліт. Наступного ранку Мунісе стало гірше. Пухлина в горлі заважала їй говорити. Бідна дівчинка задихалася…»

Якщо вчасно не вжити специфічного лікування, хворий гине від важкого токсикозу та ураження внутрішніх органів. Працівники санітарно-епідеміологічної станції часто проводять обстеження здорових дитячих колективів (коледж, школи, дитсадки) на виявлення бацилоносійства палички Леффлера.

Саниція (оздоровлення) бацилоносіїв займає особливе місце у комплексі протидифтерійних заходів. Найважливішою профілактичною ланкою є щеплення проти дифтерії.

Шановні батьки! Не відмовляйтесь від щеплень проти дифтерії (у ранньому дитячому віці  вакциною АКДП, тобто «дифтерія, кашлюк, правець», а далі – АДП- М: «дифтерія, правець») своїм дітям. Не порушуйте термінів щеплень, бо це впливає на формування імунітету. Будь-яку хворобу легше попередити, ніж лікувати! Не дійте за принципом: «Хоч зле, але по-своєму!» Зле у кінцевому результаті може бути вашій дитині і вам!

Будьте розсудливими і життєво мудрими, дорогі батьки!

Залишайтесь здоровими і тоді навколишній світ Вас тішитиме, а в природи, справді, ніколи не буде поганої погоди.

Г.Охоцька, лікар

Величаю Тебе, хірургіє

Присвячується Василеві Трохимовичу Гулкевичу

Величаю Тебе, хірургіє,

Величаю щомиті, щодня

За останню краплину надії

І за думку, що час обганя.

Величаю за впертість і мужність,

За рішучості й відчаю крок,

За плече чоловічої дружби

І за кожен життєвий урок.

Величаю за біль і за втому,

За сумну і за радісну мить,

За повернення пізнє додому,

За сумління оте, що не спить.

Я люблю Тебе щиро і чисто,

Я на вірність тобі присягнув

І до Твоїх очей променистих

Прихилю свою сивину.

Галина Охоцька

Дзвени, славо, пані Костурової!

Цьогорічна весна особлива: то потішить майже літнім теплом, швидко пробуджуючи природу до буяння життя, то закрутить хуртовиною снігу та білих пелюсток, але травень таки наступив! Це означає, що весна досягла зеніту, стрімко котячись у літо. Люди, народжені цієї пори, випромінюють життєву силу й енергію. Вони прекрасні тілом і душею, ніжні, розуміючі, лагідні, і, водночас, вольові та рішучі. До них тягнуться, як до весняного сонечка, їх люблять, як травневий розмай, ними захоплюються, їх боготворять.

Восьмий цьогорічний травневий день – ювілейний для всіма знаної і шанованої Звенислави Володимирівни Костур. Багато років очолювала вона Ходорівську лікарню - згуртовувала не тільки професіоналів-однодумців, але й вміла бачити і цінувати красу навколишнього світу і сама її творила. Як усі травневі уродинники, кохається у квітах. Будучи головним лікарем Ходорівської лікарні, всяко заохочувала талановитих людей, сприяла розвитку художньої самодіяльності медиків. Сама була учасницею вокального жіночого ансамблю «Калина».

Звенислава Володимирівна – знаючий, вдумливий, досвідчений терапевт, гастроентеролог, лікар функціональної діагностики. Тривалий час працювала обласним гастроентерологом. Працюючи у Львові, з особливою теплотою ставилася до ходорівчан, ніколи не відмовляла у пораді та допомозі.

Сердечно вітаємо Звениславу Володимирівну Костур з її квітучим молодим ювілеєм віршем, бо й сама ювілярка пише поезії. В одній зі своїх поетичних збірок освідчується у глибокій прихильності до Ходорова, говорячи, що «тільки тут є дому рідного тепло, бо тільки тут я завжди пані Костурова».

Для Вас і про Вас наступні рядки, шановна Звениславо Володимирівно.

Зграя лебедів в сад

Рано-вранці спустилась

І лишилась, як цвіт,

На гілках молодих…

Зграя лебедів Вам

На своїх юних крилах

Принесла ювілей

Всіх життєвих доріг.

Травень – щедра пора

Для душі і природи,

Для блакиті небес

І буяння землі.

Хай же він відведе

Від Вас кривди й незгоди,

Віднесе в майбуття

Всі образи й жалі.

Хай для серця весна

Не зів’яне довіку,

Хай для мрій і дерзань

Вистача висоти,

Хай Воскреслий Христос

Дасть Вам ласку велику –

Без вагання іти

До своєї мети.

Хай панує в сім’ї

Щира згода й увага,

Хай панує в сім’ї

Невмируща любов,

Хай від друзів, колег

Буде тільки повага,

Різнобарвність надій

Хай прискорює кров.

Синьо-білий бузок,

Полум’яні тюльпани

І чарівність троянд

Ми даруємо Вам.

Мабуть, квітів не стане,

Щоби їх принести

Вашим ніжним рукам!

Чистоти від роси,

Неповторності цвіту,

А достатку у дім –

Від святої землі.

Ваше ймення дзвенить

Над пробудженим світом,

В буднів сірій імлі.

Хай же Вас береже

Пресвятая Цариця,

Добрий Ангел щодня

Долю Вам обліта,

Кожну мить защедрить

Отця-Бога десниця

На безжурні роки

На благії літа!

Від імені і за дорученням

працівників Ходорівської міської лікарні,

лікар Г.Охоцька

Чорних дат у людства є немало

Чорних дат у людства є немало,

Кожне з них – це міна під прогрес.

Та найстрашніше, що усіх спіткало, -

Це вибух на Чорнобильській АЕС.

26 квітня 2017 року у бібліотеці-філії села Вовчатичі відбувся семінар бібліотекарів Ходорівської ОТГ на тему «Чорнобиля гіркий полин на серце ліг незримо й тяжко», присвячений 31-ій річниці аварії на Чорнобильській АЕС. У роботі семінару взяли участь директор Ходорівської міської публічної бібліотеки І.Уцик, директор ЗОШ І-ІІ ст. №14 с.Вовчатичі Н.Добуш та староста Вербицького старостинського округу Ю.Добуш. Перед бібліотекарями виступили: керівник відділу культури виконавчого комітету Ходорівської міської ради Х.Вівчар, методист Ходорівської міської публічної бібліотеки Л.Гавор.

Урок мужності «У пам'ять про аварію віку» відбувся у Народному домі "Просвіта". Ведучі - бібліотекар с.Вовчатичі Н.Герман і вчитель української мови та літератури М.Ганущак зробили екскурс у той страшний для нашого народу 1986 рік, коли сталася найбільша техногенна катастрофа ХХ століття. Їх виступ супроводжувався показом слайдів «Відгомін Чорнобиля», фільму «Чорнобильська катастрофа», піснями у виконанні випускниці Вовчатицької школи М.Сиротюк, танцювальними композиціями учнів 6-7 класів (Ю.Баран, Н.Дуда, В.Кузьмак, А.Михальчишин).

На семінар були запрошені ліквідатори і відбудовники наслідків аварії: Є.Добуш, Я.Циган, Є.Ціхівський (жителі с.Вовчатичі), В.Сохан (житель с.Вербиця), П.Ковальчук (житель с. Сугрів), які отримали подяки від сільського старости Ю.Добуша та квіти від дітей. Схвилювали присутніх болючі спогади і розповіді чорнобильців Я.Цигана та П.Ковальчука, емоційні враження про перебування у Чорнобильській зоні Н.Добуш.

Згадали присутні і тих, «хто згорів у вогні в перші години двобою». Під звуки жалібної мелодії діти поставили свічки перед портретами загиблих.

Хай не повториться це ніколи! Нехай кожен прийдешній день наповнює наші серця миром та спокоєм!

М. Ганущак

У світі спорту

Шаховий клуб в Отиневичах 

Хтось любить грати у футбол, іншим до вподоби запал на волейбольному майданчику, а дехто у захваті від шахів. Ця древня гра вважається однією з найрозповсюдженіших спортивних ігор сучасності як серед дорослих, так і серед дітей, бо поєднує у собі елементи мистецтва (уяви), науки (логічно-точний розрахунок) і спорту.

У Ходорівській об’єднаній громаді особливу увагу надають розвитку здібностей дітей та юнацтва. Голова Ходорівської ОТГ О.Коцовський постійно наполягає на створенні однакових умов для всебічного розвитку сільських і міських дітей. Понад два десятиліття у Ходорові працює дитячий шаховий клуб, який очолює невтомний ентузіаст, талановитий педагог О.Гулей.  Він виховав не одне покоління шахістів, переможців міських, обласних та всеукраїнських змагань.

4 травня відбулася вагома подія у шаховому житті села Отиневичі: завдяки співпраці багатьох небайдужих людей Ходорівська ДЮСШ урочисто відкрила відділення шахового клубу в місцевій школі. Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету за сприяння міського голови вишукав можливість профінансувати роботу філії шахового клубу. Староста Отиневицького старостинського округу С.Грицило виділив приміщення (колишню кімнату урочистих подій Отиневицької сільської ради) для проведення занять юних шахістів.

Урочистості розпочались з освячення приміщення шахового клубу, яке здійснив отець Олег Флінта, адміністратор парафії Воздвиження Чесного Хреста с. Отиневичі. Виступаючі - заступник голови Ходорівської ОТГ Я.Костур, керівник відділу відділ освіти, молоді та спорту Н.Калинець, директор Отиневицькій ЗОШ І–ІІІ ступенів №9 Н.Коритовська, староста С.Грицило, бажали дітям успішно оволодіти древньою грою і стати чемпіонами, щоб прославити рідний край і громаду.

О.Гулей, який вміє закохати дітей у шахи з першого заняття, підкреслив, що це друге відділення шахового клубу, яке відкрите у сільській місцевості Ходорівської громади – у вересні 2016 року гри у шахи почали навчатись учні Вовчатицької ЗОШ 1-11ст. № 14.

Оскільки приміщення шахового клубу не вмістило всіх бажаючих взяти участь у турнірі, змагання проводились у шкільному спортивному залі. Понад 70 учасників -  дитсадківців міста Ходорова, учнів шкіл об’єднаної громади, виконавши Державний Гімн України, сіли за шахівниці, щоб у впертій боротьбі продемонструвати свої вміння і волю до перемоги. Дівчата змагались за коловою системою в окремих турнірах різних вікових груп, юнаки - у двох турнірах за швейцарською системою. Всього розігрувалось 42 медалі в 14 турнірах. Контроль часу – 30 хвилин для обох учасників.

Переможцями стали: В.Чорненький, С.Качмар (Піддністряни), О.Барнась, С.Головчак, М.Шолубко (Отиневичі), А.Добруник (Дев’ятники), В.Коник (Заліски). Другі місця посіли: В.Верес, О.Паздерська (Грусятичі), А.Стах, А.Гураль (Отиневичі), А.Лушпак (Городище), І.Завада (Вовчатичі), Ю.Гуриш, І.Рій (Ліщин), М.Стахів (Бортники). Третіми були: А.Пундор (Піддністряни), Б.Кузик (Заліски), В.Гармата, В.Самойлов (Вовчатичі), М.Паздерська (Грусятичі), А.Чвак, М.Барнась, О.Олійник, Д.Люшненко, М.Іваніцька, С.Іваніцька, М.Головчак, М.Антоник, Д.Заставна (Отиневичі).

За команду Ходорова виступили учні молодших класів та вихованці ДНЗ «Вишеньки». В.Закорчемний, Вл.Терлак, Д.Герман, М.Деркач, М.Юревич, М.Харів були першими у своїх турнірах. О.Микитин, Д.Чорненький, У.Бойко, Д.Олеськів, Р.Філіповський посіли другі місця.

Переможці та призери усіх турнірів нагороджені грамотами та медалями, учасники - грамотами за досягнення у різних номінаціях.

Після завершення змагань діти відпочили і поласували солодощами, про що, за словами організаторів,  турботливо подбав відділ освіти.

Відкриття відділення шахів у сільських місцевостях дасть можливість забрати дітей з «вулиці», відірвати від комп’ютерів, навчити їх логічно мислити, адже загально відомо, що шахи сприяють розвитку, допомагають долати труднощі та планувати власні дії. Діти-шахісти швидше розвиваються, вигідно виділяючись на фоні інших: вони встигають більше, незважаючи на те, що багато часу витрачають на заняття.

М.Краївська

Дитина народилася

Зареєстровані новонароджені громадяни об’єднаної громади:

14.02. – Горин Юлія Назарівна (Дуліби)

22.02. – Кудлик Богдан Сергійович (Ходорів)

26.02. – Тягун Назар Валерійович (Ходорів)

27.02. – Хамуляк Анастасія Василівна (Борусів)

28.02. – Чайковська Софія Михайлівна (Вовчатичі)

28.02. – Сліпенький Лук’ян Вікторович (Рудківці)

02.03. – Золтан Святослав Ігорович (Бортники)

02.03. – Вовчак Юлія Дмитрівна (Ходорів)

12.03. – Голяк Аріна Сергіївна (Вовчатичі)

14.03. – Савчин Богдана Юріївна (Ходорів)

17.03. – Пукаляк Юстина Ярославівна (Городищенське)

21.03. – Микієвич Маркіян Михайлович (Ятвяги)

23.03. – Галатьо Олена Святославівна (Ходорів)

Щиро вітаємо батьків новонароджених немовлят.

Відійшли у вічність

Пішли з життя громадяни об’єднаної громади:

01.03. – Щуйко Н.Й., 1926рн. (Отиневичі)

01.03. – Хвост А.М., 1929рн. (Ходорів)

01.03. – Горбаль А.В., 1929рн. (Дуліби)

02.03. – Марущак Р.Г., 1947рн. (Бортники)

03.03. – Грицик А.Г., 1930рн. (Бориничі)

04.03. – Король В.Г., 1958рн. (Піддністряни)

05.03. – Кізем Г.М., 1935рн. (Чижичі)

05.03. – Червоний Я.М., 1950рн. (Ходорів)

05.03. – Кудлик Б.С., 2017рн. (Ходорів)

06.03. – Горін В.М., 1947рн. (Дуліби)

06.03. – Лаб’як В.М., 1926рн. (Бориничі)

06.03. – Тихович Р.І., 1939рн. (Заліски)

06.03. – Киценюк А.А., 1930рн. (Дуліби)

07.03. – Максимович З.Ю., 1952рн. (Ходорів)

07.03. – Качмарський І.Є., 1950рн. (Бринці-Церковні)

09.03. – Миколишин М.С., 1941рн. (Ходорів)

09.03. – Богданович Р.С., 1919рн. (Молотів)

10.03. – Дума К.І., 1943рн. (Дуліби)

10.03. – Ханас М.І., 1963рн. (Вербиця)

10.03. – Яремишин М.І., 1948рн. (Ходорів)

11.03. – Дудишин О.М., 1996рн. (Загірочко)

11.02. – Максим'як М.І., 1924рн. (Вибранівка)

12.03. – Николин Б.П., 1946рн. (Ходорів)

12.03. – Кухар С.І., 1926рн. (Голдовичі)

12.03. – Федиш В.М., 1941рн. (Кам’яне)

12.03. – Максимяк Є.І., 1933рн. (Вибранівка)

13.03. – Максимович О.Г., 1932рн. (Ліщин)

13.03. – Шалата С.Я., 1959рн. (Городищенське)

13.03. – Цуркан П., 1938рн. (Лучани)

13.03. – Князев В.М.,1998рн. (Бортники)

17.03. – Петрович М.П., 1950рн. (Жирова)

18.03. – Сливка М.Ф., 1936рн. (Демидів)

18.03. – Пашко М.В., 1929рн. (Заліски)

20.03. – Сидор О.В.,1944рн. (Вовчатичі)

20.03. – Мотульська С.Т., 1934рн. (Новосільці)

21.03. – Чорненька М.А., 1936рн. (Добрівляни)

23.03. – Чайка М.І., 1949рн. (Жирова)

25.03. – Шевчук Н.І., 1970рн. (Ходорів)

26.03. – Романович С.І., 1930рн. (Бортники)

27.03. – Пшик С.С., 1930рн. (Ходорів)

28.03. – Горін А.Д., 1920рн. (Дуліби)

28.03. – Білінська Є.П., 1935рн. (Ходорів)

Щиро співчуваємо сім’ям померлих.

Пам’яті лікаря, друга, громадянина

Плачуть очі, щемить серце, умивається сльозами душа…

Відійшов у вічність Василь Трохимович Гулкевич, улюбленець колективу Ходорівської районної лікарні, знаний і авторитетний лікар-хірург на Ходорівщині та Жидачівщині. Його життєвий шлях, сповнений прагненням щастя жити для людей і родини, відчуттям необхідності щодня, щохвилини виконувати клятву лікаря, любов’ю до обраної спеціальності хірурга, обов’язків батька, дідуся, громадянина України, обірввся після важкої і тривалої недуги на 76-му році.

Після закінчення середньої школи і служби в армії, вступив до Львівського медінституту. Отримавши знання, за розподілом направлений на роботу на Волинь – у Ковельську центральну районну лікарню на посаду хірурга. Пропрацювавши три роки і пройшовши добру хірургічну школу, відмовився від подальшої роботи у Ковелі, яку пропонувало перспективному хірургові керівництво лікарні.

Сімейні обставини змусили Василя Трохимовича повернутися на малу Батьківщину. У кінці 1973 року він займає посаду хірурга у Ходорівській районній лікарні. Тут став удосконалювати свою професійну майстерність, вчився у старших колег-хірургів – С.О.Лозинського, Ю.Г.Мужика, В.Н.Сомика. Його одразу полюбив колектив, відчувши у ньому добру людину і хорошого спеціаліста. Лікар-хірург (1973-1977рр.), заступник головного лікаря (1977-1987), завідувач хірургічного відділення (1987-2005) – сходинки його кар’єрного росту… Сотні операцій, тисячі безсонних ночей біля ліжка хворого пацієнта, після яких сідав за стіл керівника медичної служби, праця з її удосконалення, покращення матеріально-технічної бази лікарні. Не без активної участі Василя Трохимовича медустанова стала республіканською базою передового досвіду з медичного обслуговування сільського населення, готувався і був закінчений проект нового корпусу лікарні.

Разом з головним лікарем Василь Трохимович з людей небайдужих, відданих роботі, своїй лікарні створив велике міцне ядро у колективі. Він був у перших рядах тих, хто тримає лікарню у переліку авторитетних успішних медичних установ області.

Коли зрозумів, що не зможе більше впевнено тримати у руці скальпель, пройшовши спеціалізацію, став завідувати досить великим фізіотерапевтичним відділенням, до організації якого доклав чимало власних зусиль (2005-2016рр.).

В.Т.Гулкевич працював сумлінно і кваліфіковано. Поза тим, був вчителем, консультантом, помічником для молодих хірургів, «сімейним» лікарем і порадником для персоналу лікарні. Ніхто і ніколи не чув від нього слів «не можу», «не хочу», «не зобов’язаний». Був надійним другом - завжди підставляв плече своїм колегам під час різних медичних і життєвих колізій.

Василь Трохимович був свідомим громадянином України. У перші місяці після Чорнобильської катастрофи очолив групу працівників Ходорівської районної лікарні, яких відрядили працювати у Чорнобильській зоні, неодноразово ставав донором, працював у Народному Русі. Був добрим сином і батьком, давши достойну «путівку» у життя дітям і внукам, допомагаючи матері. Він був добрим християнином – Божих Заповідей дотримувався у повсякденному житті.

Як важко констатувати, що В.Т.Гулкевича нема… Хоч тлінні останки його у землі, але віримо - його велика душа на небесах. Знаменно, що Ангел Василя Трохимовича прийшов за ним у провідну неділю, щоб запровадити у небесний рай.

Вічна йому пам’ять.

Звенислава Костур і друзі