Народний
часопис «Ходорівщина»,
вип.07
(372) від 11.04.2017р.
Шановна Ходорівська громадо!
Досвітній туман білими крилами
ангела огорнув землю. Легкий подих вітерця сколихнув тишу очікування чогось
величного. «Христос Воскрес!» й одразу стоголосою луною зазвучало, задзвеніло, полинуло:
«Христос Воскрес! Воістину Воскрес!». Заграли дзвони: «Великдень! Великдень!».
Це торжество віри, надії, любові, це – істина слова Божого: «Христос Воскрес із
мертвих, смертю смерть подолав і тим, що
в гробах, життя дарував!».
Здійснилася найвища суть
християнства – перехід до вічного життя. Смерть зневажена! Смерть потоптана!
Смерть знищена! Вирвано її отруйне жало, бо Христос Воскрес! Для любові, а
надто всепрощаючої Божої, немає смерті,
адже ця Любов і є життям!
Зодягнімося в ризи Господньої
Любові, впустім її у глибини своїх душ і думок. Зрозуміймо, що любов ніколи не
вбиває, не обмовляє: вона - чиста і свята, як її втілення та сутність –
Христос! Коли хтось володіє цією любов'ю, він сильніший від усіх армій, бо з
ним – Бог, а де Бог, там - перемога!
Затишних Вам Великодніх Свят,
смачного свяченого, радісних усмішок, писанок і крашанок! Нехай найсердечнішим
буде вітання: «Христос Воскрес!» і найжаданішою для душі відповідь: «Воістину
Воскрес!».
Депутатський
корпус,
виконавчий
комітет,
міський
голова Ходорівської ОТГ
О.Коцовський
Весна
взяла
У
руки писачок,
Щоб
писаночки ним розмалювати …
Їй
синю барву
Дарував
бузок,
Ну
а зелену - ряст і рута-м'ята.
Із
вирію
Вернулись
ластівки
І
чорний з білим кольори з'єднали,
Додала
срібла
Широчінь
ріки,
А
золота – кульбабок карнавали.
Ніжно-рожева
барва –
Сонця
схід,
А
пурпурова – захід величавий…
Для
писаночок вишиваних свит
Весна
у візерунки їх з'єднала.
Хай
ця веселка
Ніжних
кольорів
До
храму
Душі
та серця приводить.
«Христос
Воскрес!» -
Лунає
пісне спів.
«Воіцстину
Воскрес!» -
весь
люд повторить.
Галина
Охоцька
Шановні краяни Ходорівської
об’єднаної територіальної громади!
Христос
Воскрес!
Від
щирого серця вітаю Вас з Великим Днем Світлого
Христового Воскресіння – святом духовного оновлення та відродження!
У
цей весняний день премудрості та ласки Господньої, відчуваємо свою причетність
до великої таємниці вічного життя - ми не самотні на цьому світі, бо з нами
Господь. Хочеться, щоб усе людство цінувало той величний подвиг Спасителя, який
Він здійснив для перемоги життя над смертю, тріумфу добра над злом, світла над
пітьмою, віри над безнадією.
Нехай
же благодатна вісточка про Воскресіння Сина Божого навідається у кожну душу та
оселю справами любові та милосердя.
Підносячи
молитви до Воскреслого Господа нашого, благаймо Його, щоб Він благословив нашу
державу, послав нашому народові духовне оновлення, дарував нам мир, здоров’я,
злагоду, достаток. Нехай наші серця завжди будуть наповнені нетлінною
пасхальною радістю, щирістю та добротою.
З повагою, народний
депутат України Андрій Кіт
Шановні читачі і
дописувачі народного часопису «Ходорівщина»!
Прийміть
найщиріші вітання з прийдешніми Великодніми святами!
Воскресіння Христа – торжество справедливості і перемоги
добра над злом, утвердження віри та надії у серці кожного християнина, великий
дарунок Господньої любові. Нехай ця радісна надія утверджує наші переконання
про те, що достойні терпіння нагороджуються перемогою, а чесне життя
увінчається славою.
Від усього серця бажаємо Вам благодаті, добробуту,
окриленого настрою, миру, злагоди та душевної величі. З настанням Пасхальних
днів пробуджується не тільки земля, а й усі людські надії й сподівання на добру
долю. Направимо наші молитви на світлі помисли, за мир в країні, відродження
Української Нації і утвердження Української Держави.
Нехай цей Великий
День дарує всім щастя, здоров’я, любов та непохитну віру в кращий завтрашній
день!
Редакційна колегія
У березні Україна втратила 50 Героїв
У березні 2017 року загинули 50 військовослужбовців ЗСУ, НГУ та ДУК ПС.
У перший весняний місяць п’ятдесят Героїв полинули на небеса, щоб
охороняти наш спокій. Найстаршому з них - Олександру Педаку (загинув
30.03.2017р.) було 57 років, наймолодшому — нашому земляку Володі Князєву
(загинув 14.03.2017р.) - 18. Вони є найстаршим та наймолодшим загиблими Героями
неоголошеної війни на Сході, насправді - національно-визвольної, що вже три
роки невблаганно забирає найкращих..
Дід і онук… Життя триває… Наше завдання - зробити все, аби наблизити
Перемогу!
Рік
в об’єднаній громаді
Рік
тому, 27 березня 2016 року, сповнилася мрія багатьох жителів Ходорівщини, в
тому числі - міського голови О.Коцовського (ходорівчани уже майже два
десятиліття довіряють йому владу в місті, а з 2016 року - в об’єднаній громаді)
– відновився Ходорівський район шляхом об’єднання 11 сільських рад.
29
березня у Ходорівську об’єднану громаду в рамках проекту «Розробка курсу на
зміцнення самоврядування в Україні» з навчальним візитом завітала делегація
Львівського відділення Асоціації міст України, у складі якої були міські голови
Великих Мостів, Золочева, Пустомит, Городка, старости сіл, що планують створити
об’єднані громади, виконавчий директор Львівського регіонального відділення
Асоціації міст України В.Абаімов, заступник виконавчого директора Л.Депко,
консультанти Офісу реформ при АМУ Г.Гречин, Я.Пишник та В.Хрущак.
Учасники навчань побували майже у всіх структурних підрозділах
Ходорівської міської ради, мали змогу поспілкуватися з їх керівниками,
старостами. Оскільки семінар називався «Облаштування ЦНАПу та організація
надання послуг населенню у великій територіальній громаді», особливу увагу вони
приділили цьому підрозділу. Гості з цікавістю слухали розповідь заступника
міського голови Я.Костура про організацію діяльності ЦНАПу. Керівник підрозділу
Т.Волошин ознайомив присутніх із переліком послуг (ЦНАП надає 90
адміністративних послуг і 9 документів дозвільного характеру) та наголосив, що
за три місяці 2017 року Ходорівський ЦНАП надав втричі більше послуг, ніж за
весь 2016 рік.
Голова
об’єднаної громади О.Коцовський провів коротку екскурсію містом. Гості були
вражені шанобливим ставленням ходорівчан до вшанування пам’яті Лицарів
Революції Гідності, побувавши на Алеї Слави Героїв Небесної Сотні Львівщини та
могилі Героя України Р.Точина, величчю церкви святих рівноапостольних
Володимира й Ольги, чистотою й упорядкованістю вулиць, парків і скверів,
кладовища, ошатністю і компактністю міні-ринку, красою реконструйованих Палацу
культури і стадіону «Будівельник». Захоплююча розповідь міського голови про
рідне місто та його визначних людей знаходила відгук у серцях присутніх й
усвідомлення того, що у громаді є господар, який дбає про інтереси її
мешканців.
Гості
з цікавістю і захопленням оглянули не тільки глядацький, а й гримувальні, хоровий,
хореографічний зали міського Палацу культури. Їх вразили експозиції кімнати
національного відродження – художні полотна і графіка народного художника
України З.Кецала, альбоми, авторські роботи народної вишивальниці О.Возниці та відтворені
на полотні учнями Піддністрянського НВК візерунки майстрині, зібрані у
Ходорівському краю, знамениті ляльки-мотанки М.Заблоцької. Особливе враження на
гостей справив мистецький подарунок - невелике дійство, ведучою якого була
методист відділу культури Н.Павлишин, за участю народних колективів
«Наддністрянка», «Ромашка», «Візерунки», капели бандуристів «Ходорівчанка», хору
та оркестру народних інструментів викладачів Ходорівської дитячої школи
мистецтв. З великим успіхом виступили заступник міського голови з гуманітарних
питань О.Мельник, керівник відділу культури, туризму та охорони культурної
спадщини Х.Кисіль.
Корисним, як для гостей, так і для господарів, було обговорення переваг
і проблем децентралізації. Активний прихильник реформування місцевого
самоврядування міський голова Ходорівської ОТГ О.Коцовський переконував
присутніх, що децентралізація дає можливість громадам розвиватися, самостійно
визначаючи свої пріоритети. За його словами, незважаючи на те, що Ходорівська
ОТГ була створена ще у березні минулого року, працювати за єдиним бюджетом вона
почала тільки з 1 січня 2017 року (весь 2016 рік Ходорівська ОТГ працювала за
12-а бюджетами), вдалося реалізувати кілька цікавих проектів. Головне у
ефективності роботи об’єднаної громади, переконаний голова, це формування
структури і підбір висококваліфікованих кадрів, що, на його думку, вдалося,
оскільки працювали на перспективу.
Не приховував міський голова і проблем об’єднаної громади, головна
серед яких – це дороги. Обіцяні у 2016 році державні субвенції та дотації, які
б можна було спрямувати на розвиток інфраструктури, громада так і не отримала,
сподівається на них цьогоріч. Ходорівська ОТГ намагається самотужки створити
належні умови для проживання своїх громадян – у наступному півріччі планується
відкриття реанімаційного і дитячого відділень у Ходорівській міській лікарні,
на перспективу – створення територіального центру соціального
обслуговування. За словами О.Коцовського, Ходорівська міська рада готова
профінансувати роботу працівників пенсійного фонду та соціального захисту. Громада
з успіхом працює над залученням інвесторів, у планах – будівництво заводу та
підстанції сонячних батарей.
Міського голову підтримав народний депутат України А.Кіт, який вважає
що зміна територіального устрою, відновлення історичних форм правління (в межах
повітів) – єдиний позитивний шлях до зміни устрою країни, усунення дублювання і
протиріч між гілками влади. На думку народного депутата, Україна не зможе
розвиватися, поки у ній не буде змінено адміністративно-територіальний устрій.
Виконавчий директор Львівського регіонального відділення Асоціації міст
України В.Абаімов розповів про роль АМУ у здійсненні децентралізації.
Начальник фінансового відділу І.Глушко ознайомила присутніх із бюджетом
Ходорівської ОТГ, який, за її словами, формувався на базі грунтовних
розрахунків із врахуванням потреб кожної галузі. У головному фінансовому
документі громади передбачені кошти на освіту, культуру, медицину, підтримку
релігійних громад, спорту, співфінансування мікропроектів, соціальних проектів.
Присутні були здивовані тим, що на культуру, яка у державі фінансується за
залишковим принципом, у громаді виділили майже 11 мільйонів гривень, освіту –
понад 16 млн.грн, Ходорівську міську лікарню – понад 5 млн.грн.
Досвідом діяльності гуманітарної галузі Ходорівської ОТГ поділилася
заступник міського голови О.Мельник, яка наголосила, що в об’єднаній громаді
збережені і працюють 25 шкіл, 35 народних домів, 10 колективів підтвердили
звання «народний», 26 бібліотек і 4 пункти видачі книг. Ходорівська дитяча
школа мистецтв, Центр дитячої і юнацької творчості, ДЮСШ у селах відкривають
свої відділення, щоб дати можливість дітям з сільських територій розвивати свої
здібності. О.Мельник визнала, що зміни неминучі – вони торкнуться всіх сфер
гуманітарної галузі. Першопрохідцями у цьому напрямку є медики, оскільки без
реформування медичної галузі не вдасться зберегти вторинну медицину на
Ходорівщині.
З
роботою комунальної сфери гостей ознайомила заступник міського голови
А.Батирняк.
На
думку старост, майбутнє сільських громад – у реформуванні влади. Саме таким
чином вони зможуть розвивати свої території. У своїх виступах старости Ю.Добош,
З.Соколик, Р.Зошій розвіяли побоювання очільників сільських громад щодо
об’єднання, однак визнали, що успіх залежить від того, якого голову об’єднаної
громади вони оберуть. За словами Ю.Добоша: «Головне обрати не популіста, а
мудрого господарника. Ходорівщина повірили в Олега Коцовського, який пообіцяв
«не перетягувати ковдру» на Ходорів, і свого слова дотримав».
М.Краївська
Рішення виконавчого комітету
24 березня відбулося засідання
виконавчого комітету Ходорівської об’єднаної громади, на якому розглядались
звернення громадян, установ, організацій і були прийняті рішення:
* Провести в Ходорівській
міській раді місячник озеленення, прибирання та благоустрою.
*
Враховуючи інтереси Ходорівської ОТГ у культурному, фізичному та
інтелектуальному розвитку дітей дошкільного віку, дати дозвіл КП «Ходорівське
УКГ» на встановлення дитячих майданчиків на територіях: м.Ходорів, вул.Рильського;
с.Рудківці, вул.«Просвіти»; с.Камяне, вул Ходорівська (територія Народного дому);
с.Піддністряни, вул.Ходорівська (територія адмінбудинку старости);
с.Добрівляни, вул Грушевського (територія школи); с.Отиневичі, пл.Свободи;
с.Городищенське, вул Шкільна (територія школи); с.Молодинче (біля скверу
Небесної Сотні); с.Новосільці (територія Народного дому); с.Вербиця (площа біля
пам’ятника Т.Шевченка); с.Сугрів (територія школи); с.Вовчатичі (територія школи);
с.Садки (територія Народного дому); с.Вибранівка (територія Народного дому);
с.Бринці-Церковні (територія адмінбудинку); с.Грусятичі (територія дитячого
садочка); с.Буковина (територія Народного дому); с.Демидів (територія Народного
дому).
*
Враховуючи інтереси
Ходорівської територіальної громади у потребі адміністративних приміщень для
розміщення адмінперсоналу старости, сільської бібліотеки та Народного дому,
перевести будівлю освітньої установи – школи в селі Молодинче в
адміністративний будинок комунальної власності Ходорівської міської ради.
Виконкому Ходорівської міської ради виготовити кошторисну документацію на
перепланування та ремонт приміщень.
*Враховуючи
інтереси Ходорівської територіальної громади у розвитку фізичної культури та
спорту в сільських територіях, прийняти на баланс КП «Ходорівське УКГ»
безгосподарне майно: стадіон площею 12040 м2 у селі Чорний Острів;
стадіон площею 13200 м2 у селі Дуліби.
· Присвоїти поштову адресу житловим будинкам:
- будинок
№ 23 “А“, вул.Миру, с.Дуліби Жидачівського району Львівської області (Іванів
А.В, Іванів М.В.);
-
будинок № 11, вул.Задвірна, с.Дуліби Жидачівського району Львівської області
(Милимук М.В.);
-
будинок № 8, вул.Глибока, м.Ходорів Жидачівського району Львівської області
(Ставничий І.І.).
· Узаконити
самовільно здійснені: прибудову до будинку, гараж, літню кухню на вул.
Сагайдачного,175 в с.Бориничі Жидачівського району Львівської області
(Германович І.С.).
· Дати дозвіл на виготовлення ескізу намірів
забудови земельної ділянки на вулиці Шевченка,146а в місті Ходорові та
отримання в органах виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та
архітектури будівельного паспорта, виготовлення проектної документації будівництва
житлового будинку (Гудяк О.В.).
· Розглянувши колективне звернення жителів вулиці
Сосюри та площі Злуки міста Ходорова, з метою попередження травмування людей
через високу зношеність та аварійність дерев’яної будівлі, дозволити КП
«Ходорівське УКГ» списати і знести аварійну господарську будівлю (колишню
конюшню) відповідно до Положення про
порядок списання майна, яке належить до комунальної власності територіальної
громади Ходорівської міської ради.
· Дати дозвіл жителям будинку №8 на вул.
Я.Мудрого м.Ходорова здійснити благоустрій прилеглої до їхньої прибудинкової
території земельної ділянки комунальної власності із встановленням декоративної
загорожі, архітектурних форм та посадки дерев.
· Передати у власність квартиронаймачам квартиру
№ 5 державного житлового фонду на вул. Стрийській, 28 у м. Ходорові
(Герасимчук М.С.).
· Затвердити звіт МП “Стимул” від 08.02.2017
року про незалежну оцінку вбудованого нежитлового приміщення, площею 48,7 кв.м.
належного Ходорівській міській раді та розташованого за адресою: Львівська
область, Жидачівський район, м.Ходорів, вул. Злуки, 18, станом на 31.01.2017
року і ринкову вартість вищеназваного майна в розмірі 60100 грн. (шістдесят
тисяч сто гривень) без ПДВ.
· Зарахувати
гр. Шумську М.І. (вул. 16 Липня,1г,кв.23 м.Ходорів) на квартирний облік
першочергового забезпечення при Ходорівській міській раді, як багатодітну
матір.
А.Батирняк, заступник міського голови
Староста
звітує
Сільський
староста — це лідер, якому громада села висловила підтримку, посадова особа
місцевого самоврядування, нова інституція, створена для того, щоб інтереси всіх
жителів сіл в об’єднаних територіальних громадах були належним чином
представлені. Староста відповідає за активізацію громади у прийнятті рішень,
працює з місцевими громадськими об’єднаннями.
26
березня у приміщенні Народного дому села Лучани Чорноострівського
старостинського округу відбувся звіт старости М.Дребота, на якому були присутні
заступники міського голови Ходорівської ОТГ А.Батирняк, О.Мельник, головний
лікар Дев’ятниківської амбулаторії Н.Безкровна. На початку зустрічі сільський
староста надав звіт про виконану
роботу у галузях освіти, культури, економічного та соціального розвитку
Чорноострівського старостинського округу, зосередивши увагу на населених
пунктах Лучани, Голодовичі. Згідно з поданою інформацією, за звітній період
були відремонтовані дороги у Голодовичах та Лучанах, будівля Народного дому
села Лучани, проведено вуличне освітлення у Лучанах, огороджено територію
цвинтаря у Голодовичах. Старостат профінансував придбання футбольної
форми та сітки, виділив кошти для
надання допомоги учасникам АТО.
Болюче
питання жителів Чорноострівського старостату – вивіз сміття. Про це вони
відверто й емоційно говорили на сході громади. Заступник міського голови
Ходорівської ОТГ А.Батирняк зазначила, що така проблема існує не тільки у
даному старостаті й Ходорівській громаді, а й по всій Україні. А.Батирняк
запевнила, що питання вивозу твердих побутових відходів з території населених
пунктів об’єднаної громади вирішується: «Незабаром сміттєвози обов’язково
забиратимуть сміття з ваших територій», - і застерегла, що, незважаючи на
невирішеність проблеми на даному етапі, «не варто викидати сміття під свій чи
сусідський поріг!»
Головний
лікар Дев’ятниківської амбулаторії Н.Безкровна повідомила про відновлення
виїздів лікарів у всі сільські ФАПи, а також наголосила на потребі придбання
кардіографа.
Жителі
Лучан мали нагоду не тільки вислухати звіт старости, а й порушити болючі
проблеми життєдіяльності сіл. Небайдужі мешканці цікавились питаннями вуличного
освітлення, земельних паїв, правочинності господарської діяльності птахоферми,
наголошували на потребі встановлення автобусних зупинок, проведення ремонту
доріг, облаштування дитячого майданчика.
Заступник
міського голови з гуманітарних питань О.Мельник, підсумовуючи, наголосила, що
проблеми вуличного освітлення, автобусних зупинок, вивіз сміття, ремонт доріг
місцевого значення крок за кроком будуть вирішені, подякувала присутнім за
небайдужість, старості - за змістовний звіт.
Варто пам’ятати, що для вирішення багатьох
важливих питань життєдіяльності старостату потрібна налагоджена робота
керівництва та готовність жителів до співпраці.
О.Мельник,
заступник міського голови Ходорівської ОТГ
Просвітяни підводять підсумки
23
березня відбулася звітно-виборна конференція Ходорівського міського товариства
«Просвіта», на якій були присутні 31 із 40 делегованих просвітян.
Голова
Ходорівської «Просвіти» М.Носик наголосила, що звітні роки – 2013-2017, були
одними із найважчих у діяльності товариства, оскільки пов’язані із трагічними
подіями в історії України – розстрілом мирних маніфестантів у лютому 2014 року
й агресією північного сусіда. З перших днів Революції Гідності ходорівські
просвітяни активно долучилися до діяльності координаційної ради, створеної при
Ходорівській міській раді – збирали кошти, продукти, теплі речі, організовували
поїздки на Майдан, з початку військових дій на Сході – допомагали Українському
війську. Загалом на допомогу Майдану й воїнам АТО спільними зусиллями зібрали
420 тисяч гривень.
Товариство
«Просвіта» міста Ходорова налічує дев’ять осередків: у трьох школах,
бібліотеці, Палаці культури, Центрі творчості, міській лікарні, філії
Львівського технічного коледжу, міський осередок, й ставить собі за мету –
виховання громадянина й патріота України. Керуючись Статутом, просвітяни тісно
й плідно співпрацюють із владою, громадськими організаціями – Союзом українок,
БФ «Милосердя Ходорівщини», «Інтелігенція Ходорівщини». Впродовж звітних років
вони були активними учасниками всіх заходів, які проводились у місті,
долучались до акцій «Великодній кошик солдату», «Нагодуй воїна» та ін.,
ініціювали проведення щорічних шевченківських читань, конкурсів малюнка на
шевченківську тематику, читців Франкового доробку, загальноміської конференції
до 150-річчя від дня народження М.Грушевського, зустрічей з відомими діячами
культури, науки (зокрема, М.Шалатою), участь учнівської молоді у
Всеукраїнському конкурсі «Сурми звитяги», випускали настінний вісник «Слово
«Просвіти»», брали активну участь у виборчих кампаніях 2015, 2016 років,
складали пожертви на встановлення меморіальної таблиці й пам’ятника Герою
України Р.Точину, спорудження пам’ятника М.Вербицькому у Львові. Ходорівські
просвітяни – депутати і члени виконавчого комітету Ходорівської міської ради,
учасники народних самодіяльних колективів. Вони беруть активну участь у житті
міста й громади. Серед першочергових завдань товариства М.Носик назвала –
залучення до діяльності «Просвіти» якомога більше свідомих українців –
поборників української ідеї.
Голова
Союзу українок міста Ходорова І.Лозинська підсумувала виступи просвітян - С.Бардигула,
Л.Гульцьо, Л.Королюк, Р.Чорного, які взяли участь в обговоренні звітної
доповіді, назвавши діяльність товариства задовільною, і закликала всіх об’єднуватися
навколо «Просвіти» задля утвердження української ідеї.
С.Носик
наголосив на необхідності повернення товариству ролі мобілізаційного рушія
українського суспільства – участь у державотворчих процесах, в т.ч. – виборах,
відміна злочинного мовного закону Кивалова-Колесникова. Р.Чорний запропонував
підготувати звернення товариства «Просвіта» до відділу освіти Ходорівської
міської ради щодо формування українця-людини сьогодення, щоб не допустити
переривання поколінь.
Просвітяни
відкритим голосуванням обрали Раду, ревізійну комісію та голову товариства. До
складу Ради ВУТ «Просвіта» ім..Т.Шевченка міста Ходорова увійшли: С.Бардигула,
В.Витрикуш, Л.Гульцьо, Г.Калинець, С.Ленишин, Л.Королюк, Л.Баторик, І.Уцик,
Н.Калинець, С.Калинець, Р.Чорний, М.Носик, І.Лозинська. Очолити Ходорівське
міське товариство «Просвіта» одноголосно доручили М.Носик.
В
Ухвалі просвітяни задекларували необхідність відродження осередків «Просвіти» у
всіх населених пунктах громади, залучення до товариства священиків, працівників
культури, освіти.
У
роботі звітно-виборної конференції просвітян взяли участь представники ГО
«Жіночі перспективи», діяльність якої спрямована на захист прав людини, зокрема
- протидії торгівлі людьми.
М.Краївська
Ходорівську міську публічну
бібліотеку очолила І.Уцик
6 квітня відбулось перше
засідання конкурсної комісії щодо відбору кандидатів на заміщення вакантної
посади директора Ходорівської міської публічної бібліотеки.
До складу конкурсної комісії
увійшли 9 членів: О.Мельник, Х.Кісіль, Н.Павловська, Ю.Сливка, С.Калинець,
М.Носик, Л.Семчій, С.Ленишин, Л.Баторик. Головою комісії обрали заступника міського
голови Ходорівської ОТГ з гуманітарних питань О.Мельник. Н.Павловська участі у
голосуванні не брала.
О.Мельник повідомила, що
відповідно до наказу керівника відділу культури, туризму та охорони культурної
спадщини виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 24.02.2017р. №8
було оголошено конкурс на посаду директора комунального закладу «Ходорівська
міська публічна бібліотека» Ходорівської міської ради. За період з 25 лютого по
27 березня 2017 року на посаду директора бібліотеки подали документи два
кандидати: В.П.Костирка, завідувач використання Жидачівської центральної
районної бібліотеки та І.Т.Уцик, завідувач філіалу Ходорівської міської бібліотеки
для дорослих.
Ознайомившись із документами В.Костирки
та І.Уцик, претендентів на заміщення вакантної посади директора бібліотеки
м.Ходорова, члени комісії вказали на їх відповідність кваліфікаційним вимогам й
одноголосно допустили до участі у наступному заключному засіданні, яке
відбулось 7 квітня 2017 року.
Під час наступного засідання, 7
квітня члени комісії провели співбесіду із кандидатами на посаду директора
Ходорівської міської публічної бібліотеки В.Костиркою та І.Уцик, ознайомились й
обговорили презентовані ними програми розвитку бібліотечної установи.
Члени комісії, відзначивши
високий професійний рівень підготовленої програми, особисті ділові, моральні
якості І.Уцик, визнали її переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади
директора комунального закладу «Ходорівська міська публічна бібліотека»
Ходорівської міської ради.
Я.Мочарська
Місячник
довкілля
Вже
стало доброю традицією щовесни проводити місячник «За чисте довкілля». У всіх
населених пунктах краю відбуваються толоки, на яких громадськість спільними
зусиллями прибирає двори, вулиці, парки, сквери після зими. У 2017, як і у
минулі роки, Ходорівщина долучилася до всеукраїнської акції "За чисте
довкілля”. Отож, у нашому місті тривають роботи з благоустрою, упорядкування та
прибирання територій.
Органам
виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям, незалежно від форм
власності, всім мешканцям Ходорівщини з метою відновлення належної чистоти і
порядку на території об’єднаної громади необхідно долучатися до проведення акції,
ліквідувати несанкціоновані сміттєзвалища, прибрати та привести у належний
санітарний стан прибудинкові території, парки, сквери, кладовища, вулиці,
дороги, тротуари, очистити від сміття прилеглі до житлових масивів території.
До
Великодніх свят працівники Ходорівської міської ради, колективи підприємств,
установ та організацій громади провели санітарне прибирання та благоустрій
прилеглих територій. Більшість жителів ОТГ впорядкували прибудинкові території
біля багатоповерхових та приватних будинків.
Надалі
заплановано низку заходів із благоустрою, покращення санітарного стану довкілля
та озеленення міста, для проведення яких буде об’єднано зусилля влади,
представників бізнесу, соціальної сфери та громадських організацій.
Безперечно,
хочеться щоб кожен мешканець нашої громади підтримав цю ініціативу і докладав
хоча б мінімум власних зусиль, щоб Ходорівська об’єднана територіальна громада
стала набагато чистішою й охайнішою!
М. Жовтанська
Час
вирішувати
Нещодавно мені стало цікаво, що
ж найбільше турбує жителів нашого міста? Після проведення невеликого
дослідження, дійшла висновку, що це екологічні проблеми. Природа, оточення,
довкілля – те, що завжди поруч. Чисте середовище дає силу працювати, творити та
почуватися здоровими. Варто задуматися, чи все в нашому місті гаразд, чи
місцеві органи влади роблять усе, щоб зберегти чистоту, а ми - жителі Ходорова,
чи готові підтримувати її. Я підсумувала найважливіші проблеми, то ж читаймо і
берімо до уваги, адже середовище повільно вбиває нас.
Найголовніше, на що варто
звернути увагу – це проблема водопостачання. Ходорівчани постійно нарікають, що
вода, яку постачають до будинків, непридатна для вживання - фільтри доводиться
змінювати щомісяця, аби не пити з-під крана пісок. Деякі водопровідні труби
прокладені понад 100 років тому(в 1897). На сьогодні ця проблема вирішується
лише у деяких районах нашого міста, але коли ми її позбудемось – невідомо.
Забруднення. Складається
враження, що всім начхати на чистоту у місті. Згідно з моїми спостереженнями,
встановлені комунальниками сміттєві баки молоді не потрібні. Мені, як
представнику підростаючого покоління, соромно, що не всі усвідомлюють
серйозність ситуації. Пропоную альтернативне вирішення цієї проблеми: виділити хоча
б один день щомісяця, у який усі жителі змогли б прибирати сміття на своїй
території, призначити денних патрулів, які слідкували б за чистотою у місті. Як
покарання за недотримання норм дотримання чистоти і порядку у місті – грошові
штрафи, які сплачуватимуть особи, що досягнули повноліття або їхні батьки.
Через високу забрудненість страждають водоймища, які не очищують, як наслідок -
у віддалених районах міста тхне гниллю. Варто також наголосити, що
сміттєзвалище, яке розташоване поблизу лісу та житлових будинків є надзвичайно
небезпечним, особливо, коли його підпалюють, у повітря здіймаються тисячі
токсичних речовин, якими дихають як діти, так і дорослі.
Відсутність очисних споруд на підприємствах
і скидання нечистот у ставки і річки. Якщо ви купатиметесь у річці і
проковтнете хоча б 0,3 л цієї води, слід чекати розладу шлунку або серйозного
отруєння.
Вирубування лісів. Це те ж саме,
що забрати від нас легені – ми задихнемось. У Ходорові знаходиться один із
ключових залізничних вузлів області, крім того містом щодня проїжджають тисячі
машин. Усі вихлопні гази затримуються у повітрі, а все - через нестачу зеленої
частини міста.
Спалювання сплавів особливо
небезпечно навесні, коли прилітають птахи і лаштують там гнізда.
Усі ці проблеми Ходорова, мабуть,
близькі серцю кожного його мешканця. Щоб їх вирішити, потрібно затратити час,
зусилля і значні кошти.
Нашому місту потрібна допомога,
і про це кричить природа, тож не ігноруймо її! Ходорівчани, давайте вдосконалювати
місто, починаючи з себе!
С.Прудиус,
учениця 11класу Ходорівської ЗОШ 1-111ст.№3
Регіональна олімпіада з інформатики та
інформаційних технологій
З метою пошуку обдарованої
молоді та формування якісного контингенту вступників на факультет комп’ютерних
інформаційних технологій Тернопільського національного економічного
університету (ТНЕУ), 2 лютого 2017р. на
базі Ходорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 відбулася зустріч випускників
навчальних закладів Ходорова із викладачами-доцентами кафедри ІОСУ даного
факультету – А.Карачкою, Г.Сапожником і М.Комаром та регіональна
олімпіада з інформатики та інформаційних технологій, у якій взяли участь випускники
Ходорівських ЗОШ І-ІІІ ст. №1, №2 і №3.
Підготували школярів до
олімпіади вчителі інформатики Я.Пелих, Т.Марків і В.Воробець. Всі учасники
продемонстрували належний рівень знань з даного предмету. Набравши найбільшу
кількість балів, найкращі результати показали випускники Ходорівської ЗОШ І-ІІІ
ст. №1 – Р.Точ (І місце), Д.Пахолків (ІІ місце), О.Федан (ІІІ місце).
Рішенням відбіркової комісії та
згідно з наказом ректора ТНЕУ про проведення регіональних олімпіад з
інформатики у 2013-2014н.р. для випускників загальноосвітніх навчальних
закладів №446, випускникам-учасникам олімпіади були вручені рекомендації до
вступу в університет, а переможцям - додаткова можливість вступу в даний
університет на державну основу.
Вітаємо випускників із першими
ефективними спробами вступу!
Н.Костур, учень 11-Б
класу
Ходорівської ЗОШ І-ІІІ
ст. №1
Вояки
УПА і бійці АТО – поєднані ідеєю
Протягом
століть вороги намагалися викоренити український дух боротьби, знищити тих, хто
був носієм державницької ідеї, патріотизму. Найбільш кривава драма розігралася
на українських землях під час нацистської та більшовицької окупації. Справу здобуття
Української держави продовжила Українська Повстанська Армія.
29
березня у бібліотеці-філії села Бортники відбувся круглий стіл «Вояки УПА-бійці
АТО: історичні паралелі». Тема круглого столу «зачепила за живе» кожного
присутнього, адже сьогодні, після двох десятків років Незалежності, проблема
соборності України є не менш актуальною, ніж майже століття тому. Ми знову
змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв: мужні бійці АТО
продовжують героїчну справу вояків УПА.
Захід
пройшов у дружній теплій атмосфері. Поет, письменник, драматург, краєзнавець С.Крегенбільд
поділився спогадами про Дмитра Слюзара, провідника УПА, уродженця села Бортники.
Г.Мартинів розповіла біографію Слюзара, представила увазі присутніх презентацію
«Головний провідник Львівського краю». Письменник О.Данилишин розповів про
тогочасне нелегке повстанське життя вояків.
Із
розповідей учасників круглого столу стало відомо, що Дмитро Слюзар-Золотар народився
у селі Бортники. Середню освіту здобував у місцевій школі, Рогатинській і
Ходорівській гімназіях. Будучи студентом юридичного факультету Львівського
університету, читав лекції на міжнародні та історичні теми односельцям. 6
вересня 1940 року Дмитра Слюзара заарештовали за антирадянську діяльність та
участь в ОУН. Був учасником судилища, відомого як «Процес 59-ти». Засуджений до
смертної кари, яку згодом замінили на десятирічний термін ув’язнення. Зумів
утекти із Бердичівської тюрми. У 1942 році Дмитро Слюзар став членом ОУН, у 1943
році очолив Головний провід Львівського краю. Працюючи у 1944 році в Українській
головній визвольній раді, був одночасно головним провідником Львівського краю
під псевдонімом «Золотар». 18 грудня 1945 року Золотар, виконуючи особливо
важливе завдання, загинув зі своїми побратимами у бою з більшовицьким відділом
НКВД недалеко польського кордону. 9 лютого 1946 року наказом Української
Головної Визвольної Ради крайового провідника ОУН-УПА Львівського краю Золотаря
посмертно нагородили військовою нагородою УПА – «Золотий хрест заслуги трьох
ступенів» за видатні заслуги в національно-визвольній боротьбі проти окупантів
українських земель.
Племінниця
Дмитра, Анна Соб’як, яка також взяла участь в обговоренні за круглим столом,
поділилася найсокровеннішим – болючими спогадами тих часів, історіями про свого
батька та хресного - Дмитра Слюзара. Вона зазначила, що «таких людей, як
Дмитро, переслідували й знищували, адже вони могли звільнити Україну із
замкнутого ярма». Пані Анна висловила слова вдячності С.Крегенбільду за його
невтомну працю та дослідження, завдяки яким всі мають змогу дізнатись правду
про Дмитра, його відважність та героїзм. Онучка пані Анни - Соломійка виконала
для присутніх віршик С.Крегенбільда про село Бортники.
П.Хоменко,
директор Бортниківської школи, зазначив, що український народ ще з часів
існування Австро-Угорської імперії й до сьогодні за свою свободу заплатив дуже
високу ціну, тому подвиги полеглих за незалежність людей ми повинні пам’ятати
завжди.
О.Гурдя,
староста села Бортники, представила увазі присутніх презентацію «Нові часи –
нові герої», в якій згадала про бійців АТО із Бортниківського старостату, серед
яких – відважні А.Александрів, М.Гнатів, І.Заклінський, В.Запутович, Т.Лучак,
Б.Мосій, В.Павлишин, І.Русіник, А.Солодкий, І.Тітик, та полеглі у бою Герої
В.Андрешків, В.Князев. О.Гурдя з гордістю говорила про сильних духом і добрих
серцем хлопців та закликала пам’ятати героїв історичного минулого і сьогодення:
«На таких хлопцях як Дмитро Слюзар, як бійці АТО треба акцентувати увагу, бо їх
подвиги запалюють у душах українців вогники патріотизму, любові й пошани до
всього українського».
Патріотичні
пісні у виконанні Б.Мосія «Ой, ударила куля», «На варті» не залишили байдужими
присутніх. Слова з балади про повстанця «і у полі широкім поміж квітів і
трав, наче ясен високий, повстанець
упав…», ніби пісня і про сотні доль Героїв АТО, яких «ударила куля в чоло»:
Як побачив це лихо
Вітерець степовий,
Запитав його тихо:
- Чи ти, друже живий?
Та стрілець тому вітру
Жодних слів не повів,
Тільки маком червоним
Серед поля зацвів…
Між
УПА та АТО існує міцний зв’язок – воїни
УПА боролись проти фашистської окупації, бійці АТО зараз на сході України захищають
кордони від загарбника. Як і в часи СРСР воїнів УПА називали фашистами, так і
зараз східні сусіди називають «українськими фашистами» всіх тих, хто стає на
захист своєї держави. У тривалій історичній перспективі поразка повстанців
виявилась перемогою, оскільки пам’ять про них, переживши десятиліття радянської
влади, вийшла назовні і стала локомотивом, який потягнув Україну до
незалежності.
Чи
може людина, яка любить свою Україну, мовчки відсиджуватись, переховуватись,
знаючи, що в будь-який момент у двері постукає «коричнева чума» або «червона
лихоманка» і розграбує домівку, жорстоко познущається над рідними, а потім
й спалить вщент все село? Ні, не може!
Не міг залишатись осторонь і Дмитро Слюзар, який пожертвував своїм життям за
незалежність України. Не залишились осторонь теперішніх кривавих подій на сході
бійці АТО, які не побоялись Іловайського котла, Дебальцевого пекла. Не
відсиджувались вдома і полеглі Володимир Андрешків та Володя Князев. Безумовно,
подвиг кожного з них маємо знати і пам’ятати, адже ми завдячуємо їм життям, на
їхніх плечах тримається Незалежна Україна. Вони є продовжувачами справи вояків
УПА, їхніми ідейними побратимами у часі.
Сподіваюсь,
що кожен українець завжди пам’ятатиме тих, завдяки кому живе у свобідній
країни, задумається над символічним зв’язком поборників волі, адже саме
історична пам’ять не дає нам загубитись у бурхливому вирії буденності, надихає
на працю в утвердженні всього українського.
Я.Мочарська
Патріарх нескореної
церкви
В одній зі своїх проповідей Блаженніший Йосиф Сліпий вказує
на головне лихо українців — брак єдності, який і сьогодні є небезпекою для
України: «Народе мій, стань уже раз собою! Позбудься своєї вікової недуги
сварів і чварів, вислуговування чужим... Отрясися од своїх вікових недостач,
стань на свої ноти в Україні і на поселеннях, піднеси свою голову, випростуй
свої рамена. Покажи свою силу і вдячність, бо, шануючи своє минуле, ти ростеш у
своїй могутності і славі!».
Доля Сліпого тісно пов’язана із долею українського народу. Він
пережив німецьку окупацію та правління радянської системи. У часи
переслідування греко-католицької церкви жодного разу не похитнувся, ставши
гідним прикладом для наслідування, світлом, яке сяяло впродовж усього ХХ
століття в темряві комунізму.
4 квітня у селі Черемхів відбувся виїзний семінар працівників
культури Ходорівської об’єднаної громади з християнського виховання,
присвячений 125-річчю від дня народження Й.Сліпого.
Символічним є
те, що у дні Великого посту духовний захід розпочався із Хресної дороги у
місцевому храмі Пресвятої Богородиці. Разом з отцем Ю.Мончаком парафіяни
пройшли 14 стацій Хресного шляху Ісуса, відчули душевний біль Христа,
материнські муки багатостраждальної Пречистої Діви Марії та зрозуміли, що Бог
любить нас, тому послав свого Сина Єдинородного на землю, «щоб кожен, хто
увірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне». Одна стація змінювала іншу,
линув чудовий спів страсних пісень у виконанні вокального ансамблю «Любисток»
(кер. Р.Церковна). На очі набігали сльози зворушення і співчуття, розкаяння і
болю за свої гріхи. На
завершення дяк Лідія Бойко згадала про спільну Хресну дорогу українців – війну,
яка триває ось уже три роки, і закликала об’єднатись у спільній молитві за долю
України та мирне небо над її золотими полями.
Після молитовних розважань Хресної дороги учасники заходу
завітали до Народного дому на духовну годину. Оновлений храм культури приємно
здивував зі смаком оформленим затишним залом, багатством старовинних вишивок,
виставок й експозицій, у чому чимала заслуга старости Н.Януш, директора і
художнього керівника Народного дому Я.Війтів та Г.Качмар. Отець Ю.Мончак
зацікавив присутніх маловідомими фактами з життя Йосифа Сліпого, провідника
української греко-католицької церкви, та наголосив, що Патріарх був справжнім
духовним борцем за українську державність та греко-католицьку церкву. «Хоч
Йосифу Сліпому не довелось жити і працювати у незалежній самостійній Україні,
але весь свій життєвий шлях він присвятив боротьбі за неї», - підсумував отець.
Керівник
народної фото та відео студії «Луг» Палацу культури міста Ходорова Б.Бирич запропонував
присутнім переглянути документальний фільм «Вони
прославили наш шлях», у якому факти з біографії
Йосифа Сліпого, передані у формі розповідей і спогадів його внучатої племінниці
Дарії-Оксани Наконечної, документальних матеріалів про ув’язнення, перебування
кардинала у канцтаборах та його подвижницьку працю не тільки на шляху розбудови
Української Церкви, але й на відтинках політики, моралі, науки, освіти,
культури для майбутньої Української держави.
Заступник
міського голови з гуманітарних питань О.Мельник Ходорівської ОТГ подякувала
отцеві за докладну змістовну доповідь та повчання. Староста Молодинчецького
старостинського округу Н.Януш побажала усім здоров’я, Божого благословення та
подякувала гостям за візит. Організатор семінару - провідний методист з
культурно-освітньої роботи відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Ходорівської ОТГ Н.Павловська висловила надію,
що такі зустрічі будуть проводитись частіше у кожному куточку Ходорівської
громади. За творчу ідею та наполегливість організаторам та учасникам заходу
подякувала методист ЛОЦНТіКОР М.Грицик.
На згадку про візит і духовно-просвітницький захід у селі
Черемхові біля Народного дому посадили дуб, який українці з давніх-давен
вважають «царем дерев» та називають святинею, деревом Роду.
Семінар допоміг працівникам культури Ходорівської ОТГ пізнати
велич постаті Патріарха Української греко-католицької церкви та усвідомити, що
для справжнього розвитку нашого народу треба залишалися не тільки добрими
громадянами, діяльними, творчими, але свідомо розвивати у собі любов до Бога і
ближнього - ту мотивацію, яка зробила Патріарха Йосифа Сліпого такою великою
постаттю.
Я.Мочарська
Візьміть свій хрест і йдіть за мною
Саме
ці слова з недільних проповідей священиків підготували вірних до Хресної ходи,
що відбулась 26 березня у Ходорові. Цього дня у церкві святих Безсрібників і
Чудотворців Косми і Дам’яна за участю священиків та мирян посеред храму було виставлено
Хрест для покоління святим ранам Христовим. Хресний хід розпочався о 15:00. 1
стація «Ісус, засуджений на смерть». Отець Микола Прунак читає розважання на
молитву про початок мук та страстей Господніх. Лунає спів: «Ісус, Ісус, радо
хрест приймає», - молодь із хрестом на плечах виходить з храму. За хрестом
ідуть дівчата, які несуть у руках відтворені в образах 14 стацій страстей
Господніх, що свідчать про страждання і біль, який переносив Ісус Христос,
приймаючи на себе людські хрести і гріхи.
На
виході із храму хрест зустрічали поважні миряни, молоді подружні пари з дітьми (навіть
з немовлятами у візочках). Очевидно, кожний присутній ішов із своїм хрестом,
вимолюючи ласки і благодаті для дітей, батьків, родини. Зупинившись біля фігури
Матері Божої священики у проповідях роз’яснили значення материнської любові,
якої слід вчитись у Матері Сина Божого. Несучи хрест, зупиняючись на
роздоріжжях і перехрестях, учасники ходи розважали про свої гріхи і, відчуваючи
полегшення на душі, прямували далі.
З
особливою піднесеністю й одухотвореністю відбувалось читання страсних розважань
і молитов біля наших священних пам’ятних місць: Алеї Героїв Небесної Сотні
Львівщини, пам’ятного знаку на будівлі колишньої катівні КДБ, біля меморіальної
дошки Герою України Р.Точину.
З
великою увагою присутні слухали повчання священиків, які перенесли в образній
формі терпіння і смерть Ісуса з терпінням тих молодих людей, які в теперішній
час вмирають на фронтах неоголошеної війни з північним сусідом з вірою у
спасіння своєї держави, яке прийде від Господа, і воскреслу славу і пам’ять про
них.
Завершилась
Хресна хода біля монумента Ісуса Христа загальним співом: «Перетерпівший за нас
страсті, Ісусе Христе, сину Божий, помилуй нас».
І.Лозинська,
голова Союзу українок
Дні Великого посту у Вовчатичах
Особливою у духовному житті парафії села
Вовчатичі у час Великоднього посту була неділя 2 квітня 2017 року. У цей день
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій закликала провести по всій
Україні та країнах українського поселення спільну молитву за мир в Україні,
перемогу над агресором.
Парафіяни у свій спосіб
долучилися до Всеукраїнського дня молитви: вулицями села пройшла родинна Хресна
дорога. Отримавши благословення отця-декана Мар’яна Черепанича, після
напутнього слова пароха храму Покрови Пресвятої Богородиці – отця-протоієрея Миколи
Прунака і спільної молитви, процесійна хода вирушила із церкви. Образки зі
стаціями, що відтворюють Хресний шлях Спасителя на Голгофу, несли учні 4-5-их
класів.
Розважання отців цьогоріч
доповнювали роздуми родин. Із уст дітей та батьків линули міркування про роль
кожного члена сім’ї у родинному житті, взаємодопомогу, відповідальність батьків
та обов’язки дітей. Вони благали Господа про повернення воїнів-захисників до
рідних домівок, припинення війни, спокій в Україні - у містах та селах,
кожній християнській родині.
Зупиняючись у місцях духовної та
світської історії, запрошені - отець-декан Ходорівський УГКЦ Мар’ян Черепанич,
отці - Тарас Гриців, Василь Витак, Іван Барбуляк, Іван Вовк, Юрій Мончак, виголошували
духовні науки, закликаючи присутніх до глибоких роздумів про віру, любов до
Бога та ближнього, добрі діла, силу святого Хреста; наголошували на тісній
співпраці церкви, школи і сім’ї. Духовні особи повчали батьків, як правильно
виховувати своїх дітей; запитували, чи засівають і плекають вони у дитячих
душах зерна любові, співчуття, милосердя; чи вчать молитися, ходити до Божого
дому і перепрошувати Бога; висловили надію на те, що ця Хресна дорога і Святий
Хрест розбудять, відкриють нам очі, допоможуть у вихованні дітей, змінять людей
на краще і оновлять село.
У заключній науці звучали роздуми про життя
християнина, спокусу гріха і молитву. Цікаві життєві повчальні історії зробили
проповідь доступною і зрозумілою. Завершилася
Хресна дорога родини у храмі молитвою за мир, після чого усі бажаючі приступили
до Святої тайни Сповіді та Святого Причастя.
Сповнені Божої благодаті,
духовних розважань, із роздумами, наскільки ми любимо Бога і можемо віддати
Йому усе те, що Він прийме від нас, люди розійшлися по домівках. Цей день став
днем очищення душ, духовного оновлення та жертви Богові.
Не менш пам’ятною була і
Хрестопоклінна неділя Великоднього посту, коли у храмі Покрови Пресвятої
Богородиці відбулася Хресна Дорога, яку підготували і провели учасники
церковного хору храму Успіння Пресвятої Богородиці села Новосільці. Стації
Хресної Дороги Ісуса, глибоко духовні страсні пісні у музичному супроводі та
розважання зворушили серця присутніх, розбудили почування скорботи і жалю за
свої гріхи, спонукали до роздумів про велику Божу любов до кожного із нас.
На завершення дяк храму парафії
села Новосільці Ліда Бойко згадала про те, що сьогодні болить кожного українця:
«У час Великого посту, коли у всіх церквах відбуваються Хресні Дороги,
проходять Хресні ходи селами і містами нашої мальовничої України, ми маємо одну
спільну Хресну дорогу – війну на Сході України, яка триває ось уже 3 роки. Тому
сьогодні об’єднаймося усі у спільній молитві, щоб разом пережити ці трагічні
події, не втрачаючи надії, не опускаючи рук». Присутні задумалися над змістом
слів Любомира Гузара, які вона
процитувала: «Моліться так, щоб усе залежало від Бога, а робіть так, щоб усе
залежало від вас».
Збагнімо суть свого життя,
зробімо постанови направитися, навчити цього своїх дітей та онуків, щоб ми
могли сказати: «Боже! Я люблю Тебе! Усім своїм серцем люблю!». Живімо так, щоб бути «вірними друзями Христа»!
М.Ганущак,
педагог-організатор
ЗОШ І-ІІ ст. №14 с.
Вовчатичі
Такими стоїть нація!
Народився М.Шалата 3 квітня 1937 року у селі Бертешів, неподалік від
Ходорова, де йому
Дарували солов’ї
Зворушливі дієзи і бемолі,
І виснув місяць крапкою від “і”
За Пасікою над вершком тополі.
Дитинство і юність його припали на голодні й холодні роки війни, змін
держав і кордонів, боротьби із окупантом. Навчався спочатку у сусідньому селі
Репехів (пішов відразу до другого класу), а коли відкрили у Бертешеві школу - у
рідному селі. 1957 року вступив у Львівський педагогічний інститут на
філологічний факультет, паралельно здобував спеціальність «Музика та співи». На
початку 1960 року Львівський і Дрогобицький педагогічні інститути об’єднали в
Дрогобицький державний педагогічний інститут (від 1998-го — університет) ім. І.Франка.
Доля подарувала йому Дрогобич, а Дрогобичу - Михайла Шалату: “Яка
гостина без салати, який Дрогобич без Шалати!” — мандрувала інститутськими
аудиторіями і міськими вуличками жартівлива приповідка. «Він прославив місто
(хоч і так знамените!) своєю науковою, літературною і громадською працею ”, —
стверджував Р.Лубківський. Дорога до успіху була непростою - вчителювання у
Баківській школі, журналістська праця у дрогобицькій райгазеті, повернення у
1964 в alma mater — Дрогобицький педагогічний. Майже три десятиліття був
завідувачем кафедри української літератури. Нині професор М.Шалата читає
лекції, займається науковою роботою. Випустив у світ кілька тисяч студентів,
які навчають молодь української мови й літератури; на фронті боронять рідну
землю від російських загарбників, відстоюють інтереси Української держави на
дипломатичній службі, серед них - кандидати і доктори наук, доценти і професори.
М.Шалату справедливо називають “плугатарем літературної ниви”. «На
твердому гостинці поезії й літературознавства Михайло Шалата – один із
каменярів, який уже десятиліттями лупає скалу й невтомно кладе бруківку
українського слова. Добротний і неповторний шмат дороги, який він змурував за
кілька десятиліть на цьому гостинці, видно неозброєним оком…», - переконаний доктор
філологічних наук І.Набитович.
Саме він повернув нащадкам творчу спадщину Будителя, “першого соборника
України” Маркіяна Шашкевича, розшукавши перший примірник альманаху “Русалка
Дністровая” з невідомими раніше автентичними обкладинками і факсиміле
історичної грамоти з 1424р. та вперше видав “Русалку” сучасним правописом.
М.Шалата упорядкував і видав зі своїми вступними статтями й коментарями
вибрані твори М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького, М.Устияновича,
Ю.Федьковича, І.Франка, збірники “Народні пісні в записах Маркіяна Шашкевича”,
“Народні пісні в записах Івана Вагилевича”, “Вінок Маркіянові Шашкевичу”
(останній — спільно з Р.Лубківським), книгу “Для Тебе, Тату” Франкової дочки —
Ганни Франко-Ключко. З його передмовами й примітками вийшли книги “Оповідання.
Казки. Листи. (З недрукованої спадщини)” С.Коваліва, “Невідомі твори”
Т.Бордуляка.
Він - автор монографій “Маркіян Шашкевич”, “Юрій Федькович”, “Юрій
Дрогобич і його доба”, книжок “Будителі” (про “Руську Трійцю”), “Світова
великість поета” (про І.Франка). Перевидав, науково відредагувавши й
прокоментувавши, “Історію Леґіону Українських Січових Стрільців, 1914–1918”
О.Думіна, “Співаник УПА».
Професор М.Шалата відкрив світові у власному перекладі польськомовні
твори українських класиків І.Вагилевича, І.Франка, познайомив українців із
поезією світового письменства: Д.-Г.Байрона, Ц.Норвіда, А. Дельвіга, М.
Лермонтова, О. Блока, Є. Дуніна-Бжезінського, Я.Купали, Н.Гілевича,
С.Панізника, О.Вацієтіса, Д.Тарви…
Не менша вагомою гранню таланту М.Шалати є поетична творчість. Кожна з
його поетичних книг - подія в українському літературному світі. Перша його
збірка «Зоряне переджнив’я» вийшла у Симферополі (1964). Через роки
неопубліковані поезії увійшли до збірок «Із плину літ» (1992), «Великдень»
(1997), «Грабина» (1999), «Вітусина книжка» (2001), «Рік» (2003), «Ім’я
Шашкевича», «Вітри відродження» (2005), «Вибране» (2014). Він виплекав гроно
поетів, у числі яких – Г.Мороз, М.Левицький, А.Грущак, Н.Ковалик, Л.Проць.
М.Шалата є прикладом того, як треба жити і працювати для Вітчизни.
Вічні тривоги, біль за долю України не дають йому спокою:
Щодень до тебе , Україно-нене,
Іду на сповідь, несучи тривоги.
Святкова
академія з нагоди 80-ліття М.Шалати відбулася у день його народження, 3 квітня,
у стінах рідного
Дрогобицького державного
педагогічного університету імені Івана Франка,
якому присвятив понад 50 років свого життя.
Із вітальним словом та благословенням звернувся до ювіляра владика
Ярослав Приріз. Ректор університету професор Н.Скотна, вітаючи, наголосила:
«Пройшовши шлях від викладача до професора, Ви півстоліття вершити славу
університету, надихаючи викладачів і студентів». Міський голова Дрогобича Т.Кучма
зі словами: «Ви вмієте дати відкритий урок гідності своєму сумлінню, і за це
вас шанують родина, колеги, пересічні містяни», - вручив Михайлу Шалаті орден
«За заслуги перед містом».
Прозвучали вітальні телеграми на адресу ювіляра від академіка
М.Мушинки, Інституту літератури ім.Т.Шевченка з побажаннями: «Хай буде користь
від книг Ваших роду людському». Голова Львівського відділення ВУТ «Просвіта»
ім.Т.Шевченка Я.Пітко вручив Михайлові Йосиповичу Всеукраїнську премію ім.Б.Грінченка.
До вітань глибокому, мудрому, творчому світлому професору, що творить науку,
яка ніколи не пропаде, приєдналися науковці зі Львова - професори М.Гнатюк та Б.Якимович.
Представники громадських організацій – «Просвіта», СУ, «Україна-Світ»,
«Національно-демократичні сили України», «Рідна школа», чисельно прийшли
привітати ювіляра, який для них є «взірцем
справжнього українського інтелігента – людини чесної, безкорисливої, небайдужої
до долі Батьківщини».
Особливо зворушливими були вітання колег з філологічного факультету,
більшість з яких він «благословляв на філологічну дорогу». Філологи, «рідна
рідність» М.Шалати, відзначаючи філологічне чуття корифея, унікальність його як
історика літератури, текстолога, викладача, науковця, публіциста,
ЛЮДИНИ-особистості, ЛЮДИНИ-інтелігента, що тримає небо української духовності
на західному краю України, до ювілею улюбленого професора підготували книгу «Се
цілий чоловік».
Чудові поетичні і пісенні твори М.Шалати прозвучали у виконанні студентів
університету та чоловічого камерного хору «Боян Дрогобицький».
Щиро зворушений професор-ювіляр тим, що «його душа була почута», бо всі
ці роки «служив Богові – не сатрапу», подякував
усім учасникам і гостям академії, наголосивши на
важливості збереження гуманістичних цінностей в сучасному світі.
М.Краївська
Барви
Дністра
Таку назву має Міжнародний
басейновий конкурс дитячої творчості, який проводиться з 2009 року з метою
залучення учнівської та студентської молоді, громадськості до заходів,
спрямованих на збереження, відновлення та раціональне використання водних
ресурсів. Щороку конкурс підтверджує свою актуальність та необхідність
поширювати серед молоді екологічну освіту, шану та дбайливе використання і
відтворення водних ресурсів. Організатори мають надію на те, що з кожним роком
до цієї благородної справи буде приєднуватись все більше тих, хто хоче зберегти
прекрасний басейн Дністра для майбутніх поколінь.
Завдяки співпраці
державних і громадських організацій України, Молдови (Придністров’я) у 2016
році у творчих змаганнях взяли участь понад 400 конкурсантів, призерами стали –
64 з них. Нещодавно в актовому залі Львівського обласного управління водних
ресурсів відбулася урочиста церемонія нагородження переможців.
Серед них - Діана Іванців (7 років), вихованка гуртка «Дивосвіт» Жирівської ЗОШ
І–ІІІ ступенів (керівник М.Походжай). Малюнок Діани «Хочемо купатися в чистому
Дністрі» зайняв ІІІ місце. Разом з подарунками кожен переможець конкурсу
отримав книжечку, у якій поміщені усі творчі роботи переможців у різних номінаціях:
тут - і малюнки, і фотографії, і вірші, і кросворди, і заходи з оздоровлення
водних ресурсів. У всіх творчих роботах простежується серйозне ставлення учнів
до проблем водних ресурсів, стурбованість їх станом, бажання якось виправити
незадовільну ситуацію з охорони річок.
Хочеться щиро подякувати
організаторам конкурсу «Барви Дністра» за велику працю, подарунки для дітей,
можливість долучити учнів до надважливої роботи з охорони Дністра і водних
ресурсів краю. Віримо, що з цих дітей виростуть чесні люди і свідомі охоронці
природи.
С.Ленишин
Я і мій друзяка
спорт
Наприкінці березня у Львівському
державному університеті фізичної культури відбулася урочиста церемонія
нагородження переможців конкурсу дитячих робіт «Я і мій друзяка спорт». Творчі
змагання проводилися з ініціативи Львівського державного університету фізичної
культури, управління фізичної культури та спорту Львівської ОДА та Львівського
обласного відділення комітету з фізичного виховання та спорту МОН України в
рамках реалізації Національної стратегії оздоровчої рухової активності в
Україні на період до 2025 року з метою популяризації та формування традицій і
культури здорового способу життя, активного дозвілля, виховання відповідального
ставлення до власного здоров’я як найвищої соціальної цінності в державі, а
також – розвитку творчого потенціалу дітей, виявлення та підтримки талановитих
дітей.
На конкурс надійшло понад 500
дитячих творчих робіт, серед яких визначено понад 50 переможців у трьох вікових
категоріях. Успіху досягли і діти з Ходорівської ОТГ. Срібними медалями
нагороджені Христина Балацько (7 років), учениця гуртка «Дивосвіт» Жирівської
ЗОШ І–ІІІ ступенів та Тетяна Семків (12 років), вихованка студії живопису
«Мальва» Ходорівського Центру дитячої та юнацької творчості. Особливою
відзнакою журі нагороджена Павліна Краївська (12 років) з гуртка «Дивосвіт» та
наймолодший учасник конкурсу Устим Бойко (4 роки) зі студії живопису «Мальва».
Дівчатка у своїх малюнках звернули увагу на те, що дбати про власне здоров’я
можна і без сучасного спортзалу, тренажерів, спеціального обладнання.
Зміцнювати здоров’я у перегонах з песиком чи в грі з друзями на галявині, у
прогулянках на велосипеді набагато цікавіше і корисніше для здоров’я, ніж годинами
тиснути кнопки планшета. Маленький Устим намалював себе зі штангою, адже він
займається карате і хоче стати сильним і здоровим.
М.Походжай
Березневі
заходи в Демидові
Березень
у Демидові видався багатим на культурно-мистецькі події. У Народному домі
відбувся мистецький захід, присвячений третій річниці Революції Гідності,
пам’яті Героїв Небесної Сотні та полеглих у зоні АТО. Передувала йому
поминальна панахида, яку біля могили відслужив отець Левко Ференц.
Тематиці
патріотичного дійства відповідало оформлення залу Народного дому: тут - і стенд
Лицарів Небесної Сотні, і куток пам’яті Героїв, які загинули в АТО. Це наші
славні земляки - хлопці із Бортник Володимир Андрешків та Володимир Князев. Учасники
художньої самодіяльності присвятили їм пісню, приспів якої запам’ятався
присутнім: «За спокій в країні і за добро Володі загинули в зоні АТО». У
Народному домі є також альбом полеглих бійців родом із Жидачівського району.
Свято
розпочалося із невеликої інсценізації. Роль матері майстерно виконала директор
Народного дому Мирослава Воробець, сина – Віталій Долинський. Звучить мелодія «Кленова
балада», мати виряджає сина на війну. Хлопці - Тарас Мосій, Ростислав Корпан
рубають дрова, котять шини. Здалеку доносяться постріли. Під найбільш гучний
постріл падає Андрій Долинський, з його голови летить каска… На сцену під
мелодію «Пливе кача» в чорній хустці із квітами в руках виходить мати і
звертається словами: «Сини мої, народжені з любові, чому не чую ваш веселий
сміх?»
Люди
зі сльозами на очах дивились цю інсценізацію.
У
Народному домі в Демидові були проведені вечори «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь
століття», присвячений пам’яті Т.Г.Шевченка і вечір Великопостної пісні
«Припадаю до тебе, мій Христе».
У
заходах взяли участь учасники вокального ансамблю, ведучі Марічка Гнатів,
Василина Заставна, Богдана Кіт, Валентина Стефанів і наймолодша учасниця
Христина Мазовська, яка декламувала вірші «Іде війна», «Молитва за українську
родину», Шевченкові твори.
Хочу
подякувати всім учасникам дійств, хай Бог благословить їх щастям, здоров’ям та
довголіттям.
М
Долинська, жителька с.Демидів
Готуємось до Великодня
Незабаром
Великдень. Традиційно українці вирушать до церкви освячувати великодні
кошики. Що ж покласти у кошик? Чим його прикрасити?
Згідно
із християнською традицією кожен продукт у великодньому кошику має символічне
значення та нагадує про нерозривний зв’язок Творця зі своїм творінням.
Священики запевняють, що обов’язковими до освячення є паска (символ воскресіння і небесного
царства), м’ясні (жертовне ягня, символ душевної радості), молочні продукти
(сир, масло - символізує любов Бога до людей), курячі яйця (символ нового
життя). У нас, на Заході, у кошик кладуть ще корінь хрону (зв’язок з Батьківщиною),
сіль (достаток), подекуди - печеного півня (він сповістив про воскресіння
Христа). У центральних і північних областях прийнято святити сало і пироги з
капустою, у південних приморських – у кошиках трапляється риба, на Сході –
фрукти і свіжі овочі, пряники, торти.
Багато людей кладуть у
великодній кошик хрестики, іконки, документи, студенти – залікові книжки, водії
– права і техпаспорт, навіть - ножі, мовляв, треба освячене різати освяченим ножем.
Все це забобони. Священики запевняють, що молитви читають тільки над
обов’язковими продуктами. Освячені на Великдень
продукти не можна викидати. Надлишками слід поділитися з родичами або роздати
бідним. Крихти від освяченої паски - кинути птахам.
Дуже
важливо не забути прикрасити кошик свічкою (символізує божественне світло, яке
кожен з нас несе в собі і дарує світу) і рушником. У давнину полотно для
рушників ніколи не різали, а рвали, використовуючи для цього гострий камінь.
Раніше
вважалося, що є два основні кольори для великоднього рушника – червоний і
чорний. Перший - колір смерті, потойбічного світу, другий – утвердження життя,
захисту і пролитої воїнами крові за рідну землю. Зараз, щоб зробити рушник
яскравішим, до нього додають: жовтий і золотий – кольори небесного вогню, які
символізують Божественну мудрість, синій – символ очищення і душевного спокою.
Допустимі також й інші барви – зелений, коричневий, голубий, рожевий.
Вишивають
великодні рушники хрестиком, низинкою, прикрашають стрічками, бісером. Рушник
повинен нести радість Воскресіння. На ньому вишивають букви «ХВ» або «Христос
Воскрес», часто зображають паску, свічки і писанки, гілочки верби, церкву чи
хрест – все те, що для себе обирає кожна людина особисто. На рушничках для
дитячих кошичків традиційно зображають курчат та кроликів (західна традиція, що
прийшла до нас зовсім недавно), кольори на них яскравіші та насиченіші.
Наші
предки вірили, якщо великодній рушничок освячувати разом з паскою сім років
поспіль, то він буде мати магічні та цілющі властивості. Незмінною залишається
традиція – свій великодній рушник, як і весільний, жінка повинна вишита сама -
вкласти у нього душу, поєднавши кольори та візерунки, які подобаються саме їй.
Якщо
ж ви вирішили вишити великодній рушник самостійно, запам’ятайте – роботу
потрібно починати в четвер, причому день перед цим – постити. Для рушника варто
вибрати натуральні тканини, і працювати – тільки у хорошому настрої, наповнюючи
позитивною енергією свій виріб. Відріз не прийнято прикрашати мережками,
полотно обов’язково має бути цілим, по краях допустимі китиці і бахрома.
Вишивати
великодній рушник потрібно однією голкою дуже акуратно – щоб виворіт був не
гіршим від лицьового боку, адже вважається, що лицьову сторону вишивають для
людей, а виворіт – для Бога. Якщо на великий великодній рушник часу не
вистачає, цілком можна обмежитися невеликою серветкою. Український Великодній рушник чарує своєю
красою, неповторністю. У ньому, як і в пісні чи слові, закладена душа народу,
скарбниця якого безмежна.
Я.Мочарська
У світі спорту
Спортивні шкільні канікули
Згідно
з планом спортивно-масових заходів під час весняних канікул Ходорівська ДЮСШ
організувала і провела змагання з шахів, баскетболу, футболу серед учнів шкіл
об’єднаної громади.
Шахи
25
березня в смт.Гніздичеві радо зустрічали учасників районних дитячих змагань,
присвячених Шевченківським дням в Україні.
У
турнірі взяли участь 41 юний шахіст, в тому числі - вісім дівчат.
Найчисельнішою, як і належить, була команда господарів. З Жидачева приїхали 8
шахістів, з Ходорова – 10. Усі змагались в одному загальному турнірі, незалежно
від віку, статі та рівня підготовленості. Регламент змагань – 7 турів
швейцарської системи, контроль часу – 30 хвилин на партію для обох учасників.
Вік шахістів - від 8 до 17 років.
Уже
з перших турів лідером турніру став Д.Пахолків з Ходорова, який продемонстрував
зрілу і надійну гру. Він єдиний учасник, який виграв усі сім партій і здобув
перше місце. На очко від нього відстав Р.Тендюк з Гніздичева, який нещодавно
став срібним призером міжобласного турніру в Рогатині. Ще на півочка менше у
Т.Шведа з Гніздичева та Вл.Терлака з Ходорова, які набрали по 5,5 очок. Четверо
шахістів, в тому числі ходорівчани Б.Терлак та В.Закорчемний, набрали по 5
очок. Десятку кращих замикає М.Морохівська, яка зайняла перше місце серед
дівчат і показала хороший, як для такого складу, результат – 4,5 очок. Друге
місце в О.Гриців із Жидачева, третє – в І.Бублик з Гніздичева. Р.Ілюк з чотирма
очками посів одинадцяте загальне і третє у своїй віковій групі місця.
М.Деркач
з Ходорова та О.Данилець з Жидачева отримали грамоти і призи, як наймолодші
учасники змагань (2009 рн.). Крім згаданих, слід також відзначити у нашій
команді таких шахістів, як М.Юревич, Р.Філіповський та О.Микитин, які цього раз,у
хоч не взяли призових місць, але продемонстрували дуже хорошу гру.
Найбільше
призових місць у господарів – 9, у ходорівчан – 5, у Жидачева – 1. Усі учасники
отримали грамоти за досягнення у певних номінаціях, а призери і переможці -
медалі, грамоти і сувеніри. Організатором свята був тренер-викладач
Гніздичівського відділення Ходорівської ДЮСШ І.Пиріг. Фінансову допомогу надав
директор ПАТ Кохавинської паперової фабрики Р.Пиріг.
Участь
нашої команди стала можливою завдяки Ю.Юревичу та Р.Філіповському, які
забезпечили транспортування дітей, за що велика їм подяка.
Команди
ДЮСШ до змагань готували О.Гулей та І.Пиріг.
В.Коник,
директор Ходорівської ДЮСШ
Турнір
з баскетболу "Весняний пролісок"
28
березня у загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів № 5 села Грусятичі відбувся
турнір з баскетболу "Весняний пролісок" серед дівчат 2002-2004 р.н.
Змагання шкільної молоді Ходорівської об’єднаної громади організувала
Ходорівська ДЮСШ, філію якої нещодавно відкрили у місцевій школі.
У
змаганнях взяли участь чотири команди: «Ходорів-2003», «Ходорів-2004»,
с.Грусятичі та с.Вибранівка. Змагання пройшли в напруженій боротьбі, де долю
поєдинків вирішували 1-2 очки або додатковий час. Три команди – «Ходорів-2003»,
«Ходорів- 2004», Грусятичі набрали однакову кількість очок. За показником
забитих і пропущених м’ячів переможцем турніру стали юні баскетболістки з
Грусятич, друге місце посіла команда «Ходорів-2003», третє – «Ходорів-2004»,
четверте - Вибранівка.
У
кожній команді були визначені кращі гравці турніру. Це - Х.Кужда («Ходорів-2004»),
Л.Паздерська («Ходорів-2003»), М.Дидина (Вибранівка), В.Кузик (Грусятичі).
Переможець, призери турніру і кращі гравці були нагороджені грамотами. Всі
учасники турніру отримали солодкі призи від приватного підприємця Р.Тітика.
Дякуємо
за допомогу в організації турніру депутату села Грусятичі М.Гавінській.
С.Пшик,
заступник директора Ходорівської ДЮСШ
з
навчально-тренувальної роботи
Футбол
30
березня в місті Ходорові на майданчику зі штучним покриттям стадіону
«Будівельник» відбувся турнір з міні-футболу «Весняний пролісок» серед юнаків
двох вікових груп, 2002-2003рн. і 2004-2005рн., Ходорівської ОТГ. Участь у
турнірі взяли команди міста Ходорова, сіл Грусятичі, Чорний Острів, Рудківці,
Бортники. У першу вікову групу (2002-2003рн.) ввійшли команди Ходорова,
Рудківців, Грусятич, Чорного Острова. Команда села Рудківці перемогла всіх
своїх суперників з групи і зайняла перше місце. Команди м.Ходорова, с.Грусятич
і с.Чорний Острів набрали однакову кількість очок. За показником забитих і
пропущених м’ячів друге місце посіла команда с.Грусятич, третє – м.Ходорова,
четверте – с.Чорний Острів.
У
кожній команді визначили кращих гравців: Т.Медвецький (Рудківці), О.Трусь (Ходорів),
А.Герич (Грусятичі), В.Фот, О.Пундор (Чорний Острів).
У
другій віковій групі (2004-2005рн.) змагались команди «Ходорів-2004»,
«Ходорів-2005», сіл Грусятичі та Бортники. «Ходорів-2004» перемогла команди
с.Бортник (2:0), с.Грусятич (2:0), зіграла в нічию (1:1) з командою
«Ходорів-2005» і стала переможцем. Команда села Бортники у впертій боротьбі
здобула перемогу над «Ходорів-2005» (1:0) і, зігравши в нічию з Грусятичами
(0:0), зайняла друге місце. Третє місце посіла команда «Ходорів-2005»,
обігравши команду з Грусятич (3:0).
Кращі
гравці: В.Соломинка («Ходорів-2004»), П.Романів (Бортники), Н.Пецоляк
(Грусятичі), В.Проць («Ходорів-2005»).
Команди
і кращі гравці були нагороджені грамотами.
С.Пшик,
заступник
директора ДЮСШ
з
навчально-тренувальної роботи
Плачуть наші серця
6
квітня минув рік, як відійшла по вічну нагороду до Господа наша дорога донечка
Галина Шинальська. Важко знайти слова втіхи, коли зупиняється серце найріднішої
в житті людини, проте світлі спогади про неї і рясні плоди її добрих справ
сильніші за смерть. Переступивши межу вічності, вона залишила по собі добрі
спогади, щиру любов та невимовний смуток у всіх, хто її пам'ятає. Кажуть, що
час виліковує рани. Можливо... Але чи всі? Пішла наша донечка туди, де мабуть
краще, де божественно співають херувими, де немає болю ні журби, де життя
щасливе і безконечне.
Не
плачте ви, рідні, знайомі.
Молитву
лиш тиху складіть.
Я
вже в небесному домі,
А
ви ще за мене живіть.
Хай
ваша щира молитва
Буде
дарунком мені,
А
я прошу Бога за вас
Щасливого,
довгого життя на землі.
Світла
пам'ять, дорогенька Галю, легкий спочинок у вічності, хай земля тобі буде
пухом.
Слова вдячності
Дуже
важко виразити словами усі ті емоції, які відчуває людина, втративши свідомість
та приходячи до тями. 11 березня цього року у нашій оселі з невідомих причин
сталося отруєння трьох членів моєї сім'ї і домашніх улюбленців - кішки та
собаки.
Звернувшись
у Ходорівське відділення екстреної медичної допомоги, нам терміново надали
допомогу. Особливу подяку складаю лікарю В.Чистякову за професійно надану
медичну допомогу. Цей лікар – висококваліфікований спеціаліст і просто
прекрасна людина.
Також
хочу висловити слова вдячності усій бригаді Ходорівської лікарні, яка була на
чергуванні у той час. Нехай нагородою за Вашу нелегку працю завжди буде повага
і вдячність пацієнтів, сімейний затишок і благополуччя, міцне здоров»я і спокій
у душі.
Нехай
береже Вас Бог!
З повагою
і вдячністю Л.Точин
Немає коментарів:
Дописати коментар