Народний
часопис «Ходорівщина»,
вип.08
(373) від 25.04.2017р.
Майбутнє культури твориться сьогодні
Культура – матір кожного народу. Позбавлений культури народ, подібний до
сироти без роду-племені. Від стану, розвитку культури залежить інтелектуальний
потенціал не лише окремої особистості, але й всього народу. Вона розкриває
двері у душу людини, освітлює її життєвий шлях. Це усвідомлювали учасники
Всеукраїнського семінару-наради директорів обласних Центрів народної творчості,
який відбувся 20 квітня у Ходорівській об’єднаній громаді.
Біля храму святих
рівноапостольних Володимира й Ольги ходорівчани хлібом-сіллю зустрічали
делегацію, у складі якої були представники міністерства культури України,
керівники майже всіх обласних Центрів народної творчості. Отець Тарас Гриців
благословив присутніх на плідну працю. Гості під час короткої автобусної
екскурсії ознайомились із визначними місцями Ходорова, вшанували пам'ять Героя
України Р.Точина на його могилі і Лицарів Небесної Сотні на Алеї Слави Героїв
Небесної Сотні Львівщини. Розповідь міського голови про Ходорів та його
визначних людей зацікавила гостей. Особливо вразив їх той факт, що невеличке
містечко подарувало Україні і світу цілу плеяду визначних діячів культури, до
вшанування пам’яті яких ходорівчани ставляться з великою повагою.
Атмосферу творчого розквіту талантів учасники семінару відчули, щойно
переступивши поріг міського Палацу культури. Великодні виставки писанок, ляльок-мотанок
М.Заблоцької, вишивок учнів Піддністрянського НВК одразу ж привернули їх увагу.
Неабияк зацікавили гостей експозиції кімнати національного відродження –
полотна народного художника України З.Кецала, альбоми, авторські роботи
народної вишивальниці О.Возниці та місцевих майстринь.
Особливе враження на гостей справив показовий концерт колективів
Ходорівської ОТГ, ведучою якого була керівник відділу культури, туризму та
охорони культурної спадщини Х.Кісіль. Люди високого мистецтва – керівники
обласних Центрів творчості, відзначали професіоналізм і високу виконавську
майстерність ходорівських аматорів. Гучні оплески, вигуки «браво» лунали на
адресу капели бандуристів «Ходорівчанка» та оркестру викладачів Ходорівської
дитячої школи мистецтв, учасників народних колективів – ансамблю танцю
«Наддністрянка» (художній керівник - заслужений працівник культури України
Ю.Коцовська), вокального дівочого ансамблю «Ромашка», гурту троїстих музик
«Візерунки», хорової капели «Мрія», заступника міського голови з гуманітарних
питань О.Мельник.
Продуктивним, як для ходорівчан, так і для гостей було обговорення
шляхів розвитку культури в об’єднаних громадах, долю якоъ вирішують
самі громади.
Голова Ходорівської об’єднаної громади О.Коцовський з гордістю розповів,
що у бюджеті Ходорівської ОТГ на розвиток культури передбачено 10млн.679 тис.грн. - майже стільки ж, скільки у минулому
році виділялось на культурну галузь всього Жидачівського району. На теренах
Ходорівщини працюють десять народних колективів. Щоб дати молоді повноцінно
розвивати творчі здібності, у старостинських округах відкрили відділи
Ходорівська дитяча школа мистецтв, Центр дитячої та юнацької творчості.
Народний депутат України А.Кіт, активний прихильник проведення
«якісної» територіальної реформи в Україні, меценат, який, за словами
О.Коцовського, у соціально-культурний розвиток Ходорова вклав понад три
мільйони власних коштів, переконаний у необхідності підтримувати і розвивати
культуру у Ходорівській громаді, оскільки «українська культура є одним із
найбільш могутніх засобів пізнання історії, вагомим інструментом у формуванні особистості сучасної людини».
На думку голови районної ради І.Коса, створення повноцінної спроможної,
інвестиційно привабливої Ходорівської ОТГ, у якій розвитку культури надається
особлива увага (тут працюють 10 з 25 народних колективів Жидачівського району)
– це відновлення історичної справедливості.
Заступник міського голови з гуманітарних питань О.Мельник наголосила,
що у Ходорівській ОТГ вдалося зберегти розгалужену систему
культурно-просвітницьких бюджетних установ - 36 народних домів, 27 бібліотек: Важливим фактором у розвитку галузі є
співпраця влади, в т.ч. - старост, громадських організацій, керівників народних
домів, бібліотечних установ і художніх колективів - при Ходорівській міській
раді створена координаційна рада з національно-патріотичного виховання. Результатом
цієї співпраці є проведення заходів, започаткування чотирьох тематичних
фестивалів, проведення концертів-обмінів народних колективів. «Зберігаючи і примножуючи культуру Опільського
етносу, ми виховуємо майбутні покоління, прищеплюємо їм любов до рідної землі і
держави Україна», - підсумувала заступник міського голови.
Керівники обласних Центрів народної
творчості наголошували, що у Ходорівській ОТГ культура є одним з пріоритетних
напрямків розвитку. Завдяки
розумному підходу влади у громаді вдалося зберегти майно і духовно-просвітницький
потенціал всіх закладів культури. Гостра дискусія розгорілась стосовно
забезпечення галузі фахівцями, підвищення кваліфікації
працівників культури, надання
методичної допомоги. Гості, особливо представники міністерства культури, наполягали
на необхідності створення у Ходорівській громаді методкабінету, фахової освіти
всіх працівників культури.
Директор
Львівського державного обласного центру народної творчості і
культурно-освітньої роботи Р.Береза підкреслив:
«Нема єдиного безпомилкового рецепту
розвитку культури в ОТГ, оскільки шляхи проведення реформи у державі чітко не
окреслені. Все
залежить від того, чи у громаді є лідер, оточений висококваліфікованими
спеціалістами, який зацікавлений у розвитку культури і високої свідомості людей,
прикладом якого э О.Коцовський,
який не дасть пропасти напрацьованому десятиліттями: «Ми повинні разом робити
культуру: підняти свідомість громади і ставлення очільників, яким ця тема
болить».
М.Краївська
Великодній кошик для воїнів АТО
У Великодні дні, наповнені особливим світлом і радістю, бажанням
допомогти та підтримати людей, ми не повинні забувати тих, хто стоїть на варті
нашого спокою та миру на передовій. Задля того, щоб підтримати бойовий дух
наших земляків, які перебувають у зоні АТО, подарувати їм частинку душевного
тепла тих, заради кого вони воюють, з ініціативи місцевих волонтерів у
Ходорівській об’єднаній громаді проводилася акція "Великодній кошик для
воїнів АТО".
З 8 до 12 квітня небайдужі жителі
Ходорівщини приносили до Народного
дому ім.З.Кецала міста Ходорова паски,
домашній хліб та солодку випічку, м’ясні вироби, запіканки із сиру, вітамінні
салати з буряків, хрону та моркви, чай, каву, згущене молоко, шоколад, яблука,
лимони, сухофрукти, домашні закрутки, предмети побуту та гігієни, медикаменти та ін.. Освячені великодні гостинці передали військовим, які
проходять службу в зоні проведення АТО чи перебувають на лікуванні, звільненим
у запас, родинам полеглих Героїв.
Волонтери Ходорівщини про акцію
«Приготуй Великодній кошик солдату-2017».
Р.Тітик, А.Кухарська, Т.Проць. У Великодні свята, коли кожне українське серце щиро прагне миру,
перемоги над ворогом, злом і неправдою, ми пам’ятаємо про українських бійців,
які оберігають наш спокій, захищають нашу незалежність та свободу.
Чимало ходорівчан та жителів Ходорівської
об’єднаної громади долучилися до благородної милосердної акції «Великодній кошик для воїна АТО». З
ініціативи волонтерів міста Ходорова - Р.Тітика, Ю.Юревича, Н.Кухарської, А.Кухарської, Т.Проць, було зібрано 8555 гривень. На схід
мужнім захисникам Вітчизни відправили 1070 кг великодніх гостинців. Паски, м’ясні
вироби, яйця, крупи, макарони, печиво, чай, каву, консервування, засоби
гігієни, цукерки, сигарети, малюнки учнів ходорівських шкіл отримали бійці 25
батальйону «Київська Русь», 8 ОБ УДА «Аратта», батальйону імені генерала Кульчицького,
25 ОПДб, 14 танкового батальйону, розвідники й артилеристи 93 ОМБр.
Майже 500кг великодніх продуктів передали
звільненим у запас воїнам та родинам полеглих Героїв.
Щиро вдячні всім, хто любить Україну і
допомагає наближати перемогу, зокрема – Ходорівській міській управі,
Ходорівському деканату УГКЦ, керівництву Ходорівського м’ясокомбінату,
працівникам Палацу мистецтв міста Ходорова, клубу «Осіннє танго», ГО «Союз
українок», Центру дитячої та юнацької творчості, Ходорівській лікарні,
Ходорівським ЗОШ №1 і №3 ім. Героя України Романа Точина, Вовчатицькій та Бортницькій
ЗОШ, Грусятицькому ДНЗ «Ставочок», Вибранівському, Бортниківському,
Дев»ятниківському старостинським округам, жителям сіл Рудківці, Загірочко,
Садки, Кам’яне, Грусятичі, Отиневичі, ходорівчанам П.Юськіву, П.Панату,
Р.Підгірному, І.Капанайку, Р.Триндяку, О.Марківу, В.Баторику, Ю.Барону, В.Янчу,
Р.Коцовському, М.Михайловській, І.Хрущу, С.Уховій, С.Баторик, Р.Осадчук,
Л.Матійчук, М.Гринів, Т.Мельник, Я.Бабій, А.Окаль, С.Левицькій, М.Проців, Л.Галізів,
І.Гвоздику, Я.Ленцаку, В.Свідрик, В.Витрикуш, Г.Домбик, У.Кіндзер, І.Вороні,
родинам Михальчишин, Вирста, Поліщук, Солтан, Шматолоха, Калинець, Шимбра, Осімницьких,
Стецівих, Дубовських, Дембіцьких, Штинів, Палюх, Гладких, Харишин, Левенець,
Горленко, Цимбалюк, Іванів, Ольшанських, Кіндзерів, Демківих, Іванівих та іншим,
які не повідомили своє ім»я.
М.Походжай: Напередодні Великодня
мешканці села Жирова приготували подарунки нашим захисникам. Зібрали понад 300
яєць, домашні консервації, печиво (медівники), гуртом натерли моркви і буряків,
зробили салати по-корейськи - 18 відерок по 3 літри (діти терпляче чистили
часник).
На
зібрані кошти - 3037 гривні планували купити м'ясні вироби. Оскільки
Ходорівський м'ясокомбінат безкоштовно передав нашим захисникам 30 кг ковбас і
копчених грудинок, на зібрані в селі гроші придбали 5 пар літніх берців. Наші
подарунки поїхали у Волноваху, Попасну, Щастя, Широкине, Бахмут, Курахове. Вже
отримали фотозвіти від хлопців.
О.Єфремова. З Божою та допомогою
небайдужих людей, які мені довіряють і допомагають, зібрали та відправили в
зону АТО 1339 кг продуктів та холодильник 66 мобільному госпіталю, що у
с.Покровське.
610 пасок оплатили П.Юськів,
О.Ревер, М.Богачевська, І.Кобрин, учні 3-а класу Ходорівської ЗОШ №1, колективи
Дев'ятниківської ЗОШ (Л.Меланчук), Ходорівської ЗОШ №2 (Г.Набитович),
Чорноострівської ЗОШ (М.Кос).
До наповнення великоднього кошика воїнам АТО активно долучилися Ростик
Тітик, О.Пальваль-Чорненька, Р.Сохан, Л.Ошуст,
О.Мулик, Л.Коцовська, Я.Пшик, Т.Калініна, Д.Баль, Д.Нексин, Г.Попович, родина
Лешеги, колективи Журавенських лікарні (Л.Овсянецька) та школи (Н.Цибак,
І.Цукорник). Салати та вареники для
військових готували: Н.Гой, Н.Ястремська, Ж.Черевко, У.Боянівська, Р.Осадчук,
Г.Підлісецька, Г.Бербеца, Р.Якіляшин, Г.Кондратюк, М.Поліщук, І.Левенець,
Нікіфоров, родини Коцовських, Стрийків, Завіховських. Ходорівський м"ясокомбінат передав нашим захисникам
три коробки м"ясних виробів.
На нашу долю випала страшна війна: лінія
фронту проходить у серці кожного з нас. Підтримавши наших бійців, ми разом
здобудемо перемогу, бо ми "народ, якого правди сила, ніким звойована ще не
була!".
Слава Україні і її Героям! Христос Воскрес
й Воскресне Україна!
Матеріал
упорядкувала М.Краївська
У Ходорівській ОТГ народились
вдвічі
менше громадян, ніж померли
З кожним роком
кількість українців зменшується. З 52-ох на початку незалежності нас уже стало
42 мільйони. Через 20-30 років населення України прогнозовано зменшиться на 10
мільйонів.
Згідно
з даними, оприлюдненими Головним управлінням статистики у Львівській області,
кількість населення області на 1 січня 2017 року становила 2534,0 тисяч осіб.
У
2016 році в області народилось 27134 дитини, що на 775 осіб менше порівняно з
2015 роком. Найвищий рівень народжуваності був у Сколівському, Турківському та
Яворівському районах, найнижчий – у Дрогобичі.
Кількість
померлих в області порівняно з 2015 роком зменшилась на 606 осіб і становила
32263 особи. На 100 випадків смертей припало 84 живонароджені дитини. Найвищий
рівень смертності у Перемишлянському та Жидачівському районах (182 та 175 померлих
на 10 тисяч наявного населення відповідно), найнижчий - у м. Новий Розділ (89
померлих на 10 тисяч наявного населення). За причинами смерті перше місце
посідають хвороби системи кровообігу, друге - новоутворення, третє - зовнішні
причини захворюваності та смерті.
Природне
скорочення населення (за рахунок переважання кількості померлих над кількістю
живонароджених) у 2016 році становило 5129 осіб (у 2015 році - 4960 осіб).
Природний приріст населення зафіксовано у Яворівському (346 осіб), Жовківському
(1 особа) районах та у місті Новий Розділ (11 осіб).
Упродовж
2016 року зареєстровано 15521 одруження, що на 2549 менше, ніж у попередньому
році.
Цікавою
є демографічна ситуація у Ходорівській територіальній громаді, яка була
створена у березні 2016 року внаслідок об’єднання 11 сільських і Ходорівської
міської ради (42 населені пункти, 27 тисяч населення). Державна реєстрація
цивільного стану (народження, шлюб, смерть) жителів сільських населених пунктів
об’єднаної громади у Ходорівській міській раді проводилась з 1 травня 2016
року, тому статистичні дані щодо народжуваності і смертності жителів Ходорова
надані з 1 січня 2016 року, сіл Ходорівської ОТГ – з 1 травня 2016 року.
У
2016 році у Ходорівській міській раді зареєстровано 170 народжень, 360 смертей,
в тому числі - 99 народжень і 155 смертей ходорівчан, 71 народження (дані
наведені з квітня 2016 року) і 205 смертей (дані наведені з травня 2016 року)
жителів колишніх сільських рад.
Слід
відзначити, що у Ходорові, незважаючи на те, що смертність значно перевищує
народжуваність, є позитивні зрушення - у 2016 році народилось на дев’ять дітей
більше, ніж у 2015 році (відповідно – 99, 90) і померло на 8 ходорівчан менше,
ніж у 2015 році (відповідно -155, 163).
Народжуваність.
У Ходорові народилось більше дівчаток,
у селах – більше хлопчиків. У числі 99 новонароджених громадян Ходорова 55
дівчаток і 44 хлопчики, серед народжених у сільських територіях (71) - 33
дівчинки і 38 хлопчиків.
У Ходорівській громаді
найврожайнішими на немовлят були місяці: червень - 27 (17 хлопчиків і 10 дівчаток), липень – 19
(9 хл., 10д.), квітень – 17(9хл., 8д.), грудень – 16 (9хл., 7д.). По 14 дітей
народилися у травні (4хл., 10д.), вересні (7хл.,7д.), жовтні (3хл., 11д.), по
13 – у серпні (6хл., 7д.) і листопаді (8хл., 5д.). У березні народилося 9
ходорівчан (2хл., 7д.), січні-лютому - по 7 дітей (відповідно по 3хл. і 4 д.).
Найбільше хлопчиків (17)
народилися у червні, найменше (2) - у березні (Ходорів), по 9 хлопчиків
народились у квітні, липні, грудні, 8 – у листопаді, 7 – у вересні, 6 – у
серпні, 4 – у травні, по троє - у січні (Ходорів), лютому (Ходорів), жовтні.
Особливо щедрим на дівчаток (11)
був жовтень 2016. У травні, червні, липні народилось по 10 дівчаток, у квітні –
8, березні, серпні, вересні, грудні – по 7, листопаді -5, січні і лютому
(Ходорів) - по 4 дівчинки.
Ходорів. У Ходорові найбільше
дітей народилося у червні - 13, найменше (5) - у вересні. У липні з’явилося на світ 12 немовлят, у
квітні, листопаді – по 10, у березні – 9, у січні, лютому, травні, жовтні - по
7, серпні, у грудні – по 6 дітей.
8 хлопчиків-ходорівчан
народилися у червні, 6 – у листопаді, по 5 – у квітні і липні, по 3 – у січні,
лютому, березні, травні, серпні, по 2 – у вересні, грудні, 1 – у жовтні.
Найбільше (7) ходорівчанок з’явились на світ у липні, по 6 –у березні, жовтні,
по 5 – у квітні, червні, по 4 – у січні, лютому, травні, листопаді, грудні, по
3 – у серпні, вересні.
Сільські території (статистика
з квітня 2016 року). Найбільше дітей (10) народилися у Жирівському (8 хлопчиків
і 2 дівчаток) й Отиневицькому (6 хлопчиків і 4 дівчинки) старостинських
округах. На 9 чоловік (6 хл, 3д.) збільшилося населення Бортниківського, на 7 –
Вибранівського (5хл, 2д.) і Ч.Острівського (3хл, 4д.), на 6 – Вербицького (4хл,
2д.) і Грусятицького (3хл, 3д,), на 5 – Загірочківського (5д), на 4 –
Піддністрянського (2 хл, 2д.), на 3 – Молодинчецького (3д) старостинських
округів. Тільки двоє дітей народилися на території Дев»ятниківського (1хл, 1д.)
старостинського округу.
Найбільш популярними у 2016 році
були чоловічі імена: Максим (9), Артем (7), Олександр і Матвій (по 6),
Володимир і Данило (по 5), Андрій, Владислав, Денис, Роман (по 4), Олексій,
Ростислав (по 3), Михайло, Олег, Павло, Сергій, Юрій (по 2). Батьки називали
іменами Богдан, Дем’ян, Євген, Захар, Лук’ян, Ігор, Мирон, Святослав,
Станіслав, Арсен, Вадим, Валентин, Марк, Костянтин, деякі намагалися бути
оригінальними, називаючи діточок Максиміліан-Макселіне, Тамерлан.
Серед дівочих імен пальму
першості здобула Анастасія – одинадцять дівчаток отримали це ім’я у 2016 році.
Вісім новонароджених батьки нарекли Вікторією, шість – Марією, п’ять – Діаною,
чотири – Ангеліною. З’явились на світ по три Аліни, Дарини, Каріни, Марти,
Софії, Христини, Юлії, Яни, по дві Вероніки, Єви, Злати, Роксолани, Тетяни. Батьки
називали донечок іменами Анна, Іванна, Любов, Надія, Олеся, Ольга, Рома,
Соломія, Уляна, Ярина, Ніна, Інна, Аліса, Емілія, Ілона, Камілла, Ірена, Тіана.
Смертність.
У 2016 році у Ходорівській
об’єднаній громаді зареєстровано 360 смертей (185 чоловіків, 175 жінок), в тому
числі - 155 ходорівчан (82 чоловіки, 73 жінки) і 205 (103 чоловіки і 102
жінки) жителів сіл об’єднаної громади (по селах дані наведені з травня 2016
року). Майже у всіх населених пунктах старостинських округів і в місті Ходорові
чоловіча смертність значно переважає жіночу, причому більшість чоловіків
помирають у працездатному віці. Із 64 померлих, які недожили до 60-и - 52
чоловіки (в т.ч: м.Ходорів – 24, села – 28).
Ходорів. Порівняно з
2015 роком, у
2016 році смертність дещо знизилася (відповідно –
163 і 155).
Серед 155 померлих основну частину (126) становлять пенсіонери
(від 60-и і старші, в т.ч. – 58 чоловіків, 68 жінок). Це свідчить не стільки
про збільшення тривалості життя жителів нашого міста, а швидше - про його
«старіння» (переважання людей зрілого і пенсійного віку над молоддю). Поріг
90-ліття переступили 7 (1чоловік, 6 жінок) померлих, найстаршій з яких -
М.Коваль було 96 років.
До 60-и недожили 29 ходорівчан (24 чоловіки, 5 жінок), в тому числі до сорока
недожили 5 (3 чоловіки, 2жінки), у віці 40-49 років померли 6 мужчин, 50-59рр.
– 18 (15ч, 3ж.). Найбільше ходорівчан відійшли у вічність у грудні (18),
найменше (7) - у вересні. Висока смертність була зареєстрована у січні, лютому,
липні (по 14) минулого року.
Сільські території. З травня 2016 року по
1 січня 2017 року у сільських місцевостях зареєстровано 205 смертей (в т.ч, 103
чоловіки, 102 жінки). Серед померлих 170 пенсіонерів (75 чоловіків, 95 жінок),
до 40-а недожили 8 (5ч, 3ж.), у віці 40-49р. померли 11 (10 чол, 1 ж.), 50-59р
– 15 (12ч, 3ж.). Поріг 90-ліття переступили 13 (3ч, 10ж), найстаршій з яких –
жительці с.Дуліби Г.Кузяк було 97 років.
За цей період найбільше людей
померли на території Вербицького старостинського округу (29: 14 чоловіків, 15
жінок, в т.ч, - одна дитина до року (с.Садки)), найменше – на території
Дев»ятниківського (9: 2 чоловіків, 7 жінок). У старостинських округах відійшли
у вічність: Бортниківському – 24 (12ч., 12ж), Чорнооострівському – 23 (11 ч.,
12 ж.), Жирівському – 20 (15ч., 5ж.), Грусятицькому – 19 (7 ч., 12 ж.),
Отиневицькому – 19 (6ч., 13ж.), Піддністрянському – 18 (10ч, 8ж.),
Загірочківському – 17 (11ч, 6ж.), Вибранівському – 15 (8ч., 7ж.),
Молодинчецькому – 11 (5ч., 6ж.).
Статистика вперта річ. Демографічна картина у Ходорівській об’єднаній
громаді, як і в Україні - невтішна: смертність значно перевищує народжуваність,
про приріст населення мова взагалі не йде. Головну і вирішальну роль у
поліпшенні демографічної ситуації, як стверджують фахівці, відіграє рівень
добробуту народу, який у свою чергу залежить від економічного розвитку держави.
Потенціал в Україні є. Вихід один: спільними зусиллями відродити державу й свою
громаду, тоді буде і хліб (добробут), і пісня (діти), і загальна тривалість
життя людей почне збільшуватися.
М.Краївська
Наслідки Чорнобиля у сутінках статистики
В
історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогади про
які пронизує серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року, коли з
різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі
Чорнобильської АЕС. У їх результаті сумарна радіація ізотопів, викинутих у
повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху
бомби в Хіросімі в 1945 році.
Чорнобильська катастрофа вважається найбільшою
за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її
наслідків людей, так і за економічними збитками. Майже 8 мільйонів людей були
опромінені, 200 тисяч з них назавжди покинули свої домівки, понад 10 тисяч
випадків вроджених патологій, стільки ж випадків раку щитоподібної залози. 155
тис кв. км територій було забруднено, з них 52 тис кв. км –
сільськогосподарські землі. Вражають цифри? Це тільки приблизна статистика. Реактор
продовжував активно випромінювати радіацію ще 3 тижні, доки його не закидали
сумішшю піску, свинцю, глини і бору.
Здається,
про жодну катастрофу ми не знаємо стільки, скільки про Чорнобильську, проте офіційні
дані не завжди правдиві. Трагедія 31-річної давності, що забрала життя і
здоров'я безлічі ліквідаторів і самих жителів, до сьогоднішнього дня викликає
багато запитань, а деякі моменти залишаються під грифом секретності.
У
гасінні пожежі на ЧАЕС взяли участь близько 240 тисяч людей. При максимально
допустимій річній межі для працівників ядерних установок 20 мЗв у рік близько
20 000 ліквідаторів одержали дози 250 мЗв, кілька відсотків з них - 500 мЗв, і
кілька десятків - потенційно смертельні дози. Більш 400 000 чоловік, що
проживали в районах із забрудненням - більш 555 кбк/м2, оголошених радянськими
компетентними органами зонами строгого контролю, у відношенні яких вимагаються
заходи для дезактивації і введення обмежень на споживання харчових продуктів
місцевого виробництва.
Радіоактивна
хмара накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, які знаходилися
поблизу ЧАЕС, але й Македонію, Сербію, Хорватію, Болгарію, Грецію, Румунію,
Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину,
Чехію, Словаччину, Нідерланди, Бельгію, Словенію, Польщу, Швейцарію, Німеччину,
Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Велику Британію та острів Мен.
Вкінці
1986 року реактор накрили спеціальним «саркофагом», задля запобігання
розповсюдженню радіоактивних часток. Укриття було збудоване добровольцями та
мобілізованими солдатами, яких лише згодом назвали ліквідаторами. За весь час будівництва
«саркофагу» їх нараховувалось близько 600 тис осіб з усього тодішнього СРСР.
Сумна
статистика постраждалих внаслідок аварії вражає, проте питання, які виникли ще
в часи Чорнобильської катастрофи, і досі залишаються без відповіді. Якщо
прихильники атомної енергетики планують і далі будувати АЕС по всьому світу, їм
варто думати не про збільшення потужностей, а перш за все - про безпеку.
Використовувати
атомну енергетику – це як ходити по лезу ножа. З одного боку, перспективи
доволі зваблюючі, з іншого – один невірний крок і катастрофа неминуче зачепить
усе людство. Не варто забувати, що людина – істота не досконала, і все, створене
нею, може дати похибку.
Я.Мочарська
Що
треба знати про туберкульоз
Туберкульоз
– це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що передається від хворої
людини переважно повітряно-крапельним шляхом, спричиняється мікобактеріями
туберкульозу, характеризується утворенням вогнищ специфічного запалення в різних
органах (найчастіше в легенях), різноманітною загальною реакцією організму. Туберкульоз
– небезпечний, але його можливо запобігти та вилікувати.
Збудник
захворювання – мікобактерія туберкульозу (МБТ). Не всі бактерії туберкульозу
однакові за здатністю спричинити захворювання. Практично всі ми в дитячому або
підлітковому віці «отримуємо» мікобактерії, але до розвитку захворювання це не
призводить. Навпаки, «слабі» бацили, не здатні спричинити хворобу, постійно
стимулюють наш протитуберкульозний імунітет. З метою імунізації в організм
спеціально вводять ослаблені мікобактерії, відомі під назвою БЦЖ, або бацили Кальмета-Герена.
Мікобактерії мають високу мінливість, властивість втрачати старі ознаки і
набувати нові. Внаслідок цього можуть виникнути різні генотипи, стійкі
(резистентні) до певних антибактеріальних препаратів. Тому для лікування
туберкульозу призначають одночасно декілька (не менше чотирьох)
антибактеріальних препаратів.
Головним
джерелом інфекції є хвора на «відкриту» форму туберкульозу людина, яка виділяє
туберкульозні бактерії під час кашлю з мокротинням, слиною, чхання, співу,
розмови тощо. У 90% випадків туберкульоз передається повітряно-крапельним
шляхом від хворої людини до здорової. Існує й харчовий (аліментарний) шлях
передачі туберкульозу (головним чином через молочні продукти хворих на
туберкульоз тварин – молоко, сметана, сир тощо).
Якщо
в організм людини потрапляє збудник туберкульозу, це не завжди призводить до
розвитку захворювання. Все залежить від кількості та вірулентності
мікобактерій, тривалості контакту з хворим, імунних властивостей організму.
Однак людина залишається інфікованою. У неї відсутні скарги на погіршення стану
здоров’я, рентгенологічно немає змін в легенях. Така людина не представляє
епідеміологічної загрози. Інфікованість можна визначити за позитивною реакцією
Манту з 2ТО. У світі 1/3 населення заражена (інфікована) туберкульозом. В
Україні понад 90% інфікованого населення, але лише у 10% розвивається
туберкульоз. Цей первинний туберкульоз зустрічається переважно в дитячому віці.
Найчастішою формою у дітей є туберкульоз внутрішньо-грудних лімфовузлів. В
інфікованих туберкульоз може розвинутись і через декілька років, а його
розвитку можуть сприяти супутні захворювання, такі як цукровий діабет, онкологічні,
ревматичні, ВІЛ-інфекції, алкоголізм, тютюнокуріння та інші чинники, які
знижують опірність організму.
Розрізняють
заразну форму туберкульозу легень – «відкриту» і незаразну – «закриту». Заразна,
тобто відкрита форма захворювання, характеризується тим, що людина виділяє з
мокротинням у навколишнє середовище МБТ, при закритій формі туберкульозу в
мокротинні не виявляють мікобактерії, і переважно такі пацієнти не кашляють (це
зазвичай рання стадія захворювання). Коли людина починає відчувати нездужання і
в неї наявні кашель, що триває понад 2-3 тижні, рясне потовиділення вночі,
слабість, особливо виражена в ранкові години, безпричинна втрата ваги, апетиту,
підвищення температури тіла переважно у вечірній час до 37,0-37,5˚С без видимої
причини, яке триває понад тиждень – необхідно обстежитись на туберкульоз.
Мікобактерії
туберкульозу можуть уражати лімфовузли, кісткову тканину, у тому числі - хребет
і великі суглоби, органи травлення, у важких випадках – спинний і головний
мозок. Це позалегеневий туберкульоз, для якого також характерні ознаки
інфекційного захворювання – нездужання, підвищення температури тіла, втрата
ваги, потіння вночі і ознаки ураження конкретного органу – збільшення
лімфатичних вузлів, головний біль, болі у хребті або суглобах, ураження шкіри.
Хвора
на туберкульоз людина може і не знати про свою недугу, так як туберкульоз
здатний тривалий час маскуватися під звичайну застуду, бронхіт, пневмонію,
іноді перебігати без будь-яких проявів. Останнім часом все більш загрозливої
актуальності набуває захворювання на туберкульоз, спричинене видозміненими
мікобактеріями, які набули резистентності (стійкості) до протитуберкульозних
препаратів, а також туберкульоз поєднаний з ВІЛ-інфекцією. Такий туберкульоз
потребує застосування більш потужного комплексу хіміотерапії та значно
тривалішого їх прийому.
Туберкульоз
є проблемою насамперед соціально-економічною. Погіршення фінансового стану
населення, неякісне харчування, незадовільні житлово-побутові умови, масове
безробіття, криміналізація суспільства, занепад системи соціального захисту
людей – є головними передумовами сучасного загрозливого стану захворюваності на
туберкульоз в Україні. Медики в єднанні із місцевою владою, соціальними
працівниками і громадами повинні донести до людей усвідомлення того, що
туберкульоз – це загроза для кожного. Необхідно побороти численні міфи та
страхи, дискримінацію навколо цього захворювання. Багато людей не звертаються
за меддопомогою або не лікуються лише тому, що бояться, що скажуть їх знайомі,
якщо дізнаються про діагноз. Насправді ж, для сучасної медицини туберкульоз –
цілком виліковне захворювання.
Л.Тіторенко,
лікар-фтизіатр
Жінка, котра лікує словом
Яку
таємницю приховує в історичних перебігах Ходорів щодо безмежності талантів
своїх жителів? Недарма ж місто подарувало нам такий кетяг талантів! Гордістю
проймаєшся, коли бачиш на полицях бібліотек та книгарень книжки ходорівчан.
Ідея
написання статті про відому ходорівську поетесу виникла зовсім спонтанно. В
одній із бібліотек Львова зустріла дівчину, котра очікувала видачі збірки
поезії Галини Охоцької. Із неприхованою допитливістю поцікавилась: «Чому саме
ця поезія і для чого?». Під час короткої розмови довідалась, що ця книга –
предмет дослідницької роботи про видатних людей Львівщини. Приємно
усвідомлювати, що і частинка мого міста увійде у популярне видання у майстерно
змальованому Г.Охоцькою вигляді: «Рідне місто моє, ти мій завтрашній день, моя
вічна любов і тепло мого серця».
Обравши
благородну професію лікаря, Галина Охоцька допомагає видужати людям не тільки
фізично, а й духовно. Вона завоювала авторитет та повагу серед співпрацівників,
пацієнтів та жителів міста Ходорова. Будучи лікарем-терапевтом, жінка ніколи не
забувала про поезію: друком вийшли кілька збірок Г.Охоцької, впродовж 22 років
її поезії публікуються у місцевій пресі, твір «Їде Хмельницький на білім коні»
1996 був надрукований у тижневику «Українська думка» у Лондоні. Багато віршів п.Галини покладено
на музику. Поетеса є бажаним гостем на міських заходах та творчих конференціях.
Ходорівчани із задоволенням та зацікавленістю слухають нові твори поетеси. Сльози
і радість, сміх і відвертість, щирість і відданість присутні у простих, але
надзвичайно душевних поетичних рядках.
Мені
випала чудова нагода зустрітись із п.Галиною на одному із поетичних вечорів. Була
приємно вражена її розмовою, манерами та поведінкою. Найбільш цікавими
виявились розповіді про початок її творчого шляху. Жінка з охотою та
захопленням давала рекомендації та поради юним митцям, читала свої нові вірші,
заохочувала до спільної праці та особистого саморозвитку.
У
добрій, ніжній і чуйній людині досконало поєднались почуття патріотизму та гуманності.
Творчість Г.Охоцької – невичерпне джерело історії, прояв любові та відданості до
рідного краю, його талановитих людей, у якій найважливішою є духовність. Її
поезія здатна вплинути на свідомість людини, духовно збагатити.
А ви
читали поезії Галини Охоцької?
І.Яворська
Сходинками
наукових досліджень
Українська
вишиванка — самовираження нашого народу. Вона є відображенням цінностей,
традицій, культури та історії. Чи всі ми задумувалися над тим, що означають у
вишивці столітньої давності ті чи інші знаки? На ці та схожі питання з легкістю
відповіли б вихованці гуртка «Українська народна вишивка», які знають набагато
більше про ідейне й смислове навантаження орнаментів, зображених на вишиванках,
ніж будь-який пересічний українець. Разом з керівником Л.Зубрицькою вони все
більше дізнаються про символіку автентичної української вишивки, знайомляться
із відомими культурологічними працями, відвідують виставки, спілкуються з
науковцями.
Нещодавно
вихованці гуртка «Українська народна вишивка» взяли участь у Всеукраїнському
конкурсі дослідницько-експериментальних робіт із природознавства «Юний
дослідник», який організував КЗ ЛОР «Львівський обласний центр
еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді». Згідно з висновками журі
у номінації «Народознавство та краєзнавство» перемогу вибороли Анастасія
Кравець та Роксолана Пилип, учениці 5 класу НВК №10 імені братів Олійників
с.Піддністряни, вихованці гуртка «Українська народна вишивка».
У
своїй праці А.Кравець та Р.Пилип опирались на присвячене українській
орнаментиці дослідження української письменниці Олени Пчілки та книжку талановитої
майстрині Ольги Возниці «Вишивка рідного краю». Гуртківці зібрали і відтворили
більш ніж 100 зразків вишивки Ходорівщини (регіон Опілля). Їх дослідження дає
змогу відрізнити українську орнаментику від російської, пояснює, що нашій
вишивці притаманні геометричні візерунки - вона завжди була захищена оберегами,
натомість російська - несла тільки декоративну функцію без смислового
навантаження. Цікавим є той факт, що передмова Олени Пчілки до збірки
«Українські узори» актуальна і сьогодні: «Український стиль в нашому народному
(та й не тільки народному) шитті починає псуватися, спотворюватись; замість
узорів давнього повздержного стилю, — з тими геометричними візерунками, або
стилізованими квітками й гілечками, — часто вже побачите на рукавах у наших
селянок, міщанок, або й у панночок та дам, страшенну ляпанину... Треба з тим
псуванням нашого народного скарбу боротися, треба нам черпати з чистого джерела
народної творчості української!». Мати Лесі Українки дуже вболівала, щоб
майбутні покоління не забували прадавні шви свого народу. Наукові дослідження
вихованців гуртка «Українська народна вишивка» є надзвичайно важливими і
потрібними у нас час.
Переможці,
учасники конкурсу та їх керівники нагороджені дипломами та подяками
департаменту освіти і науки Львівської ОДА та призами. Для школярок з
Піддністрян конкурс «Юний дослідник» став сходинкою до справжнього наукового
пошуку. Дівчата довели, що кола, ромби, гілки і спіралі, зображені на
вишиванках – це сакральні символи роду.
«Бережіть
своє рідне – заповідав митрополит Іларіон – бережіть щоби не виродитися, щоб не
забути народу, з якого ти вийшов». Тож, носімо на долю і щастя вишиванку - наш
український космос і національний оберіг.
Я.Мочарська
Поради психолога
Заборони
для дітей
Ми живемо у світі, де всім нам суспільство
встановлює певні рамки, ну а ми вже - своїм дітям, а діти - своїм і так дальше.
Ця тема є важкою та важливою для
всіх батьків, бо кожна мама чи тато хоче жити з дітьми в злагоді та любові.
Наступає момент, коли потрібно проявити свій стиль виховання (у більшості
випадків авторитарний, коли дитина неслухняна), щоб розставити межі, що можна,
а що ні. Відсутність заборон дуже швидко стає нормою.
Важливо!!! Якщо ми почнемо слухати, що говорять наші діти, то і
проблем буде менше. Ми часто «дуже зайняті» і пропускаємо ту важливу
інформацію, яку вони хочуть до нас донести.
Що дитині не можна забороняти:
· Висловлювати
свої емоції – радість, незгоду, протест, весело і голосно співати, стрибати.
· Мати
свою думку – звичайно мама краще знає, яке плаття підійде на сьогоднішню
погоду, але все ж таки робіть дитині свято, прислухайтесь до її побажань.
· Недоїдати
– обід повинен бути задоволенням, а не мукою.
· Мріяти,
фантазувати – складайте разом на ніч казки про фантастичних героїв, мрійте, як
ви всією сім’єю поїдете влітку на море чи в гори. Вам сподобається, а для
дитини буде радість.
Заборони повинні бути у кожній
сім’ї, без них - ніяк. Конкретних немає. Просто після того, як ви щось
забороняєте дитині, ви повинні пояснити чому. Такого як: «Не можна, бо я так
сказала», - не може бути.
Певна, дотримуючись цих порад,
за якийсь час помітите позитивний результат.
В.Наконечна
Доступні ліки
МОЗ України у Реєстрі лікарських
засобів опублікував перелік препаратів, які з квітня кожен українець може
отримати безкоштовно (або з невеликою доплатою).
До
списку доступних ліків входять препарати для лікування серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми і діабету другого типу.
Серцево-судинні захворювання: «Аміодарон» (Amiodarone), «Амлодипін» (Amlodipine),
«Атенолол» (Atenolol), «Верапаміл» (Verapamil), «Гідрохлортіазид»
(Гідрохлортіазид), «Спіронолактон»
(Spironolactone), «Фуросемід»
(Furosemide), «Дигоксин»
(Digoxin), «Еналаприл»
(Enalapril), «Ізосорбіду дині
трат» (Isosorbide dinitrate), «Карведилол»
(Carvedilol), «Клопідогрель»
(Clopidogrel), «Метопролол»
(Metoprolol), «Нітрогліцерин»
(Glyceryl trinitrate), «Симвастатин»,
(Simvastatin), «Бісопролол»
(Bisoprolol).
Бронхіальна астма: «Беклометазон» (Beclometasone), «Будесонід» (Budesonide),
«Сальбутамол» (Salbutamol).
Діабет II типу: «Метформін» (Metformin), «Гліклазид» (Gliclazide).
Шлюб за добу
Кабінет
Міністрів схвалив запуск пілотного проекту з реєстрації шлюбу протягом 24 годин
на території всієї країни.
Раніше
пілотний проект "Шлюб за добу" діяв у 20 населених пунктах України, в тому числі у Києві, Львові, Луцьку,
Кам’янець-Подільському, Рівному, Ужгороді, Чернівцях, Івано-Франківську,
Тернополі. Згідно з розпорядженням Кабміну проект про швидкі шлюби з 25 березня
поширили на Кривий Ріг, Бахмут, Запоріжжя, Білу Церкву, Бориспіль,
Кропивницький, Станицю Луганську, Білгород-Дністровський, Полтаву, Кременчук,
Чугуєв, Хмельницький, Черкаси, Хотин та с. Кам’яниця Ужгородського району
Закарпатської області.
Голова
села, селища, міста (окрім міст обласного значення) згідно з цим документом може
звернутися до Мін'юсту з ініціативою запровадження проекту щодо швидких шлюбів.
У разі запровадження шлюбу за добу у селі, селищі чи маленькому місті виконавчий
комітет населеного пункту задовольняє клопотання про організацію реєстрації
шлюбу.
Безвізовий режим для України:
як це працюватиме?
Європарламент проголосував за внесення України до переліку країн,
громадянам яких скасовуються візові вимоги. 26 квітня рішення депутатів
Європарламенту мають затвердити посли країн ЄС. «Український безвіз буде
схвалений наприкінці весни, а запрацює – влітку. Найчастіше звучить припущення,
що вже в липні українці їздитимуть до ЄС без віз. Можливо, навіть з 1 липня», -
повідомляє «Європеська Правда».
Якщо Євросоюз таки спростить в'їзд для українців, то без візи можна буде
відвідати практично будь-яку країну ЄС (за винятком Великобританії та
Ірландії): Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія,
Іспанія, Італія, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург,
Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина,
Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.
Тим, хто захоче потрапити в
Європу без візи, потрібно пам'ятати про обмеження, які накладають європейці на
спрощену систему перетину кордону ЄС для українців: без візи до Євросоюзу можна
потрапити тільки з біометричним паспортом; віза не потрібна виключно для
короткострокових поїздок – до 90 днів; «безвізова» поїздка виключає можливість
працевлаштування в Європі.
На
митниці у вас мають право попросити документи, які підтверджують
платоспроможність та належні умови перебування. Також можуть запитати про мету
поїздки, яку ви повинні підтвердити документально. Іншими словами, при собі
потрібно мати всі ті документи, які зазвичай збираєте для оформлення візи.
Різниця лише в тому, що вам не потрібно буде платити візовий збір і витрачати
час на її отримання.
Історія однієї пісні
У
1920-1939 роках окупаційний польський режим пильно стежив за зародженням
української національно-патріотичної свідомості. У Народному домі села Бортники
голова «Просвіти» Григорій Білий та молодий диригент Євген Баковський організували
селянський хор, який називався «Батута» (диригентська паличка). У 1937 році у
хорі співали 36 сільських аматорів – 20 дівчат і 16 хлопців. «Батута» приймав
активну участь у всіх дійствах, організованих у Народному домі. Голова
«Просвіти» на проведення будь-якого заходу повинен був отримати дозвіл
коменданта польської поліції, який пильно перевіряв репертуар заходу з
національно-політичних мотивів.
У
1939 році, після Великодніх свят, у селі з дозволу коменданта поліції відбувся
концерт «Народна пісня», у програму якого включили твір «Їхав козак на
війноньку». Сміливі – голова «Просвіти» Григорій Білий і диригент хору Євген
Баковський, тайно від коменданта, у пісню «Їхав козак на війноньку» вмонтували
українську національно-патріотичну пісенну вставку невідомих авторів, у якій
слухачів закликали до борні за волю України. Автор цієї газетної публікації був
присутній на тому концерті. Пам’ятаю слова і три мелодії тої пісні, яку присутні
на концерті слухали стоячи. Зміст пісні і сьогодні актуальний.
Їхав козак на війноньку,
Прощав свою дівчиноньку:
- Прощай, миленька,
чорнобривенька,
Бо я іду вже на війноньку!
Вставка:
-Прощай! Прощай!
Прощай! Прощай!
Ми йдемо в бій за рідний край!
Ми йдемо в бій, кровавий бій,
За Україну, за нарід свій!
Ідуть у похід козаки,
За ними вітер віє,
Сміється сонце з-поза хмар
Україна радіє.
І б’ється серце в грудях,
І пісня лунає,
Хто любить свій родимий край
Хай з нами поспішає!»
-
Дай
мені, дівчино, хустину,
Не дай Бог в бою загину.
Накриють очі, темної ночі
Легше в могилі спочину!
С.Крегенбільд
Великодні
гаївки
Радіє світ приходові весни, пробудженню життя.
Передзвонюються голосні та мелодійні церковні дзвони. «Христос Воскрес!», -
«Воістину Воскрес!», - лунає звідусіль. По всіх-усюдах люди радіють величному
святу – Воскресінню Господньому, яке багате не тільки на величні богослужіння,
а й на обряди і традиції. Особливим виявом великодньої радості є дорогоцінний
скарб української культури – обрядові
весняні пісні у супроводі хороводів, які
називають гаївками.
23 квітня ходорівчани відроджували стародавні традиції у
вигляді Великодніх гаївок біля храму святих Безсрібників і Чудотворців Косми та
Дам'яна. Як там було людно і гамірно! Як прекрасно у веселому товаристві водити
гаївки біля церкви! Отець-декан М.Черепанич поблагословив присутніх та висловив
надію, що така Великодня християнська традиція з кожним роком згуртовуватиме
всіх жителів Ходорівщини заради миру і єдності всієї України.
У виставі «Великодній кошик» вихованці гуртка «Джерельце»
(кер.С.Ленишин) Центру творчості у жартівливій віршованій формі представляли
кожну страву, яка є у великодньому кошику. Присутні поринули у різнобарвний
колорит традицій святкування Великодніх свят. Разом з дітьми та молоддю гаївки водили учасники молодших груп
вокального ансамблю «Ромашка» (кер.У.Абрамів). Обрядові танці залучали щораз
більше учасників із числа глядачів до активної участі у святкуванні. Виконуючи
веснянки «Прийди, весно», «Ку-ку, чути в ліску», присутні закликали весну та
пташок. Дітям дуже сподобались гаївки «Подоляночка», «Ой, на горі жито», не
обійшлося свято без традиційних для нашого міста гаївок «Кривий танець», «Ой,
на горі, на горбочку», «Під Ходорівським мостом». Оскільки квітневий день
видався не зовсім теплим, діти згодом продовжили водити хороводи в Центрі
дитячої та юнацької творчості м.Ходорова. Чи не всім до душі припала гра «Знахідка», де кожен з них вибрав для
себе подарунок.
Святкове дійство відбулось з
ініціативи ГО «Союз Українок», клубу «Осіннє танго». Як добре, що не перевелися у наш
час ті, хто допомагає у проведенні свята, яке відроджує українську культуру.
Після завершення дійства представники Української Галицької партії пригостили
дітей солодощами. Святковий настрій та теплу атмосферу учасники дійства
«прихопили» до своїх домівок..
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як в Ходорові радіють діти
І звеселяють рідний край!
Я.Мочарська
У Ходорові буде ще один майданчик зі штучним покриттям
З метою створення умов для організації занять фізичною культурою і
спортом для всіх вікових груп населення (передусім - молоді і дітей),
організації змістовного дозвілля, профілактики правопорушень на вулиці Волошина
(житловий масив «Троянда») у Ходорові цього року планується будівництво
майданчика зі штучним покриттям. Відповідне рішення 12 квітня прийняла постійна
комісія з питань охорони здоров’я, материнства, соціального захисту, молодіжної
політики, фізичної культури та спорту Львівської обласної ради, яким
затверджено перелік місць облаштування спортивних майданчиків в межах Обласної
програми «Спортивний майданчик» на 2017–2021 роки.
Всього на обласну програму «Спортивний майданчик» цьогоріч заклали 21
млн грн. З них 16 млн на облаштування 65 майданчиків зі штучним покриттям (в
т.ч. і в Ходорові), 24 із тренажерним обладнанням, на трьох замінять покриття,
також 5 млн грн. передбачили на співфінансування з Державного фонду
регіонального розвитку для встановлення 10 універсальних спортивних майданчиків,
перелік яких буде визначений згодом.
Я.Костур, заступник міського голови
25 квітня – Міжнародний день тиші
Законодавці намагаються захистити
вуха своїх громадян вже понад 2,5 тисячі років. Перший відомий закон, що
стосується шуму, був прийнятий в Греції у У1 столітті до нашої ери, коли влада
міста Сибарис ввела низку заборон, наказавши гончарам, мулярам, ковалям і іншим
ремісникам переїхати за межі міських стін. Така ж доля спіткала і півнів, які
тривожили слух законотворців.
У 1969р. ЮНЕСКО прийняла заяву
польського композитора Вітольда Лютославського, яка засуджувала порушення
особистих свобод і визнавала за кожною людиною право на тишу. У тексті
документа містилося прохання почати відповідні дослідження, які «допоможуть
встановити чіткі норми і покладуть край цьому безправ'ю».
Кожен українець має право
спокійно спати уночі, без гучної музики сусідів чи шуму від ремонтних робіт. Це
передбачено законом про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
населення. Зокрема, в статті 24 цього закону йдеться: «У нічний час, із
двадцять другої до восьмої години на захищених об’єктах забороняються гучний
спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими
джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання
піротехнічних засобів».
У світі спорту
ФК «Ходорів» стартував нічиєю
9 квітня ФК «Ходорів» матчем у Східниці стартував у першій лізі першості
області. Поєдинок закінчився нічиєю (1:1). Вирішальний гол за хвилину до
перерви забив Б.Гриньків.
У ході підготовки до нового сезону дорослий склад ФК «Ходорів» вдома,
на стадіоні «Будівельник», провів два товариські матчі. 23 березня наша команда
з рахунком 0:3 поступилася торішньому абсолютному чемпіону обласної першості –
«Юності» (В.Білка). 2 квітня ходорівчани зіграли внічию (1:1) з
«Нивою»(Бережани). Вирішальний гол забив Ю.Борик з пенальті. Ходорівські юнаки
у цьому матчі поступилися своїм одноліткам з Бережан (4:1).
І.Маркевич
Шановні, О.Ю.Лозинський, О.М.Матис, Р.Ю.Михайлюк,
О.М.Пивовар, М.Д.Гавінська, Р.М.Козак, о.д. Мар’ян Черепанич, О.Л.Шаран,
І.І.Купець, Б.І.Катола, Т.В.Тянюгіна, О.М.Гурдя, О.М.Карачевська,
І.Р.Баковський, М.А.Жовтанська, Г.Я.Охоцька, Л.М.Несімко, Р.Г.Сомик, М.В.Бас,
Б.Д.Пінтелей, щиро вітаємо Вас з днем народження.
Зичимо Вам міцного здоров’я,
щастя, радості, довголіття, благополуччя, миру і злагоди. Нехай здійсниться усе
омріяне і задумане в ім’я розквіту рідного краю. Нехай люблять Вас у сім’ї,
шанують і цінують у громаді.
Депутатський корпус,
виконавчий комітет,
міський голова
Ходорівської ОТГ
О.Коцовський
ЗВЕРНЕННЯ ДО
ГРОМАДЯН
ХОДОРІВСЬКОЇ
ОБ’ЄДНАНОЇ ГРОМАДИ !!!
ШАНОВНІ ГРОМАДЯНИ!!!
- спалювати рослинні залишки на територіях
підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків,
коли це здійснюється з використанням спеціальних установок;
- спалювати всі види відходів на прибудинкових
територіях і в сміттєзбірниках, на території зелених насаджень;
- самовільне випалювання сухої рослинності або її
залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із водно-болотною та
іншою природною рослинністю чи її залишків у смугах відводу автомобільних доріг
і залізниць, а також опалого листя в парках, інших зелених насадженнях та
газонів у населених пунктах без дозволу органів державного нагляду у галузі
охорони навколишнього природного середовища, що тягне за собою адміністративну
відповідальність.
Адміністрація
Ходорівської міської ради та Жидачівський РВ ГУ ДСНС України у Львівській
області звертається до кожного громадянина району та просить відповідально
віднестися до даного проблемного питання.
Давайте
прикладемо спільні зусилля щодо попередження пожеж та збереження природи!
Адміністрація Ходорівської міської ради
