Народний часопис «Ходорівщина»,
вип.22 (410) від 20.11.2018р.
Історія будь-якого народу містить
періоди, дати, які є вирішальними і доленосними у його житті. 21 листопада
Україна відзначить День Гідності та Свободи - вшанує патріотизм і мужність
громадян, які восени 2004 і в листопаді-лютому 2013-2014 років стали на захист
демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних
інтересів Української держави та її європейського вибору.
Революція Гідності кардинально змінила нашу держави та суспільство,
згуртувала свідомих, зрілих громадян - справжніх патріотів Батьківщини.
Український народ відчув потребу в єднанні, повірив у своє майбутнє і довів, що
у нації, яка вийшла на Майдан і заявила, що спроможна на захист своєї свободи,
є велике серце і високий дух.
Шанс на
зміни дістався нам ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця
буде пам'ять про героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, серед яких сини Ходорівщини
Герой України Р.Точин, учасники війни з російським окупантом – М.Дереговський,
В.Андрешків, В.Князев, М.Березка, І.Сперелуп. Кожен з них віддав за свої
переконання найвищу ціну - власне життя.
Революція Гідності не завершилася, вона продовжується на сході нашої
країни. Саме завдяки мужності українських військових там, ми зараз можемо
спокійно жити тут. Ми віримо у перемогу наших воїнів, які з почуттям гідності,
патріотизму нині воюють на сході України, захищаючи її територіальну
цілісність, відстоюючи ідеали свободи і демократії як найвищої цінності
сучасного цивілізованого суспільства.
Сьогодні від кожного з нас залежить, чи
звучатиме гордо і могутньо ім’я Україна й український народ у третьому
тисячолітті на вершинах людської цивілізації. Будьмо ж гідними великої слави
героїв України, які твердо вірили, діяли, знали: українська нація існуватиме
доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні.
Слава Україні!
Слава Героям!
М.Краївська
У Садках - новий ФАП
Здоров’я
мешканців Ходорівщини має стратегічне значення у розвитку громади, адже дорослі,
діти чи старші люди повинні отримувати гідне медичне забезпечення незалежно від
того, де вони проживають – у місті чи селі.
16
листопада у селі Садки Вербицького старостинського округу урочисто відкрили
фельдшерсько-акушерський пункт. Натхненником перенесення й реконструкції ФАПу,
який раніше був розташований у старому аварійному приміщенні, був староста
Вербицького старостинського округу Ю.Довбуш, якого підтримали міський голова
О.Коцовський, депутатський корпус, виконавчий комітет Ходорівської міської ради.
В
урочистостях взяли участь: народний депутат України А.Кіт, голова Ходорівської
ОТГ О.Коцовський, староста Ю.Довбуш, депутат міської ради О.Деляновський,
жителі села. Садки. ФАП освятив отець М.Прунак.
Жителі
невеличкого села Садки матимуть можливість у комфортних умовах отримати невідкладну
медичну допомогу та консультацію медпрацівників щодо профілактики захворювань.
У Ходорові
відкрили оновлений ЦНАП
8 листопада відбулася вагома
подія у житті 27-тисячної Ходорівської ОТГ - відкриття й освячення обладнаного
за сучасними вимогами Центру надання адміністративних послуг, який
створювався, враховуючи європейський досвід надання зручних та доступних
адміністративних послуг.
Ходорівщина вітала хлібом-сіллю почесних гостей,
які взяли участь в
урочистій церемонії:
начальника адміністративного управління апарату Львівської ОДА О.Адамик,
виконавчого директора Львівського регіонального відділення Асоціації міст
України В.Абаімова, голову Жидачівської РДА В.Татарина, представників влади,
депутатського корпусу, виконавчого комітету на чолі з міським головою
О.Коцовським, громадських організацій, духовенства.
Почесне право
перерізати стрічку й урочисто відкрити Центр надання адміністративних послуг
Ходорівської об'єднаної територіальної громади надали: міському голові ОТГ
О.Коцовському, начальнику адміністративного управління апарату Львівської ОДА О.Адамик та голові Жидачівської РДА В.Татарину.
Реконструйовану будівлю освятили священики: о. Мар’ян Черепанич, о. Микола
Прунак, о. Тарас Гриців.
Міський голова Ходорівської ОТГ, звертаючись до
присутніх, розповів, що ЦНАП у Ходорові був створений ще до об’єднання - три з
половиною роки тому (час підтвердив правильність прийняття такого
далекоглядного рішення міської ради – прим авт.) і розміщувався спочатку у
міській раді, потім – в орендованому приміщенні. З метою створення належних умов для надання
адміністративних послуг населенню Ходорівщини було вирішено передати Народний
дім ім.З.Кецала ЦНАП.
Допомогу у
розробці та впровадженні нової функціональної моделі ЦНАП, оснащенні меблями та
сучасною технікою зі спеціалізованим програмним забезпеченням громаді
Ходорівщини надали в межах Програми Європейського Союзу “ЦНАП як інноваційний
інструмент взаємодії влади та громади” відповідно до розпорядження голови ЛОДА. Загальна вартість проекту - 3
млн. 238 тис. грн., в т.ч.: грантові кошти Європейського союзу - 1 млн. 628
тис. грн., решта – з бюджету ОТГ. Міський голова висловив вдячність
депутатському корпусу і старостам за розуміння і підтримку у прийнятті рішення
про виділення коштів на реконструкцію будівлі Народного дому.
О.Адамик, В.Абаімов, В.Татарин
привітали ходорівчан з відкриттям оновленого, відкритого та прозорого ЦНАПу завдяки ефективній роботі та взаємодії керівництва
громади та ЛОДА, наголосили, що відтепер жителі
ОТГ зможуть на місці отримувати
адміністративні послуги на європейському рівні.
Згодом всі присутні
здійснили екскурсію оновленим ЦНАП,
що поділений на максимально комфортні функціональні зони: рецепція
(«Інформаційна довідка»), де кожен відвідувач може отримати інформацію з того
чи іншого питання; зала очікування; операційні зали; та найцікавіше — дитячий
куточок, де зможуть займатися діти, поки батьки зайняті заповненням документів.
Центр доступний для людей з інвалідністю.
Начальник Центру надання адміністративних послуг Т.Волошин повідомив, що у реконструйованому
комфортному приміщенні жителі
ОТГ зможуть отримувати майже сто послуг (90 адміністративних і 9 дозвільного характеру), які їм нададуть чотири адміністратори, два державні
реєстратори, спеціаліст з питань соціального захисту населення (у рамках
програми «Впровадження моделі адміністрування послуг із соціальної підтримки та
моделі інтегрованої системи соціальних послуг пілотних ОТГ»). Також у ЦНАПі
здійснюють прийом громадян представники пенсійного фонду, фонду соціального
страхування та центру зайнятості. Незабаром жителям Ходорівщини буде доступна
нова послуга -
оформлення закордонного біометричного паспорта та ID-картки.
Приємну несподіванку
підготували працівникам установи вихованці художньої студії «Мальва» ЦДЮТ.
Головними у
нашій громаді є люди, їхні прагнення та потреби. Прислухатися до громади і
намагатися забезпечити гідний рівень життя кожного мешканця громади – головне
завдання влади. Відкриття оновленого ЦНАП на рівні громади зробить життя людей простішим, адже не потрібно буде їхати до району
чи області, бігати по різних установах, щоб зібрати документи. На це
витрачатиметься мінімум часу, бо все можна буде отримати в одному місці.
М.Краївська
Героїчні
постаті нашого краю
Я НЕ ЗДАВСЯ І НІКОГО НЕ ЗРАДИВ
Час невблаганний. Коли людина відходить у
засвіти, розумієш, що ти перед нею у великому моральному боргу. Дана публікація
– передрук інтерв’ю воїна УПА Йосифа
Гладкого (псевдо «Рекорд»)(газета «Голос з-над Бугу» від 12.10.2018р.) - данина пам’яті героїзму нашого мужнього
земляка, який упокоївся в Бозі 2 листопада 2018 року.
Я,
Гладкий Йосиф Лук'янович, народився 15.03.1922 року в селі Мошкові Сокальського
повіту Львівського воєводства. Освіта - середня спеціальна. В 1941 році вступив
до молодіжної організації ОУН. З кінця 1943 року у складі загону самооборони
брав активну участь у захисті навколишніх сіл від нападів польських вояк Армії
Крайової, які жорстоко ставилися до українського населення - грабували його,
вбивали жінок та дітей, палили села. Восени 1944 року я був схоплений польською
службою безпеки в селі Варяж і переданий органам НКВД, які помістили мене в
Замарстинівську тюрму у Львові. Після шестимісячного перебування
в ній, не маючи відповідних доказів щодо моїх дій проти
радянської влади, мене і ще трьох арештантів переправили в Сокальську тюрму.
У
1945році на Великдень Йосифа та ще одного арештанта з села
Опільська по імені Василь (прізвища не пригадую) радянсьний конвой переправляє
через річку Буг по пішохідному мосту на територію Польщі. На польському боці
прикордонної служби тоді не було, і ми розійшлися. Василь пішов у своє село, а
я добрався до села Конотопи до своєї родини. Там я зв'язався з кущем СБ, який
очолював мій брат Ярослав (на псевдо «Гармаш»). В кінці травня 1945 року мене було
направлено на Холмщину в Тактичний відділок «Данилів» куреня «Вовки», який
очолював курінний на псевдо «Ягода». Я потрапив в підвідділ СБ, який очолював
командир на псевдо «Дуда», заступником якого був «Гонта», а секретарем - Петро
Шупяк («Березинський»), що був родом з сусіднього села Лішкова. Медсестрою
працювала дівчина на псевдо «Зіна», а ройові мали псевда: «Діброва», «Вишня».
У селі Гільче
під час бою курінний «Ягода» загинув, там же його і поховали. Після смерті
«Ягоди» його заступив командир на псевдо «Прірва».
Курінний «Ягода»
був вмілим, розумним і сміливим командиром, по всій Холмщині лунала слава про
його героїчні дії, і співалась пісня:
Моя участь у
бойових діях з 1945 по 1947 рр. була наступною. В жовтні 1945 брав участь в
акції на польську поліцію в місті Тишовці, під час якої був поранений в руку. У
квітні 1946 року ми провели успішну засідку своїм підвідділом на польське
військо на шосе Грубешів - Варешин, де було спалено 19 ворожих автомашин та
знищено одну танкетку (з допомогою протитанкової рушниці ПТР), було здобуто
багато зброї.
На початку
травня 1946 року була проведена акція на містечко Варяж, де розміщувався
великий гарнізон поляків. В акції брав участь курінь повстанців і боївки з
навколишніх сіл. Під наш приціл потрапив ворожий гарнізон, котрий розміщувався
у великому будинку жида - доктора Гангеля і в прилеглих до нього будинках. В
цьому бою ми використали німецьку трофейну ракету ФАУ-1. Після успішного
проведення цієї операції, на другий день польські відділи провели масову облаву
в Шмітківському лісі, що за 10 кілометрів від міста Варяж, напавши на криївку
роя «Діброви». Внаслідок цього загинули всі бійці роя, за винятком бійця на
псевдо «Андрюша», який одержав контузію. Наш рій ройового «Мороза» в той час
знаходився також у цьому лісі, в криївці, але на самій окраїні, і, мабуть,
через це уцілів. В рою «Діброви» були бійці, які перейшли на сторону УПА з
Червоної Армії, і всі були в радянській уніформі, їхній сміливості і відвазі в
боях не було рівних. Загибель роя «Діброви» був для нас великою і тяжкою
втратою. Полеглих бійців поховали в селі Варяж. Після такої трагедії підвідділ
СБ командира «Дуди» більше не переховувався в криївках.
Згодом УПА здійснила атаку на повітове місто Грубешів.
Надранок, коли вже світало, відступаючи з Грубешова, розвідка донесла, що в наш
бік наближається військова колона на автомашинах. Перетявши поспіхом придорожню
смугу лісопосадки, ми вийшли на чистий терен, де за метрів п'ятсот виднівся
Метелинський ліс. Неподалік від лісу поляки розпочали бойові дії. Повстанці
залягли на краю лісу. Бій тривав цілий день під постійні кулеметні черги як з
одного, так і з другого боку - і сьогодні бачу картину цього запеклого бою, в
якому ми вистояли. Через шість днів рій ройового «Мороза» прибув на місце цього
бою. Там ми познаходили тіла загиблих повстанців, серед яких був і мій брат на
псевдо «Гармаш». Перевезти тіла на цвинтар і поховати їх по-християнськи було
вже неможливо. Тіла розклалися. Ми поховали їх на окраїні того ж лісу, віддавши
честь і шану, помолившись за них.
У червні 1947
року командир «Дуда» провів сміливу операцію на село Хоробрів, створивши
видимість нападу на ворожий гарнізон. Ми вчинили засідку в яругах над дорогою, неподалік Варяжа за селом. Добре
спланована акція принесла бажані результати: ми закидали гранатами три машини з
польськими вояками і знищили їх автоматним вогнем.
У серпні 1947
року, під час проведення засідки на польське військо між селами Долгобичем і Варешином, був смертельно поранений славної
пам'яті командир підвідділу СБ «Дуда». Ми поховали його в рідному селі
Сиховичах. Ми довго не могли отямитись від тяжкої втрати командира-героя. Після
нього підвідділ очолив заступник командира на псевдо «Гонта». З того часу наші
бойові дії практично припинилися.
У середині
листопада 1947 року в лісі між селами Хоробрів та Угринів був проведений збір
куреня «Вовки» (щоправда, вже не в повному складі), на якому було прийняте
рішення командування про розформування куреня. На зборі виступив мужчина у
цивільному одязі, який пояснив ситуацію про становище в діяльності УПА на
даному терені, де вже стало неможливим забезпечення харчами, одягом, розвідкою.
На наступний день ми довідалися, що то був головнокомандувач УПА.
Перед
повстанцями був поставлений вибір: перебиратися за кордон до Німеччини,
повернутися на Україну або залишитися на території Польщі з відповідними
документами та грішми. Ми з групою вояків на псевда «Новий», «Володя» (інших
трьох псевд не пригадую), вирішили перейти кордон до України. Місцевий
провідник провів нас до кордону, що біля села Старгорода, показав, де краще
перейти річку Буг, і повернувся назад. Ми, замаскувавшись в хащах, два дні
спостерігали за обходом прикордонників на території України. Визначили час і
їх кількість. Ми знали про натягнутий дріт сигналізації, зорану смугу та пліт з
гілля дерев. Обережно перейшли сигналізацію, зорану смугу (задом, залишаючи
зворотні сліди) та пліт. Після короткої зупинки прийняли рішення розійтись
двійками наліво, направо і прямо. Я з другом на псевдо «Новий» пішов через
Волинь під місто Кам'янку-Бузьку в село Руда над Бугом. «Новий» пішов до
Кристинополя (нині Червоноград) в село Новий Двір. При допомозі переселенців зі
села Варяж я направився на Рогатинщину в село Явче Бучаківського району, а
згодом поїхав у Львів у пошуках роботи.
Мене упізнала і
видала односельчанка Катерина Оришко. 8 квітня 1950 року мене, заарештованого
органами КГБ, посадили в тюрму на Лонцького у Львові, звинувативши за ст.ст.
54-1 а, 54-4, 54-8, 54-11. Навіть не маючи відповідних доказів за вищезгаданими
статтями, «особим совєщанієм» 9 квітня 1951 року я був засуджений на 10 років
за ст. 5-ЗЗл, як особливо небезпечний елемент і засланий в Казахстан.
Звільнений за амністією 9.04.1955 р.
Цей мій спомин
написаний на схилі моїх літ, тому він неповний, бо багато подій, фактів і імен
вже стерлися з моєї пам'яті. Мій спомин - розповідь очевидця, воїна УПА про
героїчну повстанську боротьбу друзів-побратимів, про муки і страждання нашого
народу, в обороні якого і воювала армія УПА.
Я не здався і
нікого не зрадив, щасливий тим, що моя участь у боротьбі з окупантами
увіллялася в загальну боротьбу українського народу, і тим, що дожив до світлих
серпневих днів 1991 року, коли над Україною замайорів, синьо-жовтий стяг і
Україна стала Незалежною Державою, за свободу якої віддали своє життя кращі
сини Вітчизни.
Жив з надією і
дочекався того дня і тієї хвилини, коли здійснилася історична справедливість і
УПА визнана воюючою стороною у Другій світовій війні.
Слава Україні! Героям слава!
Нова Українська Школа працює!
Вчителі початкових
класів Ходорівської ОТГ (2 хвиля навчання), які з 01.09.2019 року будуть
працювати у 1 класі НУШ, завершили 60-годинне навчання.
Під керівництвом
регіонального тренера НУШ М.Краївської педагоги творчо працювали над втіленням
основних засад НУШ в життя. Одна з концептуальних засад творення Нової
Української школи - перехід від "наповнення" дитини знаннями до
компетентнісної освіти. Реалізація цього завдання значною мірою пов’язана із
застосуванням таких методів навчання, які спонукають дітей порівнювати,
класифікувати, аналізувати, узагальнювати результати своєї діяльності.
У Ходорівській ОТГ
навчалося 29 вчителів початкових класів, які будуть працювати у 1 класі НУШ, 33
вчителі, які вже працюють у 1 класі НУШ та 15 заступників директорів шкіл. З
грудня поточного року продовжимо навчання 20 заступників директорів шкіл за
34-годинним курсом (приєдналися до нас педагоги Новострілищанської ОТГ,
оскільки у них немає тренера НУШ).
Мова рідна, слово рідне
Мова – найперша ознака нації. Є мова – є держава, є
народ. Є мова – є пам'ять про наше минуле. Українську мову возвеличували Іван
Вишенський та Григорій Сковорода. Вона на весь світ пролунала піснями Наталки
Полтавки та гострим Шевченковим словом, яке підхопили гідні сини і дочки
українського народу, збагатили його та через випробування принесли у безцінну
скарбницю духовності України.
Українська
літературна мова належить до найпоширеніших високорозвинених мов світу. Д. Павличко
писав: «Українська мова не бідна, не вульгарна, не кривоуста… Українська мова
не вчора придумана. Вона – не сирота, вона має слов'янську родину і світову
славу. Вона має все».
77,8% громадян України – це етнічні українці, із
них 85,2% вважають своєю рідною мовою українську. 10 стаття Конституції України
гарантує забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в
усіх сферах суспільного життя, проте на сьогодні існує багато перешкод щодо
реального втілення цієї норми.
У День української
писемності та мови, який з 1997 року в Україні на державному рівні щорічно
відзначають 9 листопада, міська організація ВУТ «Просвіта» з ініціативи М.Носик
провела брейн-ринг «Мова рідна, слово
рідне» серед
учнів загальноосвітніх шкіл 1-111 ступенів Ходорівської об’єднаної громади.
Вибороти пальму першості серед знавців української мови наважились школярі
п’яти з дев’яти триступеневих ЗОШ ОТГ: «Євшан-зілля» (ЗОШ 1-111ст. №1), «Гроно
калинове» (ЗОШ 1-111ст. №2), «Моволюби» (ЗОШ 1-111ст. №3 ім. Героя України
Р.Точина), «Патріоти» (ЗОШ 1-111ст. №5 с.Грусятичі) «Кобзареві діти» (НВК № 10
ім. братів Олійників с.Піддністряни).
Більшість учасників змагань, які відбувались у приміщенні
ЗОШ 1-111ст. №3 ім. Героя України Р.Точина, проявили глибокі знання рідної
мови. Вони блискавично і лаконічно відповідали на запитання, розгадували
ребуси, аналізували фразеологізми, редагували словосполучення та ін.. Тільки
одне завдання – «Розв’яжіть лінгвістичну задачу», виявилось не під силу жодній
команді-учаснику. Видовищним і показовими були конкурси «Привітання» і «Домашнє
завдання», у яких школярі продемонстрували свої мистецькі таланти – вміння
володіти словом, голосом, інструментом.
Вдача прихильною була не до всіх. Найбільш успішно
вдалось впоратися із завданнями учням Піддністрянського НВК №10 ім. братів
Олійників, які і стали переможцями брейн-рингу. Друге місце між собою розділили
команди ЗОШ 1-111ст. №І, №5, третє місце посіли ЗОШ 1-111ст. №2 і №3 ім. Героя
України Р.Точина.
Оцінювало знання учасників брейн-рингу журі у складі
І.Веселовської, М.Ганущак, О.Гладкої, М.Краївської під головуванням О.Пшик.
З вітальним словом до учасників брейн-рингу звернулась
заступник міського голови з гуманітарних питань О.Мельник, яка вручила голові
Ходорівської міської організації ВУТ «Просвіта» М.Носик Грамоту за багаторічну
сумлінну працю у вихованні молодого покоління.
Команди відзначені грамотами, учасники - цінними
подарунками і солодощами. Крім того, товариство «Просвіта» подарувало шкільним
бібліотекам команд-учасниць книги.
На завершення свята М.Носик закликала присутніх виконати
духовний заповіт наших предків - любити свою землю, рідне слово, бути
українцями думкою, словом, ділом, вивчати, зберігати та примножувати українську
мову, щоб нашому роду ніколи не було переводу.
Рідна мова! Милозвучна і співуча, сповнена музики і
натхнення. Вона встала з колін, як і наша Україна. Хто не знає рідної мови або
її цурається, прирікає себе на забуття: «І той лиш пошани достоєн, хто мову шанує
свою», - писав В.Сосюра.
М.Краївська
Крилатим
ґрунту не треба
З
нагоди святкування 89 дня народження до міської публічної бібліотеки міста
Ходорова завітав громадський діяч, краєзнавець, поет, письменник-драматург,
художник Степан Крегенбільд. У дружній атмосфері присутні змогли дізнатись
багато цікавого і досі невідомого про життя митця.
Завідувач
бібліотеки-філії с.Бортники Г.Мартинів коротко розповіла біографію славного
земляка. С.Крегенбільд народився 3 листопада 1929 року в с.Бортники, коли його
татові було 42, а мамі 21 рік, і був одним з шести дітей в родині. З дитинства
був дуже обдарованим, любив читати, малювати. Після закінчення Бортниківської
школи відразу був мобілізований до Радянської Армії. Закінчив педінститут за
спеціальністю вчитель образотворчого мистецтва та креслення. Працював у школі,
потім змінив спеціальність - здобув освіту будівельника та до пенсії працював
будівельником у Молдові, Україні і Росії. У 1989 році повернувся в рідне село,
де вчителював і займався громадською роботою.
Цікаву
презентацію «Митці рідного краю», присвячену С.Крегенбільду, підготувала
староста Бортниківського старостинського округу О.Гурдя. Людина-легенда Степан
Іванович, не зважаючи на поважний вік та великий творчий доробок (збірки
поезій, драматичних творів, художні полотна), продовжує творити, малювати,
будувати. «С.Крегенбільд є співцем прекрасного, величного, піднесеного. Однією
з найбільших його заслуг є створення шкільного краєзнавчого музею с.Бортники,
частиною якого є картинна галерея С.Крегенбільда. Крім того, він реставрував та
створив пам’ятні знаки в селах Бортники, Загірочко, Молодинче, Черемхів на
хуторі Слобідка (Івано-Франківська обл.)», - розповіла О.Гурдя.
Провідний
бібліотекар Жидачівської ЦРЛ Л.Басник презентувала цікавий дослідницький
матеріал - друге доповнене видання бібліографічного посібника «Бортниківський
самородок: Степан Крегенбільд». Вона зачитала зворушливого вірша Ліни
Костенко, головний герой якого – птах, їй асоціюється з автором, побажала
імениннику крил і висоти, а також людей, які підтримають і зрозуміють.
С.Крегенбільд,
дуже скромна та багатогранна особистість, поділився цікавими історіями з свого
життя, які вплинули на формування його світогляду: «Так склалось, що мав
можливість зустрічатись з різними людьми, найбільше - працюючи на будівництві,
адже в той час з таборів випустили багато розумних людей - політв’язнів. Від
них я отримав багато знань. Це була моя основна наука». Чоловік зізнається, що
вірить у надприродну силу та потойбічне життя на основі своїх життєвих
переконань. С.Крегенбільд не належить до жодної релігійної конфесії та
стверджує, що саме атеїстичні книжки скріпили його віру в Бога. Не всі визнають
його творчість і часто єдиною відплатою за нелегку роботу – є мовчання, та
автор вірить, що саме творча робота його підтримує: «Напевно ще не все зробив,
що повинен. Якщо є завдання в людини – його треба виконати». Він побажав
присутнім здоров’я, але наголосив, що за нього треба боротись.
Відомий
ходорівський поет О.Дудин добре знайомий з творчістю С.Крегенбільда (писав
передмову до його збірки «Дивина»), побажав автору духовних надбань і творчої
наснаги. Бібліограф Н.Гарасимів познайомила гостей з творчим доробком
С.Крегенбільда. Директор бібліотеки І.Уцик подякувала за змістовну цікаву
розповідь та побажала ще багато творінь для нашої громади. У подяку за чудово
організовану зустріч митець подарував бібліотеці альманах «При дорозі жито», до
якого входять майже всі його твори.
О.Карачевська
Українська історія мовою балету
У день
храмового празника св..безсрібників Косми і Дамˊяна Львівський балет «Життя» презентував
у Ходорові історично-музичний проект «Ремінісценції.UA. Історія правди», який у
сучасній сценічній формі розповідає глядачам маловідомі, часто моторошні, факти
і сторінки історії та культури нашої країни. Це чудова спроба через сучасне
мистецтво зацікавити історією. Проект, автором ідеї та режисером якого є керівник балету «Життя» І.
Мазур, отримав багато схвальних відгуків за час свого існування і
протягом жовтня-листопада жителі Львівщини мають чудову нагоду зустрічати його
у своїх містах.
Протягом століть українську історію фальшували і
перебріхували, успіхи та здобутки українців привласнювали або приховували.
Відтак не тільки світ, а й не одне покоління українців не знали і досі не
знають своїх видатних поетів, прозаїків, музикантів, художників, науковців,
філософів. Мистецький проект
«Ремінісценції.UA» - це десять новел, своєрідних персональних історій, які
одна за одною, у танці, розкривають не просту тему багатолітнього нищення
української інтелігенції і тотальної русифікації України.
Голова
Львівської ОДА О.Сенютка попередив присутніх, що дійство, яке вони мають побачити,
складне навіть для дорослих: «Година тяжкої, але дуже важливої мистецької
події. Ми вирішили, що кожне місто повинне подивитись, переосмислити і відчути
те, що на сцені відчувають артисти, щоб ми по-іншому почали сприймати те, що
відбувається у нашій країні: страхіття війни і невимовний біль людських втрат.
Історія нашої держави повинна повернути
нас до реалій війни. Хочу, щоб історію Української держави, яку переживають на
сцені актори, пережили всі в залі».
Львівські
митці мовою танцю, пластики і музики нагадали, що початком нищення української
еліти була весна 1933 року, коли у Харкові в будинку «Слова», який називають
«крематорієм», покінчив з життям письменник М.Хвильовий, розпочались масові арешти;
про розстріляного композитора, творця «Щедрика» М.Леонтовича;
зламаного і вбитого художника-монументаліста М.Бойчука, трагічну історію родини
Крушельницьких. Розкрив сторінку Сандармоху – карельської землі, яка стала
місцем вічного спочинку майже 10 тисяч українців, серед них відомі поети,
режисери, науковці, цвіт української нації – Лесь Курбас, Валер’ян
Підмогильний, Микола Зеров, Микола Куліш, Євген Плужник, Микола Трохименко.
Співачка,
волонтер С.Федина запевнила, що у світі немає такої історії збройного
супротиву, як в Україні, і що «основний бій система вела за свідомість людей.
Вони хотіли створити зомбований народ, але на заваді цього стали люди, які
вміли думати й аналізувати. Таких людей треба було цілеспрямовано знищити.
Історія нашої правди тяжка, але усвідомлення того, через що нам довелося
пройти, і ми все одно вистояли, - дає можливість зрозуміти на скільки ми є сильними, коли
єдині».
Усе дійство було наповнене яскравим і дуже різним музичним матеріалом.
Чудові пісні виконала С.Федина та соліст Львівської
національної опери П.Радейко. На завершення до присутніх звернувся голова
Жидачівської РДА В.Татарин та заступник голови Ходорівської об’єднаної
територіальної громади з гуманітарних питань О.Мельник, яка подякувала акторам
за чудову виставу і сказала, що саме львівські творчі колективи є душею
української нації.
О.Карачевська
Королева осінь всіх до
столу просить
В осінню пору у дитсадках міста традиційно відбуваються
навчально-розважальні заходи – Свято осені. 14 листопада один з таких заходів відбувся
у молодшій групі (вих. М.М. Панічик., Н.М.Лушпак, помічники вих. М.П
Василенко., М.Б.Кіт) ЗДО «Вишеньки» міста Ходорова.
На святі, яке відвідали
батьки, бабусі з дідусями й усі охочі, вихованці закладу у костюмах грибочків,
зайчиків та мишенят, зустрілися зі щедрою Осінню, співали пісень, танцювали
(муз. кер. Кисіль Н.Л.), декламували вірші. Лісові звірятка вітали білочку з іменинами,
а вона пригощала гостей горішками та грибочками. Яскраві та оригінальні костюми
дошкільників, тематично оздоблена зала створили незабутню атмосферу. Свято залишило гарні враження. Дуже приємно спостерігати,
як дітки, з допомогою вмілих педагогів,
розкривають свої таланти.
О.Карачевська
У Празі на честь дисидента з
Львівщини назвали міст
У Празі на
вулиці Українській відкрили міст, названий на честь українського дисидента
уродженця Сокальщини Василя Макуха - розвідника
УПА, політв’язня із
15-річним стажем, вчителя, який 50 років тому у Києві біля Басарабського ринку зі словами "Геть
окупантів!", "Хай живе вільна Україна!", вчинив акт самоспалення на знак
протесту проти окупації Чехословаччини радянськими військами.
Процес присвоєння
одному з об'єктів імені Макуха багато років тому розпочали, – україністка Ріта
Кіндлерова, Богдан Райчинець та інші. Рішення назвати пішохідний міст через
річку Ботіч у районі Вршовіце іменем Макуха схвалила міська рада Праги у травні
2018 року.
А ми тую стрілецькую славу збережемо!
З нагоди 100-річчя проголошення
ЗУНР у Народному домі села Рудківці Піддністрянського старостинського округу
відбувся патріотичний захід «А ми тую стрілецькую славу збережемо», ведучими
якого були І.Іванців та М.Шаравара.
Урочистості, присвячені
100-річчю ЗУНР, розпочалися виконанням Гімну України хоровим колективом під
керівництвом С.Тихої. У виконанні хору прозвучали українські пісні «Як з
Бережан до Кадри», «Прощай дівчино, прощай єдина», «Не пора, не пора», «Прощався
стрілець» та інші.
Бурхливими оплесками нагородили
глядачі вокальний ансамбль за виконання пісень «Понад Хустом ворон кряче»,
«Стоїть край села при дорозі». Зворушив слухачів до сліз дует М.Шаравари і
Д.Мацоли піснею «У неволі тяжкій» у музичному супроводі молодого та
талановитого музиканта В.Сомика. Вдячні слухачі тепло приймали юних читців -
учнів Рудківцівської школи, у виконанні яких прозвучали пісні «А ми - козаки», «Там на горі, на Маківці».
Військовослужбовці Державної
спеціальної служби транспорту 18-го окремого мостового загону військової
частини ТО 300 м.Чоп підготували драматичну мініатюру «Роздуми Вітовського над
картою Львова», у якій відтворили історичні факти та підкреслили роль сотника
Вітовського у боротьбі за утвердження державності.
Яскравості святу додали
хореографічні композиції танцювального колективу «Рудківчанка». Завершилося
свято покладанням квітів та лампадок на символічну могилу Героїв, котрі віддали
життя за Україну.
Л.Сомик,
директор Народного
дому села Рудківці
Я обираю справжнє щастя
Незабутньою
подією для учнів 9-11 класів Опорного ЗЗСО І-ІІІст. №1 міста Ходорова стала зустріч з о.Тарасом Бабієм, ректором Єпархіального
інституту душпастирства подружжя та сім'ї свв. Йоакима і Анни Стрийської єпархії УГКЦ, та дияконом Остапом
Микитчином, головою Комісії виховання і освіти Стрийської єпархії УГКЦ. У
товариській розмові старшокласників із духівниками йшлося про цінність
дотримання дошлюбної чистоти для майбутнього щасливого подружнього життя та
розкрито зміст правдивої любові, яка є запорукою міцних та щасливих стосунків.
На згадку про цю зустріч школярі отримали браслетики "Я обираю справжнє
щастя".
С.Бардигула, заступник директора ОЗЗСО
1-111ст. №1
Нововведення у ЗНО-2019
Реєстрація на ЗНО розпочнеться 5 лютого і
триватиме до 25 березня. Основна сесія відбуватиметься з 21 травня до 13
червня. Додаткова сесія запланована на 26 червня – 12 липня. Реєстрація на
пробне ЗНО триватиме з 8 до 31 січня. 16 та 23 березня відбудеться пробне
тестування. Цьогоріч на Львівщині є 12 955 випускників загальноосвітніх
шкіл. До них у складанні ЗНО долучаться студенти коледжів та учні училищ.
На ЗНО винесені 11 предметів (українська мова і
література, історія України, математика, біологія, хімія, фізика, географія,
англійська, німецька, французька, іспанська мова). Кожен учасник матиме змогу
скласти тест не більше як з чотирьох предметів. При цьому результати ЗНО з
трьох предметів зараховуватимуть як результат державної підсумкової атестації
для отримання шкільного атестату: українська мова і література – обов’язковий
для всіх, другий на вибір учня – математика або історія України і третій – на
вибір із тих 11, що залишилися. За бажанням учасника ЗНО тестові матеріали
можуть перекласти шістьма мовами.
Для вступу абітурієнти зможуть подавати свої
сертифікати ЗНО за три роки (2017, 2018, 2019), окрім іноземної мови (тільки
2018 і 2019). Абітурієнти матимуть право подати до семи заяв (на місця
державного та регіонального замовлення) не більше ніж із чотирьох
спеціальностей.
Для отримання атестату студентам закладів вищої
освіти І-ІІ рівнів акредитації, який переважно отримують на другому курсі,
необхідно буде у форматі ЗНО складати українську мову і літературу та
математику або історію України на вибір учня, студента чи слухача. Окрім того,
другу спробу матимуть студенти коледжів, які торік при складанні ЗНО з
української мови отримали незадовільні оцінки – 1,2,3, що не дає право
продовжити навчання. Якщо і цього року ЗНО буде провалене, таких студентів,
навіть попри оплату навчання, відрахують з коледжів.
Торік планку у 150 балів ввели медичні виші,
цьогоріч її запровадили й на інші спеціальності. Так, щоб навчатися на
спеціальностях право, фармація, публічне управління та міжнародні відносини,
конкурсний бал не може бути нижчим 130 балів з кожного предмету. Для того, аби
вступити у медичний виш, доведеться складати іспит з математики або фізики.
Першим обов’язковим є українська мова, другим – біологія або хімія на вибір.
Що
подарує перший місяць зими українцям?
У наступному місяці українців чекають не тільки
довгі вихідні, а й перегляд соціальних стандартів.
Пенсійний фонд підвищить виплати тим, хто зараз
отримує менше 1 497 грн. Разом з тим виростуть і максимальні пенсії: зараз вони
становлять 14 350 грн, а з 1 грудня – 14 970 грн.
Також підвищать прожитковий мінімум на дитину. До
6 років – з 1559 до 1626 грн; від 6 до 18 років – з 1944 до 2027 грн. Це вплине
на матерів-одиначок, які отримують допомогу від держави. Крім того, якщо мати
або батько живе окремо від п’ятирічної дитини, другий з батьків на даний момент
має право на аліменти розміром не менше 1559 грн, а з грудня – 1626 грн.
У рамках індексації також переглянуть і загальний
прожитковий мінімум, який зараз становить 1 777 грн, а через кілька днів його
підвищать до 1853 грн. До нього прив’язані податкові пільги і деякі виплати.
У наступному місяці в Україні вступлять в силу
нові нормативи утеплення фасадів (ДБН В.2.6-33: 2018). Це дозволить заощадити
до 15% тепла і, як підрахували в Мінрегіонбуді, продовжити термін експлуатації
будівлі на 20 років.
Прогноз курсу долара до кінця року – не
більше 28,5 грн/$ в грудні.
Змінено графік включення і відключення
мереж зовнішнього освітлення в населених пунктах громади:
Час вечірнього включення – 17.25.
Час ранкового відключення – 06.35.
Контроль за дотриманням графіка покладено
на комунальне підприємство «Управління комунального господарства» (м.Ходорів)
та старост старостинських округів (сільські населені пункти). Час включення і
відключення мереж зовнішнього освітлення в подальшому буде змінюватись в
залежності від тривалості світлового дня, про що буде повідомлено додатково.
Дорожньо-транспортна
пригода у Ходорові
11 листопада близько 14.45
гол. водій
мотоцикла «ІЖ», 19-річний місцевий мешканець, не впорався з керуванням та скоїв
зіткнення з автомобілем «Фольксваген Поло», яким керував 74-річний мешканець
Нового Роздолу. Внаслідок зіткнення мотоцикліст отримав тілесні ушкодження та
був доставлений у місцеву лікарню. Наразі правоохоронці встановлюють обставини
події, вирішується питання про відкриття кримінального провадження.
Кір не відступає
На Львівщині захворюваність на кір й
надалі продовжує зростати. За минулий тиждень це вірусне захворювання
діагностували у 489 мешканців області (попереднього тижня – 299). Серед хворих
373 дитини до 17 років,
більшість з них у віковій групі від п'яти до дев'яти років, з них 78% були
вакциновані, і 116 дорослих. 323 хворих
госпіталізовані до лікарень, серед яких 235 дітей.
Станом на 9 листопада, на Львівщині на
кір захворіло майже 8 тис. мешканців області, торік на весь рік – 92. В Україні
від початку року на кір захворіло вже 36 тисяч 455 осіб - 14 тисяч 111 дорослих і 22 тисячі 344 дитини..
Нагадаємо, кір – небезпечне і дуже
заразне вірусне захворювання, ліків від якого не існує, а ускладнення цієї
хвороби можуть призвести до смертельних наслідків. Діти і дорослі, які не
отримали профілактичне щеплення, є у зоні ризику. Захистити від хвороби може
тільки вакцинація.
Крім обласного центру, захворювання поширене у Пустомитівському,
Яворівському, Перемишлянському, Жовківському, Стрийському та Дрогобицькому районах.
Коли в Україну прийде зима
Щоразу,
коли наближається зима – з’являються типові щорічні прогнози, якою вона буде, і
як мінімум протягом двох останніх років синоптики голосять про апокаліптичну. У листопаді та грудні в
Україні встановляться погодні «гойдалки» з середньодобовою температурою від 0
до +2 +3 градусів. Справжня зима зі снігом і сильними морозами настане вже
після Нового року – в середині січня.
З 23 до 25 листопада
вночі може бути -5 -9. У грудні 0 -1 морозу вночі, вдень +2 +3, і так аж до 13
січня. До 14 січня вночі -2 -3 морозу, вдень близько 0. Чотири відлиги буде у
грудні, морозним грудень не можна назвати.
Справжня зима починається з 15 січня. 23-26
січня морози вночі -20 -22, може - і до -25. З 3 до 12 лютого -20 -25, а вночі
може дотягувати і до -30. З 20-х чисел морози
приходитимуть тільки вночі, і то невеликі. У березні, як буває в останні роки,
зима повернеться – першого тижня можна чекати до -9-14.
Науковці,
звичайно, розробляють довгострокові прогнози, але ці прогнози ще вкрай
недосконалі. Найточніші прогнози — на добу, на три доби й тенденція на 5-7 діб.
Решта – це дуже приблизна методика. Зокрема, Український гідрометцентр робить
прогноз на період до десяти днів. Все, що більше — швидко змінюється і дуже
часто не справджуються.
Дитина народилась
Зареєстровані новонароджені громадяни Ходорівської ОТГ
25.07. – Гірняк Владислав Дмитрович (Бортники)
08.09. – Козак Олексій Павлович (Ходорів)
16.09. – Хамуляк Артем Ігорович (Бр.Загірні)
28.09. – Лучаківська Вероніка Ярківна (Отиневичі)
02.10. – Опанасюк Максим Андрійович (Вовчатичі)
02.10. – Кісіль Олександр Андрійович (Демидів)
03.10. – Горін Артем Васильович (Грусятичі)
14.10. – Чуба Яна-Марія Ростиславівна (Вибранівка)
15.10. – Онищенко Анна-Марія Іванівна (Жирова)
20.10. – Заліско Соломія Мар’янівна (Вибранівка)
24.10. – Павловська Юлія Романівна (Жирова)
26.10. – Юрків Дмитро Андрійович (Ходорів)
29.10. – Федчак Тимофій Олегович (Жирова)
30.10. – Гісь Юрій Степанович (Ходорів)
Щиро вітаємо батьків новонароджених немовлят.
Відійшли у вічність
Пішли з життя громадяни Ходорівської ОТГ
29.09. – Лалак В.І., 1948р.н. (Кам’яне)
01.10. – Складанівський О.В., 1954р.н. (Ходорів)
02.10. – Дідух Л.М., 1942р.н. (Ятвяги)
02.10. – Кузишин В.І., 1942р.н. (Дуліби)
02.10. – Кутна К.К., 1933р.н. (Загірочко)
03.10. – Галадій В.І., 1955р.н. (Ходорів)
03.10. – Ілечко М.А., 1926р.н. (Ч.Острів)
03.10. – Заборський М.С., 1940р.н. (Кам’яне)
03.10. – Марків М.С., 1953р.н. (Бортники)
03.10. – Ставнича К.С., 1964р.н. (Дуліби)
04.10. – Якубовський В.Г., 1939р.н. (Ходорів)
04.10. – Козак І.М., 1944р.н. (Голдовичі)
04.10. – Король С.М., 1922р.н. (Ч.Острів)
05.10. – Іванишин Р.П., 1963р.н. (Ходорів)
05.10. – Проців М.С., 1959р.н. (Вербиця)
07.10. – Мандрик І.Ф., 1953р.н. (Кам’яне)
08.10. – Андрусишин І.І., 1941р.н. (Вовчатичі)
08.10. – Хома О.Є., 1963р.н. (Ходорів)
09.10. – Сахро Р.М., 1986р.н. (Ходорів)
10.10. – Гришко Р.П., 1942р.н. (Ходорів)
10.10. – Колесніков Є.В., 1973р.н. (Вовчатичі)
11.10. – Семущак Я.О., 1935р.н. (Ходорів)
12.10. – Ткачук Р.Д., 1951р.н. (Жирова)
13.10. – Бойко В.С., 1955р.н. (Ходорів)
15.10. – Івановська С.М., 1946р.н. (Ч.Острів)
16.10. – Яренкевич Г.М.. 1930р.н. (Бр.Церковні)
16.10. – Ліповська К.С., 1950р.н. (Жирова)
16.10. – Басумак Й.В., 1946р.н. (Городище)
17.10. – Неїжмак О.П., 1933р.н. (Новосільці)
17.10. – Шпелик М.І., 1955р.н. (Ятвяги)
17.10. – Скрутовський Р.Є., 1995р.н. (Вовчатичі)
18.10. – Тріпник Є.М., 1958р.н. (Ч.Острів)
20.10. – Костецький І.В., 1960р.н. (Ходорів)
21.10. - Борик Ю.К., 1966р.н. (Ходорів)
21.10. – Балук Р.Г., 1945р.н. (Городище)
22.10. – Пундор С.А., 1931р.н. (Ходорів)
22.10. – Пацевко Г.В., 1936р.н. (Жирова)
24.10. – Блага Г.М., 1934р.н. (Ходорів)
24.10. – Гресько П.А., 1940р.н. (Вовчатичі)
25.10. – Шпильчук Р.О., 1930р.н. (Ходорів)
24.10. – Цукорник І.В.,1963 р.н. (Бортники)
25.10. – Герман С.Й., 1957р.н. (Девˊятники)
25.10. – Процко І.Й., 1957р.н. (Ходорів)
25.10. – Кобилінська М.М., 1938р.н. (Ходорів)
25.10. – Балита Я.С., 1978р.н. (Ходорів)
26.10. – Вйонцак С.С., 1951р.н. (Ходорів)
26.10. – Сороковська К.М., 1921.н. (Черемхів)
28.10. – Рій С.Я., 1940р.н. (Ліщин)
28.10. – Савка А.М., 1958р.н. (Добрівляни)
31.10. – Гринкевич Р.І., 1931р.н. (Ходорів)
Щиро співчуваємо сім’ям померлих
